Мода

Як перейти на українську мову: програма ПУМБ “БезуМОВНА підтримка”

Яна Панюшкіна

04 Вересня, 2023

ПУМБ реалізує програму “БезуМОВНА підтримка” для українців, яким потрібна допомога в переході на українську мову. Програма стартувала 22 червня і на сьогодні вже зібрала понад 20 тисяч учасників. У ПУМБ переконані: перейти на українську нескладно, якщо мати підтримку.

програма ПУМБ "БезуМОВНА підтримка"

Програма “БезуМОВНА підтримка” складається із однойменного чат-бота та подкасту “Безумовно, українською!”. Вона не оцінює, а підтримує та мотивує учасників. “БезуМОВНА підтримка” має різні модулі, які охоплюють читання, письмо та говоріння.

Спецпроєкт “Безумовно, українською!”

У межах програми “БезуМОВНА підтримка” ПУМБ записує серію інтерв’ю. Це розмови з відомими українцями, які перейшли на українську мову. Ведучим спецпроєкту “Безумовно, українською!” став блогер, один з авторів шоу “Алло, русня?” Антон Мурафа.

Василь Байдак про лайку та гумор українською

Першим гостем проєкту став популярний український стендап-комік, актор “Інародного театру абсурду “Воробушек” та волонтер Василь Байдак. Для нього немає нічого більш мотивуючого, аніж людина, в якої не дуже виходить спілкуватися українською, але вона намагається.

“Мені здається, що якось підсвідомо, коли такий масовий шок, стрес і біль, як було 24 лютого, я розумів, що потрібно бути поряд і єднатися з усіма українцями. І якось не задумуючись, я в соцмережах перейшов на українську”, – Василь Байдак.

Марк Куцевалов про українську як мову затишку

Другий гість проєкту – комік, учасник “Ліги сміху” та реаліті “Пара на мільйон” Марк Куцевалов. До речі, Марк завдяки двом пішим походам зміг зібрати з підписниками понад 5 млн грн на військові потреби. Марк мотивує розмовляти українською.

“Мене спонукало перейти на українську повномасштабне вторгнення, я відчув відповідальність, я зрозумів наслідки, що це одна із причин, яка призвела до цього”, – Марк Куцевалов.

Даша Астаф’єва про те, що українською треба говорити сміливо

Третя гостя – модель, співачка, кураторка та ведуча ютуб-проєкту “Такі страви”, засновниця книжкового застосунку Underbooks Даша Астаф’єва. Вона розповіла про друга, який в період повномасштабного вторгнення, незважаючи на все пережите, всі свої таланти направив на збір коштів для ЗСУ. Даша розказала про цінність дружби і про те, що українською треба говорити сміливо.

“Українська мова – це як лакмусовий папірець, який показує, хто ти. Люди дуже проявляються, переходячи на українську”, – Даша Астаф’єва.

Руслан Кузнєцов про те, як вберегти країну мовою

Гостем четвертого випуску став продюсер, музикант та блогер Руслан Кузнєцов. Він розповів, де був у перші дні повномаштабного вторгнння, чому від нього відписалися усі росіяни та про найкращий спосіб покращення солов’їної за допомогою читання книг вголос.

“Немає країни без мови, адже перше що хотіли завжди знищити історично – це культуру та мову”, – Руслан Кузнєцов.

Чат-бот “БезуМОВНА підтримка”: мовні цікавинки

“Добрий день!” або “Доброго дня!”?

Нині багато хто з нас вітається, використовуючи словосполучення “Доброго дня!” і “Доброго вечора!”. Але ніхто з тих, кому за 30, тим паче за 40, не чув у дитинстві таких форм, бо вони й не існували. Якщо ми погортаємо нашу класику або пригадаємо фольклор, то звернемо увагу на те, що вітальна форма зі словами “день” і “вечір” вживалася лиш у називному відмінку: “Добрий день! Добрий вечір!”

Запозичення із польської в українській мові

Модні тепер в Україні слова “наразі”, “навзаєм”, “наживо”, “направду”, “смаколики”, “очікування”, “пательня”, “налаштований” та вираз “на кшталт” ще 20-30 років тому не тільки не вживали, а й не знали. Усі ці слова є польські. Поширили їх малоосвічені філологи, узявши із західноприкордонного діялекту, а по суті суржику, як цікаву екзотику. Майже кожне з наведених слів має всім відомий з дитинства звичний український відповідник. Пригадайте, які слова ви раніше вживали замість цих полонізмів – і не соромтеся вживати.

“Крінж”, “вайб” та інші нові слова

Мова – живий організм. І заперечувати факт появи нових слів – означає відмовитись від її розвитку. Деякі нові слова вже встигли стати частиною сучасної української мови. Наприклад: краш – фаворит, людина, якій симпатизують; крінж – несмак, ганьба; вайб – приємне враження, атмосфера; слей – захват.

Найпоширеніші помилки

Часто люди роблять помилки у словосполученнях. Замість “наносити удар” треба казати “завдати удару”. “Вечір пройшов” міняємо на “вечір відбувся”. Замість “від нічого робити” кажіть “знічев’я”. А замість “час проходить” – “час минає”. “Слідуючий” правильно називати “наступним”. Словосполучення “бути правим” заміняйте на “мати рацію”. Кажіть замість “платити по рахунку” – “платити за рахунком”.

“На виплат” замість “у розстрочку”

Словосполучення “у розстрочку” – це росіянізм. Ця конструкція – “у розстрочку” – вважається некоректною, хоч її і використовують на законодавчому рівні. В українській мові є дієслово “строчити” з похідним від нього іменником “строчіння”. Є й слова, що позначають протилежну до них дію, – “розстрочувати”, “розстрочування”. Але вони стосуються кравецтва, а не умов сплати під час купівлі. А ще “розстрочення” – це розподілення на кілька строків виконання чогось. Наприклад, “розстрочення виконання рішення суду”. Тож якщо мовиться про розподіл на кілька строків оплати, краще казати “на виплат”. Наприклад, “я купив холодильник на виплат, бо вже літо надворі, такий прилад конче треба зараз”.