Зміна стандарту: у тренді реальна краса

Дизайнери випускають на подіуми звичайних жінок. Селебріті критикують фотошоп Суворі стандарти краси змінює реалізм.

В Америці та Європі намітився курс на руйнування стереотипів краси, які довгі роки культивувалися у глянці. Поряд із целулоїдними жінками зі шкірою, позбавленої натяку на пори, ногами від корінного зуба та вузькими стегнами при третьому розмірі грудей з’являються моделі plus size та знаменитості без ретуші. До зірок, що протестують проти бездушної комп’ютеризованої краси, входить Дженніфер Лоуренс. На обкладинці журналу Flare їй погіршили і без того чудову фігуру та домальовували вилиці. Молода актриса не приховувала свого обурення: «Мені комфортно у своїй вазі, і я не хочу здаватися іншою. Голодати, щоб зробити оточуючих людей щасливішим? Це ж безглуздо!» Нещодавно оскароносна американка розкритикувала рекламну кампанію з Dior, де за ретушшю важко розглянути її справжнє обличчя: «Я так не виглядаю. Люди так не виглядають! Думку актриси поділяє і Бейонсе, яка стала тілом купальників H&M. Переглядаючи фото після цифрової обробки, співачка не виявила головного предмета гордості – округлостей. Їх шведська марка вважала аж надто визначними. У результаті вибухнув неабиякий скандал, апетитні форми повернули, чим порадували не тільки диву, а й мільйони жінок розміром 46-48.

.Якби натурщиці, що позували Рафаелю, Боттічеллі, Тіціану або Дега хотіли потрапити на обкладинку журналу, то їм би довелося неабияк попрацювати над собою: прибрати животики, збільшити очі, губи і, звичайно, зробити щось з целюлітом! Тему еталонів краси в різні епохи піднімає фоторедактор порталу Take Part Лорен Уейд, яка надала героїням класичних полотен модельного вигляду, і на них просто боляче дивитись. “У цьому є частка блюзнірства”, – коментує експеримент автор. Але те саме можна сказати і про сучасні уявлення про красу».

.«Я вважаю, що моделі на фото повинні виглядати, як реальні люди», – каже стомлена засиллям бездоганних картинок Жизель Бюндхен. – Мені подобається, що кожна жінка має свої недосконалості та особливості – це робить нас унікальними». На підтвердження Жизель знялася у Йохана Ліндберга, не вдаючись до послуг візажиста. Набагато складніше було розлучитися з макіяжем Чері Ліндсей – тренеру волейболу, учасниці проекту «Сповідь» від Dermo Blend. У першому кадрі ролика афроамериканка демонструє ідеальну шкіру. Потім витирає тональний крем, відкриваючи глядачеві білі плями на обличчі, спровоковані порушенням пігментації – хронічним захворюванням вітіліго. «Припиніть ховатися! – закликає Чері. – Ніхто не ідеальний на 100%». В інтерв’ю героїня зізнається, що рада існуванню просунутих тональних засобів, здатних закамуфлювати її дерматологічну проблему, але вона сподівається, що настане день, коли люди не сприйматимуть її внутрішній світ виключно через призму зовнішності. Переглядаючи ролик, мимоволі думаєш, які проблеми кожна з нас намагається приховати за щитом декоративної косметики? І невже намальована «я» настільки краща за оригінал?

Без комплексів

.Питання адекватної самооцінки та природної краси регулярно піднімає бренд Dove. Їхній останній проект присвячений дівчаткам-підліткам, які неминуче стикаються з неприйняттям себе у новому дорослому світі. Школярки розповідають про свої нібито недоліки і роблять «селфі» у вигідних ракурсах, приховано навчаючи майстерності телефонної фотографії своїх матерів. В останніх, як виявляється, теж ціла купа комплексів. У фіналі проекту відбувається виставка «селфі» юних учасниць, де відвідувачі клеять на фото стікери з коментарями про те, що саме їм подобається у цих автопортретах. Парадоксально, але саме «недоліки» найчастіше ставали перевагами та отримували масу компліментів від глядачів. Чому ж наше сприйняття себе настільки спотворене?

.«Перша цегла в фундамент невпевненості в собі закладається у віці від 3 до 7 років», – пояснює Ігор Дузенко, тілесноорієнтований психотерапевт Психотерапевтичного центру Фалєєвої. – Дівчинку мало хвалять, вона росте під поглядом батьків, які критикують її зовнішність, поведінку… Логічно, що дитина починає бути незадоволеною собою». У період пубертату, коли вирують гормони, ситуація посилюється: всі недоліки стають опуклими, і незадоволеність зростає, як снігова куля. Природа дала ідеальну зовнішність, а психологічну впевненість немає.

Найшкідливіша казка – це “Гидке каченя”. Він перетворився на лебедя, але все одно не повірив своєму відображенню. Вигукнув: “Це не я!”

.У таких молодих людей точка опори знаходиться не всередині, а зовні: вони вимагають постійної уваги, похвали, яку недоотримали від матері та батька. «Найшкідливіша казка, яку я читав у житті, це «Гидке каченя», – продовжує психолог. – Він перетворився на лебедя, але все одно не повірив своєму відображенню. Вигукнув: “Це не я!”». Історія на злобу дня: ви думаєте, що ось трошки ніс підправлю, зроблю груди, губи підкачаю, і життя піде чудово – стану лебедем. Однак якщо людина не сприймає себе такою, якою вона є, то зовнішні трансформації вона теж не прийме. Буде постійно щось виправляти, адже досконалості немає меж. Зупинитись неможливо, що на руку пластичним хірургам». Головне в людині душа, а не вуха, хай навіть стирчать. Але травмованій свідомості це зрозуміти без психологічної допомоги практично неможливо.

Люди і манекени

. У 1966 році підприємець Адель Рутштейн створила манекен за мірками, знятими з моделі Твіггі. Через рік прототипом послужила інша манекенниця – Доніаль Луна. 2014-го ці стандарти йдуть у минуле. Найбільша мережа весільних салонів у США David’s Bridal виміряла тисячі жіночих фігур, щоб зрозуміти, як насправді виглядає їхня покупниця. Результати лягли в основу створення нових реалістичних манекенів: вони матимуть більш плескаті груди, не таку тонку талію, широкі стегна і животик. Розмір із 44-го збільшиться до 46-го.

.Піарники марки American Apparel надихнулися вільними 70-ми і виставили в магазинах на Манхеттені манекени у прозорій білизні без натяку на епіляцію. Мета провокаційної вітрини – досліджувати разом із покупцями та перехожими жіночу сексуальність і ті почуття, які викликає у нас вигляд натурального тіла з буйною рослинністю, сосками та іншими принадами. Що сказати? Продаж одягу збільшився на 30%, що тільки підтверджує факт, що ми дійсно скучили за «натурпродуктом» і втомилися від канонів краси, що йдуть урозріз із природою та здоровим глуздом.