Українські бренди в війну: Darja Donezz

Тиждень назад Мей Маск обрала сукню від Darja Donezz для вечірки Hollywood Reporter. Сьогодні засновниця бренду Дар'я Донець розповідає про те як працює бренд під час війни та про свої плани на майбутнє фешн-журналістці Ксенії Ковальовій.

Фото: instagram/darja_donezz

Коли я питаю у Дар’ї, як вона почувається зараз, коли війна триває вже трохи більше двох місяців, вона каже, що й сама дивується, але почувається цілком нормально: «Як це не дивно, але почуваюся досить бадьоро, багато енергії. Рух допомагає відволікатися. Коли я раніше читала про війну або слухала історії, то вона здавалася жахом, за межами якого тільки випалене поле під назвою НІЩО, тепер я знаю, що НІЩО – це смерть і все, що до неї не дійшло – безмежне поле для життя і варто хапатись за кожний його колосок». І такий майндсет сьогодні розділяють багато українців: ми звикли до війни, наша армія та оборонні здібності сильно покращилися, а тому ми можемо вчитися жити «як Ізраїль», періодично читаючи про бомби, чекаючи на перемогу, але вже не з тугою, а зі світлою радістю від кожного дня. Такий «військовий оптимізм» поширюється на все: у Харкові вже полагодили дороги та лагодять будівлі, у Києві повним ходом тече життя, в Одесі люди все ж таки виходять на пляжі незважаючи на міни, ми вчимося існувати в новій реальності і, звичайно ж, адаптуємось до ній у плані роботи.

«Я сподіваюся, нам так довго працювати не доведеться, але якщо і доведеться, то ми зможемо. Обов’язково щось придумаю», — каже Дар’я. Вона зазначає, що від довоєнного часу, звичайно, робочий процес відрізняється кардинально. «Наша студія Darja Donezz була живим організмом: вранці прокидалася з приходом усієї команди, потім зустрічала гостей, з кожним дружила, створювала вироби, а ввечері засинала з нашим відходом. Тепер вона відправлена ​​до санаторію з відкритою датою повернення. Майстри працюють вдома, я приймаю замовлення віддалено, замовлення тканин, фурнітури, друк тканин та безліч супутніх питань вирішую завдяки телефону та соціальним мережам. У нас стільки напрацювань було за ці роки, таке порозуміння всередині команди, що весь трагізм ситуації виявився менш травматичним. Мій досвід втечі від війни в 2014 теж виявився дуже доречним».

До речі, військові дії справді сильно згуртували команди, які змогли встояти та продовжувати роботу навіть попри обстріли, еміграції та стрес. А от щодо впливу війни не на окремо взяті команди, а на індустрію в цілому, Дар’я наголошує, що «людям зараз не до гарного одягу для ефектних виходів, а як максимум для пристойного, повсякденного життя (з натяком на унікальність). Але як тільки на горизонті з’являється проблиск надії — її, надію, неодмінно хочеться одягнути в особливий одяг. А як вона впливає на настрій, поведінку, вчинки і відповідно результати — говорити не доводиться».

Коли ми заводимо розмову про плани на майбутнє, Дар’я каже, що сьогодні їх замінили надії. «Нехай припиниться війна і буде що планувати і заради кого». Ну а ми віримо, що рано чи пізно війна все одно закінчиться і ми житимемо прекрасним життям під мирним небом.

Автор: Ксенія Ковальова

Читайте також: УКРАЇНСЬКІ ДИЗАЙНЕРИ В ВІЙНУ: BOBKOVA