Українські дизайнери в війну: BOBKOVA
Христину Бобкову, засновницю українського бренду BOBKOVA, війна застала в Києві й перші бомбардування вона з родиною пережила, перебуваючи на околицях столиці. За останні кілька тижнів соцмережі майоріли фото Мей Маск у шатах від бренду та новини про активності української дизайнерки. Свою історію про роботу бренду під час війни дизайнерка Христина Бобкова розповіла фешн-журналістці Ксенії Ковальовій.
«Мою сім’ю розбудили вибухи та гул літаків 24-го лютого о п’ятій ранку. Ми живемо на двадцять третьому поверсі і я ніколи не забуду той день», — каже мені Христина Бобкова, засновниця українського бренду BOBKOVA через місяць після початку війни. Незважаючи на те, що пройшло вже понад 40 діб відколи війна розбудила Україну, всі ми надто добре пам’ятаємо той ранок та ті вибухи, що були першими, вони ж — найгучнішими для кожної родини.
«Ніколи не вірила в те, що таке можливо в ХХІ віці зі мною та моєю родиною в Києві, в самому центрі Європи. Ми склали в валізи те, що встигли. Й мій чоловік посадив нас із дітьми та котом в машину. Ми обіймалися зі сльозами на очах. Звісно ж, він мобілізувався та залишився боронити місто. А ми ж поїхали до області, але бої під Ірпенем та Гостомелем були надто страшними: літаки над будинком, вибухи. Ми лежали з дітьми на підлозі із вимкненим світлом», — продовжує розповідь Бобкова та ком стає в горлі від того, що знаєш, яка доля спіткала Гостомель, Ірпень та Бучу трішечки пізніше. Це важко писати, напевне важко читати, а що взагалі можна казати про той жах, який вони з дітьми переживали під час бомбардувань. «Загострення ситуації змусило нас тікати далі, я була за кермом 4 доби та не спала. Сільські дороги були переповнені, адже трасою їхати небезпечно, черга за бензином на 3-4 години, ночі з волаючими сиренами», — п’ять хвилин Кристині та дітям здавалися вічністю, — «Тільки уявіть це: ми з дітьми стоїмо на заправці, пістолет у баці, а зовсім над нами кружляють літаки, гудить сирена та чути вибухи. Тієї миті я стою та розумію, що один снаряд на заправку і все — нас більше немає, але ми просто не можемо їхати далі без пального».
Тоді, на початку війни, бізнес було тимчасово призупинено, адже думати про родину, дітей та інших людей було важливіше за все на світі. Робота бренду відновила працю лише коли Кристина та директор бренду Оксана Цидинська опинилися в Марбурзі. Керівництво бізнесом із іншої країни, поки на твоїй землі триває війна Кристина називає над задачею, незважаючи на те, що частину продукції вдалося вивезти. Завдяки допомозі друзів Кристині та Оксані вдалося організувати склад у Німеччині, де вони й розмістили зразки нової колекції BOBKOVA осінь-зіма 2023 та залишки архівних колекцій. «Сьогодні сайт BOBKOVA повністю працюєта ми робимо відправки з Європи. Дуже раді, коли нас покупають та ми маємо можливість підтримувати життя співробітників». Новий лукбук BOBKOVA осінь-зіма 2023 вони встигли відсняти ще до війни.
«Наразі ми розуміємо, що український ринок ще не скоро відновиться (саме як спроможний придбати одяг класу люкс) тому наша задача — розширити базу байерів поза межами України та отримати нові замовлення на колекцію», — каже засновниця бренду. Дійсно, більшість бізнесів, що були зорієнтовані на українських покупців наразі залишаються без нових замовлень. Радує лиш те, що бути українцем сьогодні — справжній тренд й багато мешканців Європи, та й світу взагалі хочуть купувати українське, щоб підтримати тих, хто бореться за власну свободу. Авжеж важко починати все з початку та виходити на новий ринок без попередньої підготовки. Та це важка, примарна реальність в якій ми опинилися проти своєї волі та лише фокус на щоденних справах здатен врятувати нашу свідомість.
«Ми намагалися пережити Маріуполь. Мати директортки бренду Оксани ледве вибралася звідти живою з бабусею. Сьогодні бути живим — найцінніше, що може бути. Потім були Буча, Ірпінь, Бородянка… З того дня виявилося, що все, що було раніше було не так страшно».
І дійсно, якщо раніше ми боялися вмерти від вибуху або ж від уламків будівель, сьогодні боїмося вмерти в лапах загарбників від тортур та насилля. І це найстрашніше — вмирати от так, як вони кажуть «як тварина», коли ти цивілізована людина з освітою, бажаннями та родиною. Коли ти повноцінна людина, яка не бажала нікому зла та ніколи не бажала війни. «Я намаюсь хоча б п’ять хвилин не читати новини та не думати про те, що відбувається в Україні. Це неможливо, адже моє серце там», — каже Кристина та додає, що її рятують буддистські медитації. Як і більшість з тих, хто бачив жах війни на власні очі та дивом зміг врятуватися від нього. Вона говорить, що важливо вчитися приймати та жити в реальності того, що відбувається. Ще соціологи, які досліджували Другу світову війну довели, що виживали навіть тоді ті, хто полишав великі плани та просто жив без якихось очікувань одним днем. «Праця теж рятує. У Франкфурті ми провели BOBKOVA Charity Sale та зібрали кошти на евакуацію українців з гарячих точок. Власниця ART HUB Dora Ostrovsky та fashion-фотограф Ann Scheidermann приклади дуже багато зусиль для цього івенту, аби допомогти нам та всій країні. Адже самі вони теж є вихідцями з України».
Сьогодні весь світ об’єднався проти єдиного ворога, який програє війну людяності та честі. «Я більше не ллю сліз від болю та горя, а лише від щастя, коли люди зустрічаються мені всі ці дні! Скільки справжньої підтримки та турботи! Те, що наразі я в безпеці, коло мене золоті люди, які турбуються про мене, моїх дітей (навіть про мого кота) заполонило мене любов’ю. І ця любов витеснила ненависть, злобу та агресію. Я вчуся радуватися кожному промінчику сонця, сміху дитини, вітру, квіточці… Хатинка в лісі — надзвичайне місце для натхнення, я вважаю себе дуже везучаю та щасливою людиною та продовжую творити. Можу сказати, що творчість рятує не лише мене, але й весь світ, відволікає, допомагає зосередитись на красі, мистецтві, вічних цінностях», — розказує Кристина та я розумію, що вона напевне зробила краще, що могла зробити сьогодні — зберігає в собі людину. Заради того, щоб жити та підтримувати світ кожного дня. Адже всі ті жертви, всі зусилля сьогодні робляться для того, щоб ми могли й надалі жити щасливо, як люди цілісні та ментально здорові.
«Я намаюсь хоча б п’ять хвилин не читати новини та не думати про те, що відбувається в Україні. Це неможливо, адже моє серце там»
«Сьогодні весь цивілізований світ підтримує Україну і ми відчуваємо цю підтримку в нашій індустрії», — каже Бобкова, в якої розписан час на місяць вперед. Й продовжує: «Jen Sidary з США запустила онлайн платформу «Angel for Fashion», де представлені більш ніж 30 українських брендів. Третього квітня у Франкфурті на Майні ми дуже успішно провели BOBKOVA Charity Sale та надсилаємо кошти до Гуманітарного Фонду Радника Президента. 10-13 квітня ми беремо участь у проекті ARTCODEUA в Парижі, де буде Ukrainian Designers POP-UP з більш ніж десятьма іншими українськими брендами». Та це не дивно, адже сидіти на місці не може зараз майже ніхто. Їх запрошують до Мілану на проект на підтримку українських брендів, а потім до Данії. Та й це не повний список проєктів, пропозицій та планів, які вони мають здійснити. «Ми дуже сподіваємося, що й байери почнуть звертати увагу на українські бренди, зроблять закупи та ми збережемо свої команди, відновимо заробітні платі та будемо створювати нові колекції». Зберегти команду, яку кожен підприємець збирав роками, фільтрував, де створював гарну атмосферу та де робив усе можливе щоб втримати лише найкращих людей, яким буде комфортно поруч один з одним — найважче. Адже майже всі ми розкидані світом. Але ми сподіваємося, як і усі, що скоро зможемо зустрітися знову з тими, кого нам не вистачає поруч.
У BOBKOVA наразі працюють над організацією виробництва колекцій: тієї, що вже існує та майбутніх. «Переміщувати цех ми не хочемо, дуже цінуємо наших співробітників, а не всі вони мають змогу переїхати. Ми робимо усе можливе, щоб наш колектив міг працювати, жити та відновити спілкування якомога скоріше. З початку цього тижня ми поступово запускали виробництво, кілька людей можуть приходити до студії, інші почали працювати дистанційно». Як каже засновниця, продажі повністю сфокусовані на міжнародному ринку. «Перший місяць війни повністю наклався на міжнародний buying season але всі українські бренди були зайняти не продажами… Тому зараз складно працювати у всіх сенсах: морально, територіально, финансово, впливав і фактор часу також».
Незважаючи на те, що коли я питаю про плани на майбутнє, яких Кристина має дуже багато, вона не говорить про бренд та бізнес, а каже прості людьскі слова, які близькі сьогодні кожному: «Всі мають знати про те, що це не лише жорстока війна, а геноцид українського народу. Жорстоко атакують, використовуючи заборонену зброю, вбивають, гвалтують, знущаються, розстрілюють жінок та дітей. Не дають зелених коридорів для евакуації мирного населення, знищують культурне насліддя, дитячі садочки, школи, лікарні. Маріуполь, Буча, Ірпінь, Гостомель, Бородянка — це свідчення кривавих воєнних злочинів росії. Я не вірила, що зітнуся з таким тероризмом та фашизмом — такова реальность того, що відбувається. Але я вірю в підтримку всього світу та перемогу України. Я вірю в те, що скоро повернуся додому з дітьми, а вся колекція до рідної київської студії і ми зможемо відбудувати місто, працювати та знову створювати красу!»
Автор: Ксенія Ковальова
Фото: пресслужба BOBKOVA
Читайте також: SLEEPER: ДОПОМОГА ДІТЯМ, ЯКІ ПОСТРАЖДАЛИ ЧЕРЕЗ ВІЙНУ