Як хлопці з Shum.Rave роблять вечірки на Донбасі

Восени цього року редакція Marie Claire відвідала Східну Україну, а саме — місто Слов’янськ, де проходила легендарна вечірка  Shum.Rave у колаборації з Boiler room. На прикладі цього заходу ми розкажемо, хто та чому організовує прогресивні вечірки на Донбасі.

А це безпечно? Перше питання, яке ставили нам усі, хто чув про наші плани. Що казати, ми й самі у себе питали, тому що саме зі Слов’янська почалася війна на сході України. Але це й приваблювало у подорожі, хотілося подивитися на тих, хто робить класні речі за межами столиці і донести до людей, як важливо підтримувати такі ініціативи.

Ще у поїзді ми почали знайомитися із діджеями, які прямували на рейв. До речі, усі вони були родом зі Східної України, та отримали апрув від представників Boiler room.

Перше що бачиш, коли приїжджаєш у Слов’янськ, — затишне, невисоке, індустріальне містечко з прикладами радянських фресок та монументальних будівництв. Деякі з них занедбані, і хлопці з Shum.Rave хочуть привернути до них увагу, проводячи там лайви. Інші ж ретельно збережені на тлі нового ремонту.

 Слов’янськ сьогодні — це затишне місто з приємними людьми, які відкрито можуть робити комплімент або цікавитися у тебе будь-чим. І нас це вражає, бо така відкритість більш притаманна великим, європейським містам.

Ми одразу знаходимо локацію Монополія крона, на території якої є ангар, де буде проходити рейв. Відмічаємо сучасний та якісний простір, а потім дізнаємося, що власники підтримали хлопців та надали свою локацію на партнерських умовах.

Вже після вечірки ми поспілкувалися з одним з організаторів — Євгеном Скрипником про те, як це влаштовувати рейви на Донбасі, та чому це так важливо саме для нього.

Привіт! Дякую, за вечірку це було атмосферно, безпечно та дуже якісно!

Дякую що завітали!

Знаю, що ти вже багато разів розповідав про це, але як народилася ідея організувати Shum.Rave?

Все почалося з «Є бару», назва походила з гри слів — «нарешті у нашому місті є бар». Після однієї з вечірок, ми прокинулися та зрозуміли, що хочемо зробити свою вечірку за власними правилами. У той же день, я набрав «Культуру звуку», щоб від них хтось приїхав виступити, забронював локацію, та ми почали думали над назвою, яка буде круто звучати українською та англійською. Так і народився Шум.

 А сьогодні шум, це голос, яким ми говоримо з публікою та просуваємо свої ідеї.

Як проходять перемовини з міською владою?

Я звик усі івенти проводити законно та безпечно, бо на мені відповідальність за життя людей, які приходять на вечірку. Оскільки в Україні міські заходи носять повідомний, а не дозвільний характер, достатньо просто віднести заяву, ще я звернувся до організації Червоний Хрест, аби все було максимально безпечно.

Після вечірки я отримав особисте повідомлення, що було дуже круто та наступного разу хотілося б потрапити на вечірку не в складі Червоного Хреста.

Загалом проблем не виникало, особисто зараз, коли про нас почали писати медіа. Ще коли ми зробили відео для промо туристичного потенціалу регіону на Білокузьминівські скелі з діджейкою Podryzhanya. Це був локальний вибух після якого ми здобули репутацію у регіоні.

Наскільки важливо, щоб різні медіа підтримували вас?

Звісно це важливо, наприклад, наша подруга Іра зробила відео про те, як війна вплинула на резидентів та шанувальників Shum.rave його побачив Влад Фісун, та порекомендував подрузі, яка працювала у Mixmag. Так на нас вийшов один з найавторитетніших журналів про електронну музику. Вони зробили матеріал, та за два дні з нами зв’язався Boiler room.

Коли Boiler room вперше був у Києві це було подією. Як ви змогли привезти формат до Слов’янська?

Мені написав один з організаторів на Facebook, ми почали комунікацію і нас запросили у програму східноєвропейського туру. В умовах контракту був пункт про виступ тільки п’яти діджеїв, а в нас шість постійних резидентів.

Ми сказали що, нас буде шість, або нікого. Так усі резиденти Shum.rave потрапили до програми.

Шість їх сетів вже доступні в аккаунті Boiler room .

Бренд Boiler room спрацював так, що нам не довелося вкладати гроші у рекламу, достатньо було постів та підтримки Boiler room, щоб продати майже всі квитки.

Як ви підходите до підбору виконавців для вечірок?

Зараз у нас стабільний склад резидентів — Podryzhanya, JmDasha, Panghoud, Crematorium, DarBojiy, be_ca_di. Скорочувати чи збільшувати його поки ми не збираємося. Всі учасники максимально занурені у процес, консультують щодо апаратури, чи як забукатися на виступи. Зараз ми — команда.

Які твої враження від співпраці з Boiler room. Чи є бажання організовувати ще такі вечірки?

Враження тільки позитивні. Так, хочеться і надалі співпрацювати та організувати наступну вечірку, може з закордонним лайн-апом, який буде нам підходити за цінностями. Нам дійсно хочеться, щоб такі івенти проходили частіше, щоб наш регіон асоціювався не з війною, а творчим, креативним та туристичним потенціалом регіону.

Які плани у Shum.Rave?

Наразі дуже хочеться зробити фестиваль на території Славкурорту, який зараз занедбаний, але там неймовірна природа. Ми відчуваємо потенціал та силу регіону.

Нам хочеться, щоб люди приїжджали та відкривали українській Донбас з його красою та креативною молоддю.

 

Фото Ліза Приходько