Українські дизайнери в війну: PODOLYAN

Засновник українського бренду PODOLYAN - Володимир Подолян не залишав Київ з початком війни. Він та його родина намагаються бути корисними наскільки це можливо. Про організацію благодийного фонду To Ukraine With Love, новий формат роботи над колекціями та віру в світле майбутнє він розповів фешн-журналістці Ксенії Ковальовій.

«По-різному пройшов перший місяць війни, яку росія розв’язала проти України. Від страху, відчаю до тимчасового спокою», — каже Володимир Подолян на початку нашого інтерв’ю, — «Виробництво працює в міру можливостей настільки наскільки це можливо зараз. Робота бренду трошки зупинина адже пошкоджені шляхи постачання та продажів. Та я вірю, що все стане на свої місця та нормалізується, разом із нашою перемогою!»

Від початку війни більшість українських брендів були вимушені зупинити виробництва або шукати нові ринки збуту. До цього ніхто не був готовий, але зараз війна, що здавалася неможливою ще два місяці тому, стала нашою звичною реальністю. «Я та моя родина увесь цей час знаходимося в Києві, у нас вдома. Та намагаємося бути корисними настільки наскільки це можливо», — додає Володимир. Звісно ж, усі, хто залишився в Україні намагаються бути корисними: хто допомагає армії, хто організовує доставку гуманітарної допомоги, Володимир із сестрою своєї дружини, що живе у Великобританії, заснували фонд To Ukraine With Love, який допомагає українцям: «Я, як дизайнер одягу розробляю колекції, та надсилаю їх до Великобританії. За моїми ескізами одно з ательє відшиває одяг, продає його та відправляє кошти до фондів України». 

Не зважаючи на те, що днями в росії заявили про дефолт, на економіку України війна також сильно вплинула. Особливо якщо ми говоримо про fashion—індустрію та тих, хто мав физичні товари, що мусили продаватися в Україні. Війна вплинула на нас не лише тим, що ми мали змінити свої плани, але й тим, що всі ми мали переоцінити власні цінності, цілі та бажання. Кожен українець опинився у світі, про який міг лише читати в книжках: там, де тиша та безпека важливіша за розум та можливості. У світі, де навіть найосвіченіша людина має тремтіти від страху та ненависті за те, що коїться на її очах. У світі, де ми відчуваємо, що зробити не можете нічого, крім мінімальної допомоги державі та близьким людям.

«Мені складно коментувати те, як війна вплинула на індустрію в цілому. Звісно ж, вона зруйнувала всі плани. Але ми намагаємося працювати та допомагати так, як може кожен. Кожен в міру власних можливостей». 

Знаходячись в Києві, який щоденно був під ударами ворога та досі залишається в небезпеці, важко продовжувати вірити у найкраще. Важко будувати плани на майбутнє, коли ти не маєш навіть найменшої уяви щодо того, коли це майбутнє настане та яким воно буде. Але ми продовжуємо жити та боротись щоденно з надією та вірою у найскорішу перемогу нашого народу та країни. «Я вірю в світле майбутнє для всіх нас», — каже Володимир, який не полишав рідного міста з першого дня бойових дій та залишається оптимістичним адже одного дня ми всі обов’язково повернемося до звичного життя в мирній країні, де бомби більше ніколи не лунатимуть.

Фото: архів бренду

Автор: Ксенія Ковальова

#ВсеБудеУкраїна!