Алісія Вікандер для W Magazine, Нью-Йорк, 2015
У листопаді цього року Ліндбергу виповниться 72 роки. З того часу, як на початку 80-х він клацанням затвора своєї камери відкрив еру супермоделей, Ліндберг став класиком фотографії за життя – завдяки своєму гуманістському, на противагу бездушному, прийнятому в моді підходу. 10 вересня 2016 року у музеї Kunsthal Rotterdam у Нідерландах відкрилася ретроспектива робіт фотографа під назвою “Пітер Ліндберг. Інший погляд на модну фотографію”, яка працюватиме до 12 лютого наступного року, а потім поїде на гастролі. Куратор виставки Тьєррі-Максим Лоріот майже три роки тісно працював з Ліндбергом над цим проектом, відібравши з 10 000 знімків 400 для фотокниги та близько 220 для експозиції. (Загалом архів Пітера складає приблизно півмільйона фотографій.) Виставка буде поділена на 9 секцій: “Супермоделі”, “Кутюр’є”, “Дух часу”, “Танець”, “Темна кімната”, “Незвідане”, “Кіно”, “Ікони ” та “Роттердамська галерея”, остання спеціально знята до відкриття з моделями Ларой Стоун та Елізою Хюпкес у роттердамському порту.
Мадс Міккельсен, Лондон, 2016
Крістен МакМенамі, «Посвята Ніжинському» для Harper’s Bazaar, Нью-Йорк, 1993
Ума Турман для Vogue Italia, Лос-Анджелес, 2011
Тьєррі-Максим каже: “Ви бачите фотографію і відразу ж розумієте, що її зняв Ліндберг. Його стиль еволюціонував, він пройшов через різні фази, наприклад, експериментів із кольоровою фотографією на початку нульових і до захоплення цифровими камерами. Однак Ліндберг завжди залишався вірним у те, у що він вірить. Його роботи оспівують природну красу, внутрішню красу, несхожість і індивідуальність. Ми живемо у світі, де все відретушовано, людей зі сторінок журналів неможливо впізнати. Ліндберг любить показувати правду, реальність та красу під іншим кутом, і багато фотографів повинні брати з нього приклад. Він хоче звільнити людей від вимоги виглядати завжди молодо та ідеально. І цей підхід працює! Ліндберг не вірить у стандарти краси, нав’язані суспільством та модною індустрією. Краса для нього – це, швидше, душа, ніж довгі ноги чи гарне волосся. Коли він відкрив усіх супермоделей, вони не були красивішими за інших, вони просто були іншими, і кожна мала неповторну особистість, яка в кінцевому підсумку привела її до слави. Ліндберг своїми знімками оспівує жінок. Він вірить у різноманіття краси і трепетно ставиться до того, що він називає “слідами життя”, до зморшок, різних типів фігури, життєвих історій, які для нього дуже важливі. Люди його надихають”.
Шарлотта Ремплінг для Vanity Fair, Париж, 1987
Піна Бауш на студії “Парамаунт”, Лос-Анджелес, 1996
Джуліанна Мур для Vogue Italia, Нью-Йорк, 2008
Фото: Петро Ліндберґ / Courtesy of Peter Ліндберг, Париж / Гагозіанська галерея