8 Березня в Україні: Юлія Свириденко, Юлія Паєвська та інші відомі жінки розповіли про своє ставлення до свята

Щороку 8 Березня світ відзначає Міжнародний день боротьби за права жінок. Це важлива дата, що нагадує про досягнення жінок у різних сферах суспільного життя — як у минулому, так і сьогодні. Однак у нашій культурі його часто сприймають радше як привід для подарунків і компліментів, ніж як нагадування про необхідність змін.

До повномасштабного вторгнення 8 Березня традиційно був вихідним в Україні. Та останніми роками точиться дискусія: чи варто залишати його офіційним святом? Для багатьох ця дата має радянський відтінок, проте її першочерговий зміст виходить за межі політики — це про права, можливості та рівність, які не мають залежати від історичних нашарувань.

Ми запитали відомих та успішних жінок, про їхнє ставлення до свята.

Юлія Свириденко

Перша віцепрем’єр-міністерка — Міністерка економіки України

8 Березня для мене — це про силу українських жінок. Тих, хто на передовій боронить нашу країну, хто в тилу підтримує економіку, волонтерить, лікує, навчає, будує. Цей день — ще одна можливість наголосити: рівність — не привілей, а необхідність для перемоги та відбудови. Українські жінки сьогодні — бійчині, лідерки, інноваторки.

Станом на січень 2024 року в ЗСУ служать 62 тисячі жінок. 61% нових ФОПів минулого року заснували саме вони. Жінки все більше займають керівні посади. Але цього досі недостатньо. Попри досягнення, вони й далі стикаються з дискримінацією, стереотипами, сумнівами в тому, чи можна поєднати материнство та успішну кар’єру. Гендерний розрив в оплаті праці залишається високим.

Сьогодні варто нагадати кожній: ким би ти не мріяла стати, яку б кар’єру не будувала, скільки б не прагнула заробляти — ти можеш усе. «Звісно. Зможеш» — це має звучати щодня. Не лише як заклик до особистої реалізації, а й як символ стійкості всієї країни. Україна, без сумніву, вистоїть і переможе. А ми — збудуємо нову державу, де рівні можливості стануть реальністю для всіх.

Сабін Фрейзер Гюнеш

Представниця ООН Жінки в Україні

Міжнародний жіночий день — це не просто дата в календарі, коли ми щорічно визнаємо лідерство жінок і говоримо про їхні права. Цей день значить набагато більше, особливо зараз, коли ми, на жаль, спостерігаємо негативну реакцію на гендерну рівність у багатьох країнах.

Цього року ми відзначаємо 30-річчя Пекінської декларації та Платформи дій, які підкреслюють важливість гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок в усьому світі. Попри те, що цей день є глобальним святом прогресу в досягненні гендерної рівності, він також є потужним нагадуванням про неймовірну силу та стійкість українських жінок і дівчат. Це можливість вшанувати хоробрість українських жінок, які не лише знаходяться на передовій війни, а й очолюють зусилля з надання гуманітарної допомоги та відновлення країни.

У цей день, розмірковуючи про те, як далеко ми зайшли, ми також усвідомлюємо, яке завдання в нас попереду — підтримка й розширення прав і можливостей жінок і дівчат, які, незважаючи ні на що, продовжують формувати майбутнє України своєю сміливістю та рішучістю.

Ніна Левчук

Co-founder at Impact Force, EMEA CSS Cluster Lead at Google

8 Березня у XXI столітті для мене — це не лише символ рівності, а передусім день взаємопідтримки, розвитку та розширення можливостей для жінок. Колись ця дата була маркером боротьби за права та голос, а сьогодні вона нагадує про шлях, який уже пройдено. Та про відповідальність перед тими, хто тільки його розпочинає. Це день не про протистояння, а про єдність, не про конкуренцію, а про солідарність, не про минулі обмеження, а про нові перспективи.

Так, у технологічній сфері та багатьох інших, що традиційно вважалися «чоловічими», все ще існує гендерний дисбаланс. Проте сьогодні це вже не питання права жінок обіймати керівні посади чи реалізовувати себе у будь-якій професії. Натомість, ключовими викликами залишаються доступ до якісної освіти, рівні можливості для професійного розвитку. А ще подолання історичних упереджень щодо ролі жінки в суспільстві. Рівність — це не лише про справедливий розподіл можливостей, а й про відповідальність тих, хто вже досяг успіху, перед тими, хто лише шукає свій шлях.

Для мене 8 Березня — це ще одна можливість нагадати про силу взаємопідтримки.
Саме цим я займаюся все життя — від персонального менторства колежанок до масштабування підтримки в ініціативи. Такі як Women Digital Academy і програми Impact Force: онлайн-академія жіночого підприємництва Dream & Achieve та Impact Business Accelerator, які відкривають жінкам нові можливості, допомагають їм реалізовувати свій потенціал.

Ми досягаємо справжніх змін, коли об’єднуємося, підтримуємо тих, хто цього потребує —у навчанні, у здобутті нових навичок, у виході зі складних життєвих ситуацій. В Україні ці виклики загострилися через війну. Але саме в кризові часи стає очевидним, наскільки потужною є жіноча спільнота. Українські жінки сьогодні не лише освоюють нові професії, а й відкривають власні бізнеси, беруть активну участь у відбудові країни, відстоюють її майбутнє.

Ірина Тишко

Лідерка громадського альянсу «Політична дія жінок»

Боротьба за правду починається з усвідомлення своєї ідентичності, агентності й цінності. І якщо це легко написати, я знаю, як до цього важко прийти. 8 Березня — не свято краси і весни, а день правди, про яку треба нарешті говорити. 8 березня, яке ми знали, — це фейк. Так, вам не здається. Фейк із радянського агітпрому. І найцинічніше, що могло з нами відбутися, — це коли підміна понять, як за Орвелом, стала частиною свідомості кількох поколінь: війна — це мир, брехня — це правда, свобода — це рабство, незнання — сила, ні — це так, 8 березня — свято краси і весни.

Я належу до іншого покоління і розвінчування гендерних стереотипів — частина мого життя. Ми вчимось бачити правду, попри легкий доступ до звичних життєвих рівнянь, коли спрощення — це спроба вимикати здоровий глузд. Наприклад: жінка не здатна до інтелектуальної праці, жінка не може голосувати, жінка не може бути політикинею, вона не може володіти майном і рахунком у банку, вона не може бути військовою чи науковицею.
Хіба це правда?

Імперії діють щодо колонізованих країн у такому ж сенсі, як чоловіки щодо жінок у патріархальній системі. Колонізатори говорили про колонізованих як красивих і унікальних, дивились на їхні пісні-танці і носили «автентичні» намиста, відмовляючи в субʼєктності. Російська імперія розказувала нам про нас самих, плекала меншовартісність, розповідала про нас замість нас світу. Те ж саме відбувається з жінками, які перебувають у підлеглому становищі і не мають достатньо сил і ресурсів, аби не лише руйнувати брехню про них самих, а й побудувати нову, справедливу реальність.

У патріархальній системі, де чоловіки становлять більшість у владі, політиці, бізнесі, вони розказують жінкам про них самих, формують реальність, розповідають про них замість них світу. Дарують жінкам квіти, замість визнання їхньої субʼєктності.

Українці зі зброєю в руках борються з імперією та своєю колонізованою свідомістю. Імперія відтворюється, як і патріархат, у насильстві, домінуванні й приниженні. І ми ніколи не будемо в безпеці, поки імперія не буде зруйнована.  Як і жінки ніколи не будуть у безпеці, поки існує патріархат. Ні в університетах, ні в армії, ні на вулиці, ні в школі, ні серед друзів, навіть рідних.

Тому, для мене 8 Березня, як для багатьох українських активісток, — ще один день боротьби. День розвінчання радянських фейків, якими досі кишить наша буденність. Правда полягає в тому, що 8 березня — це міжнародний день боротьби за права жінок і міжнародний мир… Ні, — справедливий міжнародний мир!

Юлія Паєвська «Тайра»

військовослужбовиця, парамедикиня, волонтерка і доброволиця

Особисто я 8 Березня не святкую, так само як не святкують жінки в західних країнах. Для мене це не свято, але це дійсно привід звернути увагу на проблеми, які досі є у дотриманні прав жінок. А також привід продемонструвати рішучість і готовність допомогти позбутися цих проблем.

Втім тут важливо уникати спекуляцій і пересмикувань, що доволі часто супроводжують цю тему.

Надя Дзяк

дизайнерка, засновниця бренду NADYA DZYAK

Для мене 8 Березня — це день взаємної підтримки жінок. Ми його не святкуємо у традиційному розумінні, але це чудова нагода ще раз підкреслити, як важливо підтримувати одна одну.

Ми любимо і цінуємо жінок, і віримо, що наші вироби роблять їх щасливішими — це і є наша місія. Для мене, як для дизайнерки та засновниці бренду, неймовірно важлива атмосфера в колективі. Нашу команду формують жінки, і ми разом уже понад 10 років. За цей час ми стали не просто колегами, а справжньою родиною, де кожна знаходить підтримку, розуміння та натхнення.

Катя Сільченко

дизайнерка, засновниця бренду the COAT by Katya Silchenko

У мене в родині немає традиції святкувати 8 Березня, тому що мої улюблені квіти в оселі зʼявляються як у січні, так і в березні чи в жовтні. Але я бачу, що значна частина моєї команди продовжує сприймати його, як свято весни, жіночності та краси, вважаючи це приємною традицією, що не несе жодного політичного підтексту. Мої майстрині говорять, що для них важливо отримувати у цей день вшанування та висловлення вдячності, й вони не готові відмовлятися від уваги та весняних букетів.

Тому для нас початок весни — це про відчуття оновлення, натхнення, яскравість кольорів і, звичайно ж, нову колекцію the COAT.

Фото: надані героїнями