«Чи промінь, чи ніч» — виставка одеського відеоарту та акціонізму про вплив соціальних та культурних розломів на сучасне суспільство

З 2 лютого по 3 березня Музей сучасного мистецтва Одеси разом з Одеським музеєм західного і східного мистецтва проведуть проєкт «Чи промінь, чи ніч». Проєкт представляє таких художників, як Дмитро Ерліх, Микола Карабінович, Андрій Любов, PLOT, Олександр Ройтбурд, Альона Токовенко, Вікторія Хорошилова, Надія Шошина, під кураторством Анни Мороховської та Андрія Сігунцова.

«У суспільстві адреналін завершує свій вплив, і ми повертаємося до періоду непорозумінь. Важливо знаходити простір, в якому можна досягти домовленостей. Діалог — це обмін, який трансформує обидві сторони. Умов для діалогу нині майже не існує. Чи маємо відмовитися від спроб? Ні. Важливо знаходити ціннісне порозуміння з людьми різних поглядів та намагатися говорити, незалежно від обставин», — розповідають куратори.

Виставку відкриває робота Олександра Ройтбурда, який був вагомою фігурою у формуванні одеського відеоарту. Все наше життя ми навчаємося у суспільства, в якому існуємо, знаходячи свої приклади для наслідування. Ми уподібнюємося їм, тим самим прагнемо розвитку. 

За ним слідує робота Дмитра Ерліха «Обід з художником», вона якраз і демонструє повторення за «майстром», закликаючи глядача приєднатися до обіду та стати учасниками перформансу на рівні з митцями.

Серія перформансів Андрія Любова порушує тему возз’єднання суспільства у повсякденних моментах. В той час як сусідня з ним переформативна група PLOT своїми яскравими акціями звертається до проблем, які пронизують людство.

Наступний зал, присвячений боротьбі, що руйнує наше суспільство, відкриває робота Вікторії Хорошилової, символізуючи біль завданий війною, який переживає і земля, і людина.

Суспільство змушує нас наслідувати його, щоб бути прийнятим і тих, хто противився цьому «правилу», приймає з великими труднощами. Надія Шошина у своїй роботі шукає прийняття поза встановленими суспільством рамками.

Перешкоди вибудовані навколо нас символізує робота Альона Токовенко, в якій звук, що пронизує слух, і «шкіра», що поглинає в себе, не дають йти далі.

А ось до чого може призвести сліпе слідування за «вчителем», що перетворилося на тиранію, застерігає фінальна робота виставки: відеоарт Миколи Карабіновича, який відсилає до смерті Лівійського диктатора Муаммара Каддафі.

Читайте також: У Києві відбулося вручення другої премії-відзнаки українського кіно та театру «Чорний лотос»

«Нам треба вже нарешті навчитися будувати мости між групами з різним досвідом, різним баченням та різною емоційною складовою, але об’єднаними однією метою — побудовою суспільства, де права кожної людини захищені, країни, що мають успішну економіку та здатні захистити своїх громадян. Ми не знаємо, чи ми всередині цієї війни в кінці чи на самому початку. Ми не можемо переносити вирішення складних питань на потім. Шукати рішення потрібно зараз», — додають куратори.

Підготовка експозиції проходить при технічній підтримці ОМГО “Центр Розвитку”.

ІНФОРМАЦІЯ ПРО ВИСТАВКУ ТА КОНТАКТИ:

Адреса : Одеса, вулиця Пушкінська, 39

Час роботи: 12:00 до 17:00 (крім середи)