Чоловік говорить: актор Новруз Хікмет, виконавець головної ролі в «Ля Палісіаді»

Триває прокат української дебютної стрічки Філіпа Сотниченка «Ля Палісіада». Події розгортаються у 1996 році. За кілька місяців до мораторію на смертну кару в Україні двоє старих друзів, слідчий міліції та судовий психіатр, розслідують заплутану історію вбивства міліціонера. Виконавець однієї з головних ролей та другий режисер фільму «Ля Палісіада» Новруз Хікмет відповів на запитання Marie Claire.

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Справжній чоловік повинен бути мужнім, щирим, щедрим, справедливим, обов’язково мудрим та без почуття гумору нікуди.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Багато уроків, але головне, що я зміг перейняти від батьків – це вміння пробачати людей. Це головний скіл, який я від них отримав.

У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?

Напевно, це момент максимального щастя то чогось дуже незвичайного. Наприклад,  коли я був присутній на пологах і коли народилася моя донька. Напевно, трошечки світ змінився для мене. В оцей момент, коли ти бачиш і відчуваєш, як це взагалі відбувається, які мужні жінки, скільки в них сили і змінюється ставлення до жінок.

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Я люблю результат, що в житті, що на роботі, що в стосунках. Коли бачу результат, але і коли отримую задоволення в моменті. Коли ти багато не думаєш про майбутнє і щасливий зараз.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Я думаю, я знайшов свій шлях і себе знайшов, але момент прийняття і пристосування себе у суспільстві може зайняти ще якийсь час. Мені здається, обов’язково важливо знайти себе, але зупинятися в пошуках не варто.

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Коли задоволений виконаною роботою і отримуєш гідну винагороду за це – грошову і емоційну, коли все збігається – це успіх.

Як виглядає ваш стандартний день?

Я намагаюся періодично змінювати так званий стандартний день. Вносити в нього якісь нові правила, тому що все, що стає звичкою перестає приносити задоволення і тому треба постійно все змінювати, щоб твій стандартний день довго не залишався одним і тим же. Будь-яка звичка в підсумку позбавляє кайфу.

Які якості партнера для вас важливі?

По-перше, це довіра, самодостатність людини, почуття гумору, мудрість, ніжність обов’язково. Я люблю вільних, розумних, успішних партнерів у своєму житті. 

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Досвід показує, що я, можу різне пробачити, бо кожен заслуговує шанс. Але якщо людина зрадила більше ніж два-три рази – треба виключати цих людей зі свого життя.

Яка матеріальна річ – найцінніша для вас та чому?

Кишеньковий годинник мого дідуся, старий радянський годинник. Я ніколи не бачив дідуся, але зберігаю цей годинник в його маленькому гаманці. Я носив його під час зйомок фільму перший раз і це дуже було цінно. Я пам’ятаю цей годинник на татовій руці і він дуже підходив під мій образ і я легко вписав його у кіно. У мене так виходить, що я зберігаю годинник, але сам його не ношу, не люблю. Але, коли переїжджаю, якщо навіть надовго кудись на місяць, на два, то я обов’язково цей гаманець з годинником візьму.

Що ви вважаєте в житті найбільш важливим? Що найменш важливим?

Дуже важливо опинитися у житті на своєму місці. І дуже важливо, щоб потрібні люди були готові бути поруч із тобою. Навколо цього все будується. Важливо мати свою професію, знайти свій шлях.

Найменш важливе – це думати багато про майбутнє, особливо зараз під час війни життя таке складне і яскраве. Дуже багато українців навчилися, що краще жити в моменті. Те, що ти можеш зробити для свого майбутнього – бути щасливим, успішним у реальному часі.

Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним?

Я прочитав книгу “Очима клоуна” Генріха Белля після початку повномасштабного вторгнення. Я вважаю її антивоєнною, тому що ця книга розповідає про німців після Другої світової війни, які переосмислили свої помилки. У цій книзі добре розкривається, як в одній родині могли бути різні люди – і нацисти, і фашисти, але це твоя родина. І ця родина живе з цим хрестом. Наслідки війни в реальності – жахливі, але душевний біль приходить потім, коли війна закінчується.

Читайте також: «ЗІГРАТИ СИЛЬНИЙ ХАРАКТЕР – МРІЯ КОЖНОЇ АКТРИСИ»: АНАСТАСІЯ КАРПЕНКО, АКТРИСА «ЯК ТАМ КАТЯ?» 

Повʼязані теми:

український актерукраїнське нове кіноНовруз Хікметпро що жінка мовчитьчоловік говорити

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: