Чоловік говорить: Іван Степанищев і Кирило Роговий, гурт MOLODI

На Youtube-каналі гурту MOLODI відбулась прем’єра нового та надпотужного відео на пісню “допоможіть”, в якому музиканти відверто розповідають про одну з  найбільш серйозних проблем сучасності – депресії. MOLODI – це музиканти з Маріуполя Кирило Роговий та Іван Степаніщев, які спеціально з Marie Claire поділились своїми думками.

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Кирило: Як на мене, справжній чоловік повинен бути відповідальним та міцним у своєму слові. Але це стосується не тільки чоловіків, а й всіх людей взагалі. Я б не розділяв в цьому питанні нікого на різні  статі. Справжня людина – це людина, на яку можна покластися, якій можна довіряти.

Іван: Я вважаю, що справжній чоловік завжди притримується своїх принципів, не боїться брати на себе відповідальність, і на якого завжди можна покластися. І якщо вже хтось бере на себе відповідальність за когось, то повинен це робити повноцінно і до кінця. Це стосується і роботи, і відносин, і всього, що робиш. Чоловік повинен вміти відповідати за свої слова та дії.

Які життєві уроки дали вам батьки?

Кирило: Бути чесним з іншими людьми. Це взагалі стало одним з основних правил у моєму житті. Не брехати, казати правду, домовлятися, віддаватися своїй справі повністю та нічого не робити абияк.

Іван: Бути впевненим у собі та своїх силах, пам’ятати, що досягти можна всього та що покладатися можна лише на себе.

У вас був поворотний момент, після якого можна поділити життя на «до» і «після»?

Кирило: Це був момент,  коли мої батьки розлучилися і нам довелося розʼїхатися з батьком. Мені тоді було 19 років. В той час я працював на складі і мені довелося багато чого переосмислити в своєму житті, починаючи зі ставлення до роботи, навчання, дружби і взагалі до будь якого виду стосунків. Я почав дивитися на все під кутом того, що для мене корисне і для чого я взагалі щось роблю. В той час я почав сильно рефлексувати. Але ця рефлексія виявилася плідною.

Іван: Для мене це переїзд в Київ. Тому що це в цей самий момент настала повна самостійність, коли я міг покладатися лише на себе, піклуватися про себе та вирішувати свої проблеми. Саме тоді я почав розуміти, по якому шляху та до чого я йду.

Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?

Кирило: В житті драйвить рух. Мені подобається кудись йти, бігти, їхати, щось робити. Мені подобається жити життя. В роботі мене драйвить сам процес, коли пишеш музику, тексти і як це складається в якийсь результат. А у відносинах драйвить пристрасть.

Іван: В роботі мене драйвить результат. Іноді бувають такі періоди, коли довго працюєш, а результату немає, це трохи давить. І як тільки ти бачиш якісь результати – прослуховування, фідбек на концертах, це одразу трохи запалює. У відносинах мені подобаються всілякі дурощі, жартувати один над одним. Я сам по собі така людина, що не люблю щось нудне. А в житті драйвить активний відпочинок з друзями.

Як вам здається, ви вже знайшли себе?

Кирило: Я впевнений, що я знайшов свою справу і те, чим я хочу займатися все життя. А сам себе я тільки почав шукати.

Іван: В якомусь сенсі так, а в якомусь ні. Наприклад, у тому, чим я займаюсь і чим я хочу займатися, вважаю, що я себе знайшов. А стосовно того, яку музику робити, то іноді ми ще маємо сумніви.

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Кирило: Основним критерієм вимірювання успіху для мене є задоволеність у двох сферах життя – робота та сімʼя. Коли все круто, ти отримуєш задоволення від своєї роботи і вона тобі приносить достатньо грошей – це кайф. І якщо ти можеш сказати, що щасливий зі своїм партнером – це також кайф. Коли ці дві сфери життя закриті, я називаю це успіхом. Але успіх не буває постійним.

Іван: Якщо казати про музичну діяльність, то поки що одним з критеріїв для мене є кількість прослуховувань наших пісень на стрімінгах. Я думаю, що в той момент, коли нашу музику буде слухати дуже багато людей, ми зберемо умовний стадіон і будемо на одному рівні з топовими артистами, це буде вважатися успіхом. Але для мене успіх не є кінцевою точкою. Це буде тільки означати, що ми досягли чогось в Україні, але все одно будемо розуміти, що нам і далі є до чого прагнути.

Як виглядає ваш стандартний день?

Кирило: Насправді стандартний день виглядає так: прокидаюсь, займаюсь ранковою рутиною, потім сніданок, йду в зал. Далі у нас з Ванею однаковий розклад – ми зустрічаємось на студії, працюємо над музикою для себе та клієнтів, робимо дуже класну музику, в перервах виходимо за кавою. Ввечері або просто їду до дівчини обійматись, або ми разом йдемо гуляти по центру і їсти смачну їжу.

Які якості партнера для вас важливі?

Кирило: Різнобічність. Мені повинно бути з нею цікаво. І мені важливо, щоб людина мені довіряла і я міг довіряти їй. Це не те, що я ціную саме в партнері, але взагалі у стосунках. І ще для мене важливо, щоб було взаєморозуміння.

Іван: Розум. Самостійність. Доброта.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Кирило: Моцарт, тому що він помер (смієтся). Звісно, це жарт, але поруч зі мною ніколи не буде нещира людина. Мене бісять люди, які брешуть і в яких ти відчуваєш несправжність та нещирість. Така собі людина-щур. Буває, що коли я відчуваю в моєму оточенні таку людину, я одразу її відсікаю від себе і зводжу наше спілкування на «ні», а буває, що поступово відсторонююсь.

Іван: Нещирі людина. І, напевно, яка не має цілі і ні до чого не прагне.

Яка матеріальна річ – найцінніша для вас та чому?

Кирило: В мене це не одна річ, а дві. Це дві пари годинників, які мені подарувала мама. Я їх дуже ціную. З матеріального в мене більше майже нічого нема, до чого можна прив’язатися.

Іван: Моя машина. Mercedes-Benz 124 1997 року. Це машина мого батька, яку він купив у 2012 році, і я все життя на ній їздив. Спочатку на задньому сидінні, коли був малий, потім на пасажирському, а потім сам став сідати за кермо. Ця машина зі мною вже дуже довго і вона для мене найцінніша. Я думаю, що я ніколи її не продам, краще куплю нову, але цю залишу. Ця машина виїхала з Маріуполя вже коли він був в окупації, і зараз це єдина річ, яка пов’язує мене напряму з цим містом та моїм минулим.

Що ви вважаєте в житті найбільш важливим? Що найменш важливим?

Іван: Найважливіше в житті – бути людиною. Думати про почуттях інших, в будь-яких ситуаціях міркувати зі сторони моралі. Бути людяним та мати моральні принципи.

Найменш важливим  з того, чому приділяється багато уваги, я б виділив гроші. Мені здається, що дуже багато уваги люди приділяють матеріальним речам, які є дуже тимчасовими і не несуть в собі якоїсь користі. Багато людей проживають життя просто в гонитві за грошима, а не за якимось щастям або емоціями.

Кирило: Для мене найважливіше в житті – це щастя та вміння бути щасливим. Життя дуже важка штука, тому вміння бути щасливим навіть при всьому тому, що навколо тебе коїться, дуже цінне. Вміння цим відчуттям щастя користуватися. Не просто розуміти, що є причина бути щасливим, а реально вміти на собі це відчувати. Для мене це дуже важливо.

Гроші, напевно, для мене також найменш важливі, але я не можу сказати, що вони зовсім не мають ніякої ваги і не має сенсу приділяти їм увагу. Гроші також важливі, але поки це не суперечить твоїм принципам та не стає перешкодою для більш важливого – взаємодії з людьми, наприклад. Якщо ти не переступаєш через себе, якщо ти не зраджуєш собі заради грошей, то це класс. Гроші – це важливо, але найменш важливе з усього важливого.

Читайте також: MUZVAR AWARDS 2023: ОГОЛОШЕНО НОМІНАНТІВ ПРЕМІЇ ТА РОЗПОЧАТО ГОЛОСУВАННЯ 

Повʼязані теми:

нова українська музикамузична прем'єраMOLODIпро що жінка мовчитьчоловік говорити

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: