
Чоловік говорить: співак Дмитро Каднай
На філософські та не дуже питання Marie Claire відповів фронтмен гурту KADNAY.
Новим героєм рубрики «Чоловік говорить» став музикант і фронтмен інді-електро-поп гурту KADNAY Дмитро Каднай. Вже за лічені дні — 30 листопада — гурт виступить у Жовтневому палаці з великим сольним концертом у розширеному складі. Це буде особливий вечір: 12 музикантів на сцені, улюблені хіти в оновленому звучанні, вражаюче світлове шоу та цілісний візуальний наратив.
Напередодні цієї події ми поговорили з Дмитром про те, що для нього означає «справжність», де шукати сили у складні часи, та чому щирість у стосунках і творчості для нього важить більше за будь-які зовнішні досягнення.
«Справжність», якщо вона існує, — поняття суб’єктивне. Це про вчинки, якості, внутрішні правила. Для мене передусім — про турботу, піклування, допомогу. Про те, коли ти ставиш на перше місце не себе, а своїх близьких і рідних.

Мама навчила ніколи не брехати: гірка правда завжди краща. Батько вчив вкладати душу й серце в те, що створюєш, відчувати музику, танцювати степ, ставити перед собою цілі й мріяти — більше і сміливіше.
Звісно, поворотних, глибоких, значущих моментів було багато, але для цього потрібна окрема довга бесіда на декілька годин (сміється). А ось один із перших: мені 15, я вступаю до технікуму, починається активна фаза розвитку організму, і я починаю дуже сильно захоплюватися грою в баскетбол. Граю буквально день і ніч. У результаті отримую плюс у зрості — майже 20 см, а ще «ноги вершника», які не дають мені спокою й досі.
Моменти, коли я можу відчувати себе справжнім на 100 відсотків. Без масок, без прикрас. Голим і чесним. Для мене це найбільший дар і найцінніші відчуття.
Якщо говорити про музику — я сподіваюся, що ніколи не зайду в глухий кут і не впруся головою в стелю. Що завжди буду знаходити в собі нове й незаймане звучання, залишатися в пошуку й саморозвитку, щоб здивувати себе і слухача. Не люблю обмежень — особливо у творчості.

Для мене успіх — особливо в сьогоднішніх реаліях — це не зупинятися. Знаходити сили й натхнення, говорити через музику — більше й відвертіше. І цим самим допомагати іншим.
Матеріальні цінності тимчасові. Хоча й приємні. Я більше люблю колекціонувати моменти. Ну, добре… ще гітари.
Не буває типових днів. Єдина мантра, з якої я починаю майже кожен ранок, така: прокинутися, умитися холодною водою, випити гарну філіжанку кави, взяти до рук гітару й грати. Абсолютно байдуже що — важливо просто «запустити» внутрішнього творця, відчути через інструмент контакт із собою. І, звісно, поцілувати кохану людину!

Мені має бути поруч добре. Це має бути творча людина. Через п’ять хвилин розставання я маю вже сумувати. Все просто.
Та, яку я не відчуваю. Я й раніше був достатньо прискіпливим у питанні того, з ким спілкуюся. А з часом це ще більше загострилося. Якщо немає цього «кліку» одразу, якщо енергетика людини не моя — триматимуся на дистанції. Але є люди, з якими наші пазли складаються одразу. Таких я дуже ціную, і ми йдемо поруч нашими шляхами впевнено й довго, пліч-о-пліч.
Фото: надані пресслужбою
Більше від
- Чи вміють дорослі грати: Barbie, Hot Wheels та інші іграшки, які ви захочете подарувати собі та рідним
- «Я вірю, що музика — це терапія»: інтерв’ю з ведучою Music Box Валерією Шатською
- Свято науки в Києві. Премія L’Oréal – UNESCO всьоме відзначила трьох видатних українських науковиць
- Від першого відгуку до сили впливу. Історії учасниць Naprobu про розвиток, довіру та натхнення
- Фаворити місяця: digital-команда Marie Claire про знахідки та натхнення у листопаді 2025