Інша Італія: навіщо їхати до Апулії?

Марія Кононенко, інсайдер в Апулії та автор блогу Feetoutofbed, розповіла про незвідану Італію 

Труллі Альберобелло, орек’єтте, Саленто, пумі, таралі, примітивно… Скільки з цих слів ви чули? Одне чи два? Ну тоді вам варто зберегти в закладки цю статтю до наступного вашого задуму вирушити до Італії. Адже Італія — це не лише величні Рим, Флоренція та Венеція. Італія — це 20 регіонів, що зовсім відрізняються один від одного. Сьогодні ми віртуально вирушаємо на підбори Апеннінського півострова, зовсім іншу Італію, в Апулію.

Апулія – ​​це південно-східний регіон Італії з найдовшою береговою лінією в країні – цілих 865 км скелястого та пісочного узбережжя, гротів, різноманітної природи. Апулія – це два моря Іонічне та Адріатичне, кілька субрегіонів, білі міста з вапняку, тисячолітня історія, кілька приголомшливих об’єктів спадщини ЮНЕСКО, тисячі гектарів оливкового гаю, а найголовніше – одна з найкращих та щедрих кухонь Італії. Так то!

Чому в нас мало хто взагалі чув про існування каблука Італії? Насправді регіон відкрився світу порівняно недавно, лише 15 років тому. Говорять, що самі апулійці ревно ставилися до своєї землі та зберігали її для себе. Ось у цьому вся фішка цього регіону він автентичний. Як сказала власниця одного готелю-масерії: “Апулія – ​​це як вирушити на років 200 тому”. Але не в плані економічного розвитку, а з точки зору збереження традицій та культури. Тут модно те, що століттями створювали пращури: сімейна справа, яка переходить з покоління в покоління, домашня паста, приготована італійською мамою або бабусею, обіди всією сім’єю в неділю та щедрі застілля, вишиті скатертини, найкрасивіша кераміка, релігійні свята та багато іншого.

Так от цей регіон 15 років тому відкрила для себе Стара Європа — британці, швейцарці, німці, австрійці, голландці. Це улюблений регіон для відпустки Іванки Трамп, Хелен Міррен, яка прикупила тут собі віллу, Х’ю Джекмана та редакторів британських провідних модних видань. А з яким розмахом святкувала в Апулії свій день народження Мадонна минулого серпня можна подивитися в її інстаграмі або почитати в американських виданнях.

Читайте також: ЩОРІЧНИЙ ПУТІВНИК: КРАЇНИ, ЯКІ КОШТУЄ ОБОВ’ЯЗКОВО ВІДВІДАТИ У 2019

То чому ж варто їхати на каблук? Мої п’ять причин чомусь варто відправитися в Апулію навесні або влітку і здивувати друзів новими подорожами ніби вже всім знайомій Європі.

#1 Море та “італійські Мальдіви”

Апулія — це насамперед морська відпустка. Прилітаєте до Барі, сідайте в машину (без неї тут ніяк) і вперед підкорювати простори. До речі, забудьте про море в Барі та під Барі. Це величезний торговий та туристичний порт, тому морем милуємось виключно з набережною. Зате проїхавши км 40-50 вниз або протилежне узбережжя, ви будете в захваті. А “італійські Мальдіви” – це, до речі, не жарт. Саме так прозвали самі італійці частина регіону, що знаходиться в самому низу каблука. Він називається Саленто. Море блакитне-блакитне будь-якої пори року. Далі про море фотографії розкажуть краще за мене.

Іонічне море ідеально підходить для відпочинку з дітьми, оскільки вода досить низька і є безліч піщаних пляжів. Найцікавіше, що пляжі дуже відрізняються один від одного: десь пісок золотистого кольору, а десь білого. Десь є піщані дюни, які тут охороняються законом і їх не можна забудовувати, а десь може бути й озеро неподалік моря.

#2 Труллі в Альберобелло – спадщина ЮНЕСКО

Труллі – це унікальні будівлі з конусоподібним дахом XVI-XVII, особливість яких була в тому, що, витягнувши ключовий камінь з даху, весь будиночок завалювався і не треба було сплачувати податки тодішньому королю Неаполя. Другою особливістю трулів є принцип будівництва суха кладка без використання цементу. Мистецтво полягало у тому, щоб виточити кожен камінь те щоб він ідеально накладався на інший. Так будинки стояли віками і досі стоять.

Крім того, суха кладка – це особливість архітектури Апулії в цілому. Більшість стель старих будинків мають зіркоподібну арочну форму і вони теж будувалися всуху. Наприклад, ми з чоловіком живемо в будинку, якому 180 років та обидві кімнати мають таку стелю. А одна загалом 6 метрів у висоту. А ще типову суху кладку можна побачити скрізь, катаючись регіоном, у вигляді парканів. В Апулії не прийнято високих парканів (це законодавчо заборонено) і будують їх, викладаючи камінь на камінь.

Повертаючись до трулів, розповім трохи історії. Найстаріші трулі, які є в Альберобелло, відносяться до чотирнадцятого сторіччя. У той час ці землі були безлюдними і були віддані першому графу Конверсано за перемоги, здобуті під час хрестових походів Робертом Анжуйським королем Неаполя. Граф спробував розвинути цю територію та запрошував селян селитися на його землях, жити та працювати на пільгових умовах. Але ситуація змінилася після того, як вийшов указ короля, який запроваджував податок на всі поселення. У цей момент жителі поселень включили кмітливість і будували кам’яниці так, щоб можна було їх частково зруйнувати, дізнавшись про майбутній візит емісара короля. Немає вдома – немає данини. І 1797 завдяки клопотання жителів Альберобелло і хорошому збігу обставин король Фердинанд IV Бурбон звільнив селище від сплати податків і до того ж надав йому статусу королівського міста.

З 1996 року Альберобелло набуває статусу об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО і до нього приходить слава.

Приїхавши до Апулії обов’язково побувайте не тільки в Альберобелло, а й поживіть у трулях. Це унікальний досвід! Мої фаворити – це результат Borgo Canonica або Masseria Grieco.

#3 Труллі не тільки в Альберобелло, а по всій Долині Ітрія

Не обмежуйтесь одним Альберобелло, а приділіть хоча б день казковим білим містам Мартіна Франка, Локоротондо, Чельє та Чистерніно. Проїжджаючи дорогами Долини Ітрія, яка збігається з нижньою частиною Мурджійського нагір’я (територія називається Murgia), ви зможете спостерігати сільське життя Апулії: випаси корів і овець, акуратні виноградники, білі точки на пагорбах усюди — це найулюбленіші трулі. І в них мешкають люди. Або здають у найм туристам. Загалом видовище унікальне.

Ця територія відома виноградом Susumaniello, капоколло з Мартіни Франки (вид м’ясних виробів), свіжими сирами – тут висока концентрація виробництва моцарелли, буррат та інших свіжих сирів.

Плюс до всього ви вже знаходитесь посередині півострова між Адріатичним і Іонічним узбережжями.

#4 Апулія = Їжа

Ну а тепер про важливе. Я навіть сказала б про найголовніше. Не тільки для Апулії, а для всієї Італії. Але з їжею в Апулії все по-особливому. Проживши тут 1,5 роки, я все ще не перестаю дізнаватися про щось нове з походом у черговий ресторан або з приходом нового сезону.

Отже, їжа – так само Апулія і навпаки. В Апулії немає жодного місця, де б ви погано поїли. Ну хіба ви повний турист.

Моцареллу та буррату придумали в Апулії

Чи знали ви, що знамениту моцареллу вперше зробили саме в Апулії? У районі міста Андрія, що вище за Барі. Саме там знаходиться безліч казейфічо, тобто сироварень, де щоранку італієць-казаро в’яже вузлики з прогрітого молока і робить найніжнішу у світі буррату.

Буррата – це мішечки на вигляд схожі на моцареллу, але всередині вони наповнені страччателлою. А страччателла – це молочні ниточки, з яких далі формується “полотно” для моцарелли, з вершками. Це рай, скажу вам! І видів таких свіжих сирів багато. Найцікавіше, що ті, хто любить смачні сири, не беруть їх у супермаркеті, а їдуть по них у масерію. До речі, що таке масерія, можна почитати тут.

Морепродукти в Апулії

Мідії чорні з Таранто, престижніші вонголі, місцеві устриці, фіолетові креветки з Галліполі (не плутати з сицилійськими), які солодші за солодкий і їх потрібно пробувати тільки в сирому вигляді (ще б пак, їх ціна 80 євро/кг у рибалок!) — це тільки початок і це можна їсти сирим. У ресторанах такий набір називається crudo, тобто сирий, і знаходиться в розділі антипасти.

До речі, про антипащу. В Апулії їх подають досить багато, тарілочок п’ять-шість всякого різного “на спробувати”. Ви, звичайно, цього не очікуєте та замовляєте антипасті, перше і може навіть друге. У Апулії порції великі та щедрі. Якщо антипасти, то 6 тарілочок, паста або різотто – так ви вже одним цим наїстеся. Але треба спробувати усі. І, звичайно, десерт! Італійці без десерту та філіжанки еспресо не встануть з-за столу. Загалом, готуйтеся їсти багато!

Ще одна особливість – це відмінність страв навіть усередині регіону. Проїхавши км 20-30 зміниться не лише ландшафт, а й кухня. Обов’язково знайдеться якась локальна страва. Наприклад, у Валле-д’Ітріа спеціалізуються на м’ясі, бо море далеко. Його подають у будь-яких видах. Мартіна Франка славиться капоколло – в’яленим свинячим ошийком (типу прошютто крудо, тільки прошютто – це свиняче стегно), містечко Ночі – м’ясом кабана, а в Челлі Мессапіка ви спробуєте одні з найкращих стейків породи Podolica. У Чистерніно потрібно пробувати бомбетті (bombetta) вона ж бомба або рулет з м’яса. Це широко поширена вулична їжа – шматочки різних типів м’яса, загорнутих у рулетик та приготовлених на грилі. Знайти їх можна в лавках у м’ясників bracceria або maccelleria і коштує абсолютно недорого, оскільки це можна зарахувати до вуличної їжі.

Всі ці смакоти супроводжуються знаменитими апулійськими винами Primitivo та Negroamaro.

Читайте також: Вгамувати жагу: які напої п’ють у різних країнах світу

#5 Мощі Святого Миколая в Барі

Крім всієї природної краси, багатої історії та кухні, в Апулії знаходяться мощі одного з найшанованіших у нас святих – Мощі Святого Миколая. Саме ця причина є першочерговою для багатьох, хто приїжджає сюди. Прихилитися до мощів можна у Базиліці Св. Миколи, що знаходиться в історичній частині Барі, у старому місті. Храм двоповерховий: на першому поверсі – католицька частина, на -1 – знаходяться самі мощі та православна частина. Щочетверга о 10:00 тут проходить православна служба.

Апулія – ​​це унікальний регіон, який в епоху середньовіччя побачив безліч навал з різних континентів. Апулія — це регіон із найстарішими оливковими деревами в Європі, як мінімум. Це регіон, де сім’я — на першому місці, де смачно та якісно поїсти — це буденність, де життя йде у розміреному ритмі. Це місце, куди з’їжджається 70% італійців на літню відпустку насолоджуватися найчистішим блакитним морем. Апулія – це новий тренд серед туристичних напрямків у Європі.

Фото: Тетяна Кожевнікова