Джейн Біркін: Муза дикого генія

Татаренко Ірина

16 Липня, 2023

Французька актриса та співачка Джейн Біркін померла у віці 76 років, повідомляє Le Parisien. У біографії Біркін десятки фільмів та двадцять альбомів, включаючи концертні. Вона продовжувала зніматися в кіно та займатися музикою до останніх років життя. Але багатьом вона запам'яталася як ікона стиля та муза геніального Сержа Ґензбура.

Колаж: Анастасія Старко

Завзятим прихильникам французького кінематографу Біркін запам’яталася декількома не вельми успішними стрічками, що вийшли у 70-х і 80-х роках минулого сторіччя. Так званим «фашионістам» – розкішною сумкою Hermès Birkin, що, на думку деяких модних критиків, значно популярніша за свою «матір». Власне, відома Біркін і трьома не менш успішними і талановитими доньками, але ця історія трохи сумна і меланхолічна. То ж хто ви така, Джейн Біркін?

Кохання-зітхання

Якщо поставити це запитання пересічним краянам Біркін, то відповіддю буде: «Це та, що кінчала у пісні Ґензбура». Але іронія в тім, що спочатку імітувати оргазм мала зовсім інша, значно відоміша жінка, а саме – кінозірка Бріджит Бардо. У 1967 році саме з нею Ґензбур закрутив романчик, хоча красуня була одружена з мільйонером Ґюнтером Саксом. Кінодіва попросила співака написати для неї найкрасивішу пісню про кохання, і так з’явився сингл «Je t’aime… moi non plus» («Я тебе кохаю… Я тебе також ні»). Але любов пройшла, зав’яли помідори, і в пику Бардо Ґензбур перезаписав пісню з новою зазнобою Джейн Біркін, попросивши її стогнати, наче вони кохаються. Коли співак вперше поставив композицію в ресторані, було чути, як розбивається посуд. Незабаром пісня звучала усюди, її почули навіть у Ватикані і відразу прокляли! Саме тому Ґензбур називав Папу Римського «своїм найліпшим піарником»...

Голубки іноді справді кохалися до самого ранку, потім відправляли дітей до школи і спали до самого вечора. Зрештою, таке життя набридло Біркін, і в 1980 році вона покинула Ґензбура через його постійну пиятику і пішла до режисера Жака Дуайона.

(Фото: wikipedia.org/wiki/Биркин,_Джейн)

Фото: wikipedia.org/wiki/Биркин,_Джейн

Квіти життя

Найбільшим подарунком, який колишні коханці залишили одне одному, була донька Шарлотта Ґензбур. Власне, це не перша дитина Біркін, оскільки у 20 років вона народила дочку Кейт від свого єдиного офіційного чоловіка композитора Джона Баррі, що стала популярним фешн-фотографом. Її світлини прикрашали обкладинки таких видань, як Vogue, Elle і Cosmopolitan, і навіть дебютного альбому колишньої першої леді Франції Карли Бруні! Але саме її сестра Шарлотта, донька Джейн Біркін і Сержа Ґензбура, стала всесвітньо відомою акторкою, знявшись у таких фільмах, як «21 грам», «Мене там немає» і «День незалежності: Відродження». Музична кар’єра Шарлотти є не менш успішною, і торік вийшов її п’ятий альбом «Rest». Наймолодша ж донька Біркін, Лу Дуайон, через доволі цікаву зовнішність спромоглася досягти успіху не тільки в царині кіно і музики, але й у модельному бізнесі.

Шарлотта Ґензбур та Джейн Біркін (Фото: wikipedia.org/wiki/Биркин,_Джейн)

На жаль, десять років тому Джейн Біркін довелося пережити найстрашнішу для будь-якої матері трагедію, коли її старша донька Кейт Баррі наклала на себе руки. Біркін досі тримає біль у собі і віддає свою любов уже не тільки донькам, але й п’яти онукам.

Аналіз вокалу

Досі тривають суперечки, чи насправді у Джейн Біркін є хист, чи вона була лише блідою тінню свого колишнього коханця. Залишимо це мистецьким критикам і зауважимо, що саме завдяки «стогнанням» Біркін вже згадана композиція «Je t’aime… moi non plus» посіла перше місце у британському хіт-параді. До речі, вперше за історію чарту його очолила композиція іноземною мовою! Саме через це Бріджит Бардо змусила відкопати і зрештою випустити її версію пісні, але, як то кажуть, «пізно, бабуся, в партію»…

Фото: instagram/janebirkinoff

Щодо кіношних досягнень Біркін, то вони теж здебільшого пов’язані з ім’ям Сержа Ґензбура. Так, вони разом зіграли у фільмі 1969 року «Слоган», хоча тоді Джейн майже не володіла французькою. І, звісно, вона не могла не зіграти головної ролі у режисерському дебюті Ґензбура «Я тебе кохаю… Я тебе також ні», що був настільки ж божевільним і геніальним, як і його творець, і тому теж був заборонений. І попри доволі суперечливе ставлення у Британії до франкофілів, через що багато-хто вважає Біркін зрадницею, вона періодично з’являється і на екранах своєї Батьківщини, зокрема у фільмах про Еркюля Пуаро «Смерть на Нилі» і «Зло під сонцем».

З життя сумчастих

Навіть не дуже освічені відвідувачі «Сезонів моди», що ніколи не чули про Ґензбура, неодмінно знають про сумку Біркін. Якось у 1983 році Джейн Біркін сиділа у літаку поруч з виконавчим директором Hermès Жаном-Луї Дюма. Намагаючись впоратися зі своєю солом’яною сумкою, з якої випадав нехитрий крам, Біркін поскаржилася Жану-Луї на те, як важко знайти гідну шкіряну сумку, куди б усе вмістилося. Сказано – зроблено, і за рік Джейн мала сумку, названу на її честь. Але мало хто знає, що сама акторка її майже не носила, оскільки відтепер торба, повна мотлоху, завдавала болю спині. «Дві сумки – це вже занадто, а через цю одну доведеться лікувати тендоніт», – сміялася Біркін. Жарт жартами, але сумка Hermès Birkin має культовий статус, її власницями є такі знаменитості, як Вікторія Бекхем, Кім Кардаш’ян і перша леді Америки Меланія Трамп, а її вартість іноді сягає 300,000 доларів!

Кілька років тому Джейн Біркін офіційно попросила Hermès припинити використовувати її ім’я для сумки з крокодилячої шкіри, оскільки тварини перебувають у пекельних умовах на відповідних фермах. Акторка брала участь у програмах «Міжнародної амністії» і проєктах, спрямованих на боротьбу зі СНІДом. Що ж, доброчинність справді личила Біркін, не менше ніж вишукані дизайнерські наряди.