Феномен: YouTube-канали замість телевізора

Про феноменальну популярність YouTube-каналів розмірковує Олена Заєць.

У радянському мультфільмі “Простоквашино” кіт Матроскін з почуттям співав: “Телевізор мені природу замінив”. Так сталося і в реальному житті: кілька поколінь людей виросли з твердою установкою: все, що транслює телевізор, – авторитетно, цьому можна вірити. Інтернет зруйнував цей зв’язок вщент, а новим поколінням довелося шукати свої орієнтири. І якщо покоління Х виявилося в цьому сенсі перехідним, то «міленіалі», що народилися після 1981 року, залишилися з Мережею віч-на-віч. І стався бум YouTube.

Урок математики

Згідно з дослідженнями Acumen Report, які включали двотижневий онлайн-форум, онлайн- та офлайн-інтерв’ю молодих людей віком від 13 до 24 років, що проживають у США, 88% з них проводять у Мережі в середньому 6,2 години на тиждень. 67% опитаних не уявляють свого життя без YouTube, а 48% – без соціальних мереж. І лише третина вказала джерелом розваги телевізор. Навіщо поколінню Y дивитися відео? 77% роблять це, щоб упоратися зі нудьгою, а 57% – щоб підняти собі настрій. На сайт YouTube щохвилини завантажується 300 годин відео – математика відразу стане цікавою, якщо помножити цю цифру на день, місяць, рік.

Якщо ви раптом подумаєте, до чого тут ми (це ж у американців) – не поспішайте з висновками. Тому що Україна входить до першої десятки країн, жителі яких більше за інших дивляться ролики на YouTube. Наприклад, позаминулого року українці витрачали понад п’ять мільйонів годин на перегляд відео на цій платформі. Вражає? І ця цифра має тенденцію до зростання. Більше того, до «міленіалів» підключаються діти – наступне покоління Z. Якось у ресторані за сусіднім столиком я спостерігала картину, яка стає дуже звичною: прийшла велика компанія батьків із п’ятьма дівчатками від 4 до 6 років. Дітей посадили за окремий столик і кожній вручили по гаджету з відео – там було розпакування іграшок, мультсеріали про поні тощо. Весь час, що ми сиділи поряд, дівчатка практично між собою не спілкувалися.

Однією з теорій феноменальної привабливості YouTube є бунт нового покоління. Відео – це просто код, за допомогою якого молоді люди спілкуються між собою, тоді як дорослі випадають з цього культурного контексту. Це їхня територія, їхній рок-н-рол.

Близькі світи

Коли мої колеги повернулися з Тижня моди у Мілані, то розповіли цікавий епізод. Перед одним із показів зібрався величезний натовп молоді, який проривався через імпровізований кордон охорони, вигукуючи чиєсь ім’я. «Кемерон Діаз? – Здивувалася одна з редакторів моди, що йшли попереду, подумавши, що це повинна бути американська зірка кіно. Але ні, дівчатка кричали “Кемерон Даллас”. А це вже інша історія з розряду бітломанії. Вони хотіли побачити симпатичного хлопця, який прославився відео, якими він ділився на ресурсі Vine, жартуючи з друзів і родичів. Додаток Vine, до речі, у жовтні 2016 року вирішили закрити, але Кемерону є де самовиражатись: наприклад, у нього 9,29 млн фоловерів у Twitter. Крім того, його популярність дозволила йому знятися в кіно та заспівати. А 27 грудня Netflix випускає серіал Chasing Cameron («У гонитві за Кемероном»), присвячений популярному блогеру.

Таких авторитетів нового покоління, як Даллас, чимало. У жовтні 2015 року відеотрекінгова компанія Tubular Labs оприлюднила цікаву статистику: існує 17 тисяч YouTube-каналів із понад 100 тисячами передплатників, і майже 1500 каналів, у яких передплатників більше мільйона. І поки друковані видання тихо плачуть осторонь, намагаючись переорієнтувати свій бізнес, YouTube-блогери (або вологи, так теж можна їх називати) піднімаються на гребінь цифрової хвилі.

Для аудиторії вони є більш чесними, безапеляційними, живими та близькими, ніж, скажімо, голлівудські зірки. Аудиторія для блогерів – не знеособлений, захоплено ревний натовп під сценою. Це люди, перед якими відчувають відповідальність. Інтерес аудиторії – матерія, схильна до розброду і хитання, і якщо не підігрівати його систематично, люди в один клік знайдуть інше джерело розваг. Близькість з аудиторією досягається не лише за рахунок простоти ідеї (все, що тобі потрібно, це веб-камера та Інтернет), а й за рахунок спілкування в реальному часі – майже всі популярні блогери знімають відео, у яких відповідають на запитання аудиторії. А двосторонній діалог із звичайними зірками можливий лише для обраних.

Дітки гаразд

Умовно відео можна розділити на категорії. Серед них – челенджі (це як «Руйнувачі легенд», але на вкрай примітивному рівні), «що в моїй сумці?», летсплеї (проходження ігор з коментарями), б’юті-уроки, гумористичні канали тощо. Одні з найпопулярніших – канали розпаковування, інтерес до яких зріс на 57% порівняно з минулим роком. Щоб переглянути всі відео під цим тегом, опубліковані в Мережі за рік, вам знадобиться понад сім років.

Усі без винятку українські батьки знайомі з каналами Miss Katy та Mister Max. Обидва були зареєстровані подружжям Андрієм та Оксаною у 2014 році та розповідають про життя дітей – п’ятирічного Макса та трирічної Каті. І якщо ваша племінниця каже, що хоче поїхати в Дубай і покататися на рожевому лімузині, знайте, це її не подружка садком навчила, а YouTube-персонаж. Обидва канали мають понад 2,7 млн ​​передплатників, а загальна кількість переглядів їх відео перевищила 6 млрд.

З-поміж молодих людей, які ведуть канали самі, в Україні також є свій рекордсмен. Це EeOneGuy – канал відеоблогера Івана Рудського, який у всесвітньому рейтингу за кількістю передплатників посів 74 місце. Декілька років тому Іван жив у селі Аннівка Дніпропетровської області, а зараз публікує відео, наприклад, із Лос-Анджелеса. Тож тепер його, скоріше, можна вважати громадянином світу. Івангай – типовий представник покоління «міленіалів» на YouTube: у нього змонтовані у кислотних кольорах ролики, своєрідний гумор, істерична манера розмовляти та мила посмішка. А ще чисте бажання дістатись топових зірок YouTube на чолі зі шведом PewDiePie, у якого близько 49 млн передплатників і який два роки тому заробив $7,4 млн.

Зараз найпопулярніших блогерів модно називати digital influencers. YouTube-манія перевернула свідомість не лише передплатників онлайн-контенту, а й стала справжньою споживчою революцією для брендів. Однією з перших на новий запит відреагувала бьюті-індустрія – коли відзняті блогерами відео відразу підвищують обсяг продажів за конкретним посиланням, з цифрами сперечатися не будеш.

Минулого літа у Києві пройшов перший в Україні фестиваль для YouTube-блогерів «ВідеоЖара». Незважаючи на реальну спеку в липні, за два дні будівлю виставкового центру на Лівому березі відвідало понад 6000 тисяч людей, а за автографами деяких блогерів стояли довгі черги. Напевно, це той поворотний пункт, коли варто було б визнати, що нові покоління мають свої орієнтири і власний спосіб комунікації зі світом. І його можна збагнути.