Ппри виході з літака мій телефон безапеляційно повідомляє: «Ласкаво просимо до Франції!» – “Взагалі-то я в Швейцарії!” – обурююся я. Хоча в чомусь він має рацію – з женевського аеропорту можна запросто вийти і на французьку територію, настільки вона тут близько. “Женева” і “комфорт” – наприклад, з аеропорту до міста ви можете дістатися безкоштовно і всього за 6 хвилин, а в готелі вам видадуть безкоштовний проїзний на весь час проживання.
Женева має свою історію – це кельтське поселення пережило правління Риму і Наполеона; свої легенди – наприклад, про матір 14 дітей на ім’я Кетрін, яка під час раптового штурму міста герцогом Савойським Шарлем Еммануелем у 1602 році не розгубилася і вилила з фортечної стіни на атакуючих каструлю обпалюючого супу (сім’я залишилася голодною, зате вільною). У міста є і свої дивацтва: лава в парку XVIII століття, що розтягнулася на 120 метрів, яка може вмістити 250 осіб, або спеціальна посада при мерії – людина, яка має не проґавити, коли розпуститься перша нирка на найстарішому каштані у парку Бастіонів, щоб наступного дня у місцевих газетах без тіні іронії надрукували: «Офіційно настала весна!»
Ну і, нарешті, Женева пропонує гостям масу штампів про себе, які на перевірку виявляються зовсім не затертими, а живими і справжніми, що зрослися з буденним життям міста: це столиця шоколаду та годинної індустрії (на довгій вулиці Рю-де-Рон якихось годинників не знайдеш), колиска кальвінізму, європейський будинок ООН та штаб-квартира Червоного Хреста. І все це під боком у Великого адронного колайдера – чим не центр Всесвіту?
Читайте також: Пристрасть до зміни місць: що таке глемпінг?
Вперше до Женеви я приїхала кілька років тому – на прес-конференцію із Сальмою Хайєк до Палацу націй ООН. І тоді якраз спромоглася розглянути формальності – знаменитий гігантський фонтан, довгу та жваву набережну Женевського озера, собор Святого Петра, з висоти якого видно всю цю красу. Але не встигла вловити дух міста. На цей раз усе було інакше. Я жила, як і раніше, в історичному центрі міста, але на тихому березі Рони, в готелі Mandarin Oriental, Geneva, з терас якого видно дахи будинків, озеро та гори. Багато гуляла пішки, відвідала Spa Mont Blanc в готелі Four Seasons Hotel des Bergues, де мені зробили аромамасаж, і багато часу провела за трапезою в ресторанах. Саме такий розпорядок дня, повний приємних справ, провокує Женева – слово luxury тут позбавляється всього наносного і знаходить сенс, а саме: бажання жити по-справжньому, на повну.
А НУ-КА, ДІВЧАТА!
Дівич-вечір на виїзді – про цей вид дозвілля подбало бюро Geneva Tourism, випустивши путівник Geneva Girls’ Guide. У ньому є заповітні адреси, які зазвичай подружки за секретом передають одна одній: точки шопінгу, адреси салонів краси, місця, де подають страви високої кухні або танцюють до ранку. Купити його можна в туристичних інформаційних центрах міста або отримати як бонус, якщо ви забронюєте номер на жіночу компанію в рамках пропозиції на уїк-енд So’Glam. Інформацію ви знайдете на веб-сайті www.geneve-tourisme.ch. До речі, із Києва до Женеви прямі щоденні рейси виконує авіакомпанія МАУ.
ШОПІНГ-ЛИСТ
НЕ МОЖНА НЕ Є