Книга місяця: «Місто жінок» Елізабет Гілберт

У травні редактор Marie Claire Ольга Залізницька обирає для рубрики “Книга місяця” останній роман відомої Елізабет Гілберт “Місто жінок”. 

Фото: starylev.com.ua

Про роман Елізабет Гілберт «Є, молитися, любити» чули, мабуть, усі. Навіть ті, хто рідко торкається книг. І це не дивно, адже роман був екранізований, став бестселером, а головну роль у фільмі за мемуарами Гілберт зіграла Джулія Робертс. 

Читайте також: Про принца Гаррі та Меган Маркл випустять чесну біографічну книгу за їхньою згодою

Раніше позаштатна авторка багатьох журналів стала цілком успішною письменницею, а її романи почали стійко асоціюватися з жіночою прозою найвищого рівня. Дебют американської письменниці вийшов не просто вдалим, а визначальним для її кар’єри. 

У центрі книг Елізабет Гілберт завжди стоїть жінка та її доля, тому останній роман не став винятком. Навіть із назви зрозуміло, що протягом 500 сторінок ми маємо спостерігати за дією, що обертається навколо безлічі жінок, і перше враження в цьому випадку не помилкове. 

Купити книгу «Місто жінок»

Багато жінок та один Нью-Йорк

Сюжет розповідає про 19-річну Вівіван Морріс, яку батьки відправляють подалі від себе до Нью-Йорка до її тітки. Вони вважають, що дочки пора починати доросле життя, тому садять на поїзд і дають до рук швейну машинку, мабуть, єдине, з чим вона чудово керується.

Тітка Пег хоч і не була улюбленою серед рідних Вівіван, у самої дівчини завжди викликала захоплення. Вона керувала театром у Нью-Йорку, ставила вистави та жила своєю роботою, хіба це не ідеальне життя? Ось і Вівіван та рахує. Талант дівчини до шиття у творчому середовищі був дуже доречним, адже театр «Лілея» переживав не найкращі часи. Віві погоджується на безоплатну роботу без секунди роздумів, головне, що їй є де жити, а спілкування з акторами та танцюристами, від яких стискається серце, сприймає як чудовий бонус. Так починається доросле життя Вівіван у Нью-Йорку. 

Вечірки в клубах до самого ранку і незліченні романи, у тому числі на одну ніч, стають для дівчини буденністю, адже, як говорила тітонька Пег, «юність — недовговічний і непоправний скарб, то який сенс його берегти? Існує лише один правильний спосіб провести юність, Вівіан, – розтратити її без залишку». 

Купити книгу «Є, молитися, кохати»

Хитросплетіння долі 

Найвідоміший роман Елізабет Гілберт «Є, молитися, любити» пройшов повз мене, а зараз, у період карантину, по наїті потяглася до «Місто жінок» і не помилилася. Спочатку здавалося, що Гілберт пропонує стандартну історію дорослішання, розказану головною героїнею, але перша думка в цьому випадку є помилковою.

Вівіан пише дуже довгий лист якоїсь Анджелі, з батьком якої була знайома, і з подробицями, включаючи найбрудніші і найболючіші моменти, розповідає про своє життя. 

Історію з «Містом жінок» можна описати так: від простого інтересу до відчуття, що хтось розкладає перед тобою брудна білизна, а потім до захоплення, читання захлинаючись і в кінці невеликої сльози. 

Елізабет Гілберт пише дуже простою мовою, але не забуває про гумор, несподівані сюжетні повороти та безмірну любов до своїх героїв. Письменниця ніби твердить нам зі сторінок: навіть якщо хтось оступився, він може все виправити, а засудження – доля слабких.