Книги, що надихають: історії сильних жінок

Як часто ти надихаєшся людьми? Особисто я – сто разів на день! Коли бачу, слухаю, читаю про сильних особистостей, у мені ніби вмикається лампочка, яка до цього ледь-ледь жевріла: хочеться досягати найвищих вершин і здійснювати всі свої мрії.

Якщо тебе також мотивують історії сильних людей, рекомендую добірку книг, головні героїні яких вражають своєю мудрістю, енергією та наснагою.

Валя, Книжковий сомельє

«Джейн Ейр» Шарлотта Бронте, Nebo BookLab Publishing

Цей класичний роман ми знаємо ще зі школи, адже це найвизначніша праця англійської письменниці Шарлотти Бронте. Сюжет розповідає про нелегку долю сирітки Джейн Ейр. Після смерті батьків її вихованням займалася тітка, але родичка так сильно ненавиділа Джейн, що відправила її в школу для дівчат. Умови проживання, та й саме навчання, там були жахливі: спалахи хвороб, ненависні вчителі, жорстокі учениці… Тому не дивно, що після закінчення школи головна героїня прагне змін. Вона влаштовується гувернанткою в маєток Торнфілд. І, здається, життя Джейн почало налагоджуватися, адже її учениця – маленька Адель, кмітлива та чемна; господар маєтку, містер Едвард Рочестер, хоч і гордий, та істинний поціновувач простоти й скромності. Тож Джейн ладить з усіма, прив’язується до жителів Торфілду і… закохується в його власника.

Та чи справді «чорна смуга» в житті головної героїні минула? Які таємниці переховуються в стінах маєтку? І чи вистачить у Джейн моці вибудувати власне щастя?

Історія цієї дівчини вражає величезною внутрішньою снагою, котра точно не лишить байдужих. А ще я щиро раджу вам це ілюстроване видання від Nebo BookLab Publishing, оскільки саме ця книга зможе повністю вас занурити в атмосферу світу Джейн Ейр.

«У війни не жіноче обличчя» Світлана Алексієвич. Vivat

«У війни не жіноче обличчя» – це документальна книга білоруської письменниці Світлани Алексієвич, лауреатки Нобелівської премії з літератури.

Радянська влада критикувала і цензурувала Світлану. Написана ця книга ще у 1983 році, але повне видання українською вийшло лише у 2015. До цього історії випускалися дозовано, порубано, так, як дозволяла цензура. Отже, це документ людської пам’яті, записи історій жінок, їхні листи й відверті розмови про те, як одного дня їм дали зброю до рук і відправили захищати рідні землі від фашистських окупантів.

Разом зі Світланою Алексієвич ми подорожуємо від однієї квартири до іншої, перечитуємо згадки за згадками, лист за листом. Авторка занурює нас в історії жінок, які пройшли війну.

Тут ми бачимо життя молодих дівчат, підлітків, які втікали з дому, щоби піти на фронт працювати там і медсестрами, і саперами, і пралями, і кулеметницями, кухарками і снайперами. Герої цієї книги не лише відверто розповідають про боротьбу з ворогом, а й говорять про те, що не прийнято говорити: форма не за розміром, зброя, яка важила ледь не так само, як і жінки, життя без засобів гігієни чи хоча б звичайної білизни, казарми чи землянки, де ночувати доводиться з чоловіками.

Також говорять і про наслідки війни. Про сиве волосся у 18 років, про сором від своїх медалей і військового минулого. Про зневагу від тих, хто не воював, про жалісливі погляди чоловіків, у той час, коли так хочеться лагідних і зачарованих.

Світлана Алексієвич акцентує нашу увагу на тому, що війна з дівочих вуст більш важча і емоційна. Адже ні для кого не секрет, що ми вразливі натури і гірко переживаємо жорстокість долі.

«У війни не жіноче обличчя» показала мені безліч деталей, яких до читання я ніде не чула й не зустрічала. Вона відкриває весь біль й трагізм тих жінок і вчить шанувати їхні вчинки.

«Енн із Зелених Дахів» Люсі Мод Монтгомері. Урбіно

Люсі Мод Монтгомері – канадська письменниця, яка відома всьому світові завдяки циклу романів про дівчинку Енн. Хоч книга вийшла ще у 1908 році, та популярність не втрачає й нині. А воно й не дивно, я вам скажу!

Сторінки першої книги знайомлять нас із самотніми, немолодими Метью та Маріллою – братом і сестрою. Вони вирішують взяти з притулку якогось хлопчиська, щоби той допомагав по господарству. Уявіть їхнє розчарування, коли замість міцного парубка до них приїздить худенька, мрійлива, рудоволоса Енн. Спочатку Марілла намагається вирішити це «непорозуміння», та згодом дівчинка завойовує серця цих двох відлюдьків і вони вирішують лишити дівчинку у себе.

Кмітлива, допитлива Енн цікавиться усім на світі, влипає у всі можливі (й неможливі) пригоди, береться за будь-яку роботу, роздаровує тепло своєї душі всім, кому це необхідно, і зачаровує своєю щирою добротою.

Серія цих книг розповідає нам про життєвий шлях Енн, про всі ті складнощі й легкощі, які виникали у  цієї дівчинки. Основний момент, чому я раджу до прочитання цей цикл – це підхід головної героїні до всіх ситуацій. Світ очима Енн малюється виключно радісно й позитивно, а це навіть кам’яного розчулить!

До того ж, історія «Енн із Зелених Дахів» сподобається як і малим читачам, так і дорослим припаде до душі.

Фото надані авторкою; by Anthony Tran on Unsplash

Повʼязані теми:

книжкова полицяколумністка

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: