Книга місяця: “Я, Ніна” Яніни Соколової про рак та жіночу силу

У березні для рубрики «Книга місяця» Marie Claire обирає особливу книгу — «Я, Ніну» телеведучої та журналістки Яніни Соколової.

Редактор Marie Claire Ольга Залізницька прочитала щемку та особисту історію Яніни Соколової, розпитала у телеведучої про книгу та найближчі літературні плани й розповідає, чому «Я, Ніна» зачепить кожного.

Читайте також: 7 малоизвестных книг, написанных женщинами

Яніна дізналася про страшний діагноз, який вибиває не лише землю з-під ніг, але й змінює звичний ритм життя. Сьогодні ти — відома телеведуча, сильна та красива жінка, а завтра чуєш від лікаря діагноз рак та не можеш повірити, що це справді сталося з тобою.

Особливість книг з поміткою “реальна історія” у тому, що автор пропускає усе пережите не лише через серце, а через певний фільтр: що залишити на поталу читачам та критикам, а що приховати? Яніна Соколова зробила цікавіше. Примітка на перших сторінках багато чого вирішує у подальшому сприйнятті книги:

“Цю історію написано на основі реальних подій. Однак у ній є також багато художньої вигадки. Що вигадка, а що правда — вирішуйте самі”.

На фото: співавторка книги Ольга Купріян, Віталій Кличко та Яніна Соколова

А читачеві й справді багато чого доведеться вирішити самому. Не шукати збігів з реальним життям Яніни не вийде, принаймні емпати точно пустять сльозу та проникнуться стосунками Яніни зі сторінок книги з її чоловіком, іншими родичами, навколишнім світом. А також стосунками Яніни із самою собою.

Одна зі сторін раку, про яку пише Яніна — зміни у зовнішності та потреба сприймати себе по-новому. Коли ти цілеспрямовано обрізаєш волосся, змінюєш стиль на 360º — це одна справа, а коли твоє волосся забирає хвороба разом із віями, бровами та самооцінкою — це зовсім інше. 

«“Я, Ніна” зробить ваше життя таким, за яке варто боротися», — пише авторка у післямові. І це щира правда. Навіть якщо ви почнете забувати, чому встаєте кожен ранок на роботу та зловите себе на думці, що давно не помічали дрібниць на кшталт співу птахів на світанку, щасливих людей у метро, посмішок найближчих людей, то візьміть до рук книгу Яніни Соколової, прочитайте та перечитуйте, коли почне здаватися, що усе навколо не має сенсу. 

Читайте також: Книга місяця: “Лінкольн у Бардо” Джорджа Сондерса

Бліц із Яніною Соколовою:

— Чи варто в майбутньому очікувати ще книги від Яніни Соколової. Якщо так, то про що?

Так, я вже у думках про нову книгу. Вона буде про феномен української жінки. Людини з національною ідентичністю, яка може все. Це буде світова історія про силу, дух, людяність красу і незламність. Таких як ми немає ніде. Світ має про це знати.

— Як ви відреагували на коментарі та відгуки про книгу знайомих, близьких людей, звичайних читачів?

— Спершу кожен коментар, кожна зустріч з тими, хто прочитав книгу на вулицях, на моїх виступах викликав у мене сльози. Стільки захоплення і любові я ще не відчувала. Ми зробили книгу щирою. Вона ж не про рак, а про переживання кожного з нас. Зараз я розумію відповідальність за сказане і написане. Тому, читаючи відгуки, я розумію, що не маю зупинятися. Маю йти далі. Зробити своє життя, свій досвід максимально корисний для людей.

— Цитата з книги: «Я відзначила, що вона по-своєму красива. Узагалі, помітила: якщо довго й пильно в когось вдивлятися, то завжди бачиш у людині красу». Чи стали ви по-іншому сприймати після пережитого красу, особливу жіночу? Що для вас означає це поняття: лише зовнішню оболонку, внутрішній світ чи усе разом?

— Рак лакмусує життя. Він розставляє правильні акценти. Цінності. Краса всередині. Вона в очах, у погляді, у рухах, реакціях, силі духу й енергетиці. Краса — справжність. Природність. Ми живемо у світі постійної мімікрії під ідеальність. І зовнішньої, і внутрішньої. Штучне витісняє справжнє. Я позбулася штучного. Зараз навколо мене вкрай мало токсичного оточення. Я дівчина з непростим характером. Говорю, що думаю, не намагаюся бути тим, ким не є. У цьому запорука сили. Бути вільним. Рак навчив мене любити свободу і життя.

Фото: Книголав