Культурний Київ: 6 виставок листопада, які варто відвідати

Сонце і тепло закінчуються, а гарне мистецтво — ні. Розповідаємо, якими художніми експозиціями можна себе потішити в останній місяць осені. Нижче — 6 виставок листопада, гідних вашої уваги.

«Агапе. Абсолютна любов»

Розпочати мистецький маршрут радимо з виставки львівської мисткині Олени Турянської. Це проєкт, де власна пам’ять художниці, спогади знайомих людей та їхній спосіб фіксації історій складаються у цілісну розповідь. І ця розповідь про сьогоднішній стан — страх, втому, втрату, травму — і зрештою віднайдення в собі сили жити й не забувати. «Помирають люди, а не любов» — одне з головних послань проєкту. Експозиція складається з робіт, створених переважно у 2023–2024 роках. Турянська вишивала, клеїла, різала й витинала під час і поміж повітряних тривог, із думками про друзів та знайомих на фронті й поблизу нього. Тому всі роботи пронизані дуже особистими переживаннями.

Поняття «агапе», що дало назву виставці, у давньогрецьких філософів позначає найвищу форму любові — безумовну та всеохопну, ширшу за персональну. Таку, яка радше втілюється як вольова, виникає не через раціональне оцінювання й надає цінності іншому через турботу про нього.

Де: вул. Лаврська, 12, Мистецький арсенал

Коли: до 2 лютого 2025 року

Вартість: 120 гривень — повний, 60 гривень — пільговий

«Чипси: Українські наївні мозаїки»

У київській галереї thesteinstudio триває виставка фотографій українських мозаїк, створених Євгеном Нікіфоровим. Фотограф протягом протягом 2013–2023 років документував твори невідомих авторів радянського періоду (1950–1990) і зібрав їх у книжці «Чипси: Українські наївні мозаїки, 1950–90» у співавторстві з історикинею Поліною Байцим.

Назва «Чипси» походить від терміну, яким митці-мозаїки називають окремі фрагменти своїх робіт. Це слово загалом використовують для позначення шматочків скла, кераміки або смальти, з яких може бути створена мозаїка. Експозиція містить фотографії з книжки, а також інші світлини з архіву Нікіфорова. Автор пояснює, що виставка — це спроба привідкрити його багаторічний архів і показати твори, які зазвичай залишаються поза увагою.

Де: вул. Лютеранська 6, thesteinstudio

Коли: до 19 листопада 2024 року

Вартість: вхід вільний

«Формула витривалості»

Ця виставка присвячених темі стійкості та адаптації українців. Зокрема, центральна інсталяція Богдани Пацюк «Адаптація» викликає глибокі роздуми: аморфні скульптури з паперу нагадують каміння, що адаптується під навколишній простір. Інсталяція символізує, як люди змінюються, приймаючи нову реальність.

До експозиції долучились Євген Аксьоненко, Тетяна Богуславська, Гамлет Зіньківський, Дмитро Ерліх та інші. Загалом, п’ять десятків митців, роботи яких підкреслюють вміння швидко адаптуватися до змін, знаходити нові підходи до розв’язання проблем і зберігати оптимізм навіть в екстремальних умовах. Виставка зосереджується на індивідуальних історіях, що формують загальну картину колективного досвіду.

Де: вул. Володимира Антоновича, 102-104, Центр сучасного мистецтва М17

Коли: до 28 лютого 2025 року

Вартість: 100 гривень — повний, 70 гривень — пільговий

«Маленьке тіло»

Мова тіла, його пластичність, міцніть, витривалість, але при цьому й крихкість — все це можна побачити на виставці «Маленьке тіло», яка триває в Eye Sea Gallery. В експозиції представлені роботи 13 українських митців, із зображеннями чоловічих та жіночих тіл і їхніми частинами. Це світлини, відбитки, скульптури та живопис. «Межу еротичного, припустимого, духовного чи буквального художник визначає лише сам. Межі сприйняття і толерантності глядач визначає лише сам», — таке кажуть про виставку самі творці.

Де: вул. Олеся Гончара, 40, Eye Sea Gallery

Коли: до 17 листопада 2024 року

Вартість: вхід вільний

«Місця, якого немає»

Галерея The Naked Room представляє виставку однієї з найцікавіших молодих художниць України — Марії Василенко. Вона пише свої роботи на листах з переробленої деревини, аби надати їм тіла. Це, за задумом мисткині, наближує сакральне і казкове у її роботах до глядачок та глядачів. Ось як описують її творчість кураторки Лізавета Герман та Марія Ланько: «Марія пропонує нам прогулятися помисленим нею світом, де не існує звичного часопростору. Та пошукати в ньому те, що відбувається за завісою явищ. Василенко проживає потрясіння власним способом: міфологізує їх та перетворює на символи. Її світ — це проєкція свідомості, яка набуває тіла і починає діалог з навколишнім».

Де: вул. Рейтарська, 21, The Naked Room

Коли: до 11 грудня 2024 року

Вартість: вхід вільний

«World Press Photo 2024»

Щороку сотні фотографів з усього світу змагаються за можливість розповісти свою історію в конкурсі World Press Photo. А ви до 17 листопада можете відвідати виставку фіналістів в Довженко Центрі. Цьогоріч до експозиції увійшли 129 світлин. Вони документують війну, протести, міграційні й кліматичні кризи та інші важливі події 2023 року. Серед переможців — українська фотографка Юлія Кочетова з проєктом War Is Personal, який став найкращим у категорії «Відкритий формат». Ще один фіналіст від України — проєкт про наслідки руйнування Каховської ГЕС, створений Йоганною Марією Фріц. Головну нагороду, «Світлину року», отримав Мохаммед Салем за знімок з Гази «Палестинська жінка обіймає тіло загиблої племінниці».

Де: вул. Васильківська, 1, Музеї кіно Довженко-Центру 

Коли: до 17 листопада 2024 року

Вартість: вхід вільний

Фото: пресслужби