Що читає, дивиться, слухає і готує зірка серіалу «Кава з кардамоном»? Щира розмова про життя, натхнення та щоденні ритуали.
Цього тижня героїнею рубрики Marie Claire питає стала чарівна Олена Лавренюк — акторка театру та кіно, відома за головними ролями у стрічках «11 дітей з Моршина», «DZIDZIO: Контрабас», «Гірська жінка: на війні», а також у серіалі «Кава з кардамоном».
У щирій та теплій розмові Олена розповіла про речі, які формують її внутрішній світ: книжку, до якої вона повертається знову і знову, дім як точку опори й місце сили, музику, що відгукується у серці. А ще — про жінку, яка стала для неї прикладом, і про просту, але особливу страву з ароматом дитинства. Усе найцікавіше — в нашому новому інтерв’ю.
Особисто для мене це дуже складне запитання, адже вибрати одну майже неможливо. Я завжди повертаюся до класики, і особливо люблю роман «Гордість і упередження» Джейн Остін. Це книжка, яку я читала кілька разів і щоразу захоплююсь її тонким гумором, глибокими характерами і атмосферою. Мене надихає головна героїня — Елізабет Беннет, яка сміливо висловлює свою думку, не зраджує себе і при цьому залишається ніжною та відкритою до почуттів. У цій історії є все: любов, самоповага, внутрішня боротьба та розвиток. Вона завжди повертає мене до віри у справжні емоції та силу характеру.
Олена Лавренюк
«Віднесені вітром» — це класика, яку я завжди буду любити. Це не просто історія про любов, це епічний твір про боротьбу, стійкість і прагнення до життя, навіть коли здається, що все втрачено. І, звісно, я не можу не згадати неймовірну гру Скарлетт О’Гари, яка зробила Вів’єн Лі живою і настільки реалістичною.
Насправді, я люблю щось максимально просте. Хоч і дозволяю собі це рідко, але звичайна смажена картопля нікуди не поділася. Особливо ця страва мені подобається за рецептом моєї мами. З цікавого — ми смажимо її на оливковій олії, а для більшого аромату завжди додаємо спеції та свіжий часник, це надає страві «домашнього» аромату.
Тут все просто: це мій дім у Києві. Саме вдома я відчуваю комфорт та почуваюся максимально справжньою. Там я можу мовчати, думати, вигадувати нові ідеї або просто зробити свою улюблену запарену каву і милуватися природою.
Олена Лавренюк
Я обожнюю сукні. І саме їх найбільше в моєму гардеробі. В них я почуваюся впевнено. А якщо говорити про улюблені бренди, то це Simone Rocha. Я надихаюся творіннями цієї дизайнерки. Вони завжди поєднують жіночність, легкість і певну драму.
Олена Лавренюк
Останнім часом дуже часто слухаю Марину Круть — зокрема, її пісню «Скажи мені». В її голосі є щось глибоке, майже інтимне. Ця композиція звучить, як щира розмова з собою, вона оголює душу і водночас зцілює. Я слухаю її і дорогою в авто, і вдома, коли хочу зупинитися й прислухатися до себе. Це музика, яка надихає на створення чогось більшого.
Переважно я стежу за сторінками своїх друзів, і так сталося, що майже всі вони медійні та працюють у творчих сферах. Певною мірою це допомагає мені залишатися в контексті, навіть коли ми фізично далеко. Також мені цікаві сторінки про нутриціологію, догляд за шкірою, свідоме споживання. Наприклад, я підписана на кілька українських брендів косметики та блогерів, які говорять просто й по суті. Мені важливо знати, що я використовую, і як це впливає на мій організм.
Моя мама — мій головний взірець. Вона — справжній архетип сильної та вольової жінки, адже створила власний бізнес з нуля, має просто неймовірний вигляд та сильний характер, й виховала мене з любов’ю та гідністю. Я дуже пишаюся тим, якою жінкою вона є, і завжди дивлюся на неї з глибокою повагою та любов’ю.
Олена Лавренюк з мамою
Моя робота — мій головний двигун. Процес створення наповнює мене. Чи то зйомка серіалу, репетиція в театрі чи підготовка до нової ролі — я повністю занурююсь у цей світ і відчуваю, що живу. Крім того, мене дуже підтримують люди, з якими я працюю — справжня команда може зробити диво. Я люблю те, що роблю, і ця любов завжди дає сили рухатися вперед.
Олена Лавренюк у серіалі «Кава з кардамоном»
Ніколи не зупинятися і не впадати у відчай. Навіть коли все йде не за планом, варто дозволити собі видихнути, зробити паузу, але не опускати рук. Я пройшла через різні етапи — невизначеність, сумніви, внутрішні кризи, і щоразу переконувалася: рух вперед завжди дає нові можливості. Навіть маленький крок сьогодні може змінити все завтра. Головне — не зраджувати себе.
Фото: надані пресслужбою