У своїй новій колонці Поліна Булат пояснює, звідки взялася стійка асоціація “класичний балет – біла пачка”. А вже 26 липня прочитає лекцію про те, яким буває балет у 21 столітті.
Поліна Булат – засновниця онлайн-журналу про балет і танці Balletristic.com и Radioballet.me — сайту з лекціями, курсами та послугами з культурного туризму.
“Фото в пачці завжди збирає більше лайків”, – каже мені знайома балерина. Ми сміємося, але закономірність виправдана: вже майже 200 років біла пачка вважається уніформою класичних танцівниць.
Так було не завжди: сценічний костюм відповідав моді своєї епохи і лише деталі вказували на персонажа. Перша пачка або, як її ще називають, тюнік, теж була на кшталт свого часу: схожі світлі сукні з відкритими плечима та пишною спідницею носили в епоху бідермайєра. Але балет цілком привласнив їх собі.
Читайте також: КОЛУМНІСТ MARIE CLAIRE ПОЛІНА БУЛАТ ПРО ТЕ, ЯК КОХАТИСЯ В БАЛЕТ
Балет прагне граничної естетизації тіла, жесту, почуття. Високо до неприступності — наблизитись можна лише у фантазіях, снах чи потойбіччя.
Ми милуємося танцюристкою в білому, що замирає на пальцях, і нам здається, що для цієї наддівчини немає костюма доречніше. Інакше й не могло бути. Перед нами не персонаж, але художній образ балету, де кожен елемент, зокрема костюм, працює створення переконливого цілого.
Недаремно спочатку в білих тюниках на сцені з’являлися «привиди» та «духи»: померлі черниці в опері «Роберт-диявол», духи повітря в «Сільфіді», примари наречених у «Жизелі». Їхня краса імперсональна, як краса найкласичнішого танцю. Одягнені в нейтральний білий костюм, танцівниці показують світ, очищений від дріб’язковості побуту та недосконалостей реальності. А глядачі, що втомилися від повсякденності, досі йдуть на балет заради цієї ілюзії.
Читайте також: ПУАНТИ, КЕДИ І ТЕХНО: 5 СУЧАСНИХ БАЛЕТІВ, ЩО ВАС Здивують