Про що мовчить жінка: продюсерка Дарʼя Аверченко

Дарʼя Аверченко — українська продюсерка та сценаристка з Херсону. 28 листопада в українському прокаті стартувала сатирична комедія «Редакція». У ній Дарʼя виступила в ролі співсценаристки та однієї з продюсерок. Разом з цією командою, вони зробили вже не перший фільм про Південь. 

Про що сьогодні не варто говорити вголос, а про що просто не можна мовчати? 

Мені здається, важливо не мовчати про головне. Говорити тим, кого любиш про свої почуття. Не втрачати час на пусте. Бо завтра може бути статися що завгодно. А вголос не варто поширювати панічних думок і припущень. Нині час для максимальної зібраності: я весь час повторюю собі це.

Коли та із ким останнім часом вам було приємно помовчати?

Два тижні тому ми показували наш фільм «Редакція» в Херсоні. В місті, де народилася стрічка. Сумно бачити, яке  змучене і поранене моє рідне місто, які змучені мої люди. Ми сиділи у маленькому клубі, у підвалі і дивилися фільм. І я відчувала, яка мене огортає теплота. Я мовчала зі своїми херсонцями: в кожного у нас своя втрата і своя травма. Але   те, що народжується навзаєм. Це наша спільна підтримка, особливі взаємини, які можливі тільки після пережитого спільного досвіду і неймовірної любові до міста.

Коли ви в останнє себе хвалили, а за що сварили?

Я весь час себе за щось хвалю: вдалося зробити зарядку — яка ж молодець! Вдалося написати гарний рядок, чи зробити класну світлину — знову хвалю. До речі, про світлини. Після тривалої перерви, я знову повернулася до документальної фотографії. Ба більше, планую організувати групову виставку про український південь. А сварю я себе переважно за лінощі. 

Назвіть найкрасивішу річ і чому ви її такою вважаєте?

Після пережитої у лютому 2022 року евакуації з Києва разом з трьома дітьми, я повністю змінила ставлення до речей. Я менше купую, припинила колекціонувати фотокниги. Мені здалося, що світ речей вже не має сили наді мною. Найважливіше, щоб рідні люди були живі-здорові.

Яким талантом вам би дуже хотілося володіти? Чому?

Талантом заспокоєння. Так, я вважаю, це було б надзвичайно корисно вміти прийти на допомогу іншим і вміти заспокоїти саму себе. На жаль, з роками людиною все більше керує паніка. І це завжди веде до поганих наслідків.

Якби ви могли залишити тільки один спогад, щоб це було?

Я кілька разів перечитала це питання. Якщо лишити один спогад, то це вже ознаки деменції. Певно йдеться про найважливіший спогад серед мільйонів інших. Я часто згадую Революцію гідності й себе, вагітну, на Майдані. Це був момент абсолютної любові до країни й українців. Ця любов і віра перемагає усі мої сум’яття. А потім почалася війна, це було дуже страшно. Але водночас з’явилася донька Гася і було відчуття, ніби маленький всесвіт створився серед великого хаосу. Абсолютна магія і впевненість у тому, що треба жити й боротися, попри все. Бо маленькій людині потрібний твій захист і піклування.

Що личить сучасним чоловікам, а що не прикрашає сучасних жінок?

Мені здається, що чоловікам личить ставитися до жінки, як до рівноправної партнерки. Дві мої подруги розлучилися з аб’юзерами і самі виховують дітей. Це проявилося поступово. І мені здається, що їхні чоловіки так і лишилися в якомусь середньовіччі, де на амбіції й таланти жінки було начхати. Сучасних жінок не прикрашають накладні вії, надуті губи і дешеві тату. А якщо додати російську мову, то образ непривабливої жінки для мене завершений.

Якби вам довелося себе порівняти з алкогольним напоєм / коктейлем. Ви який? 

Я — мінералка з лимоном. Але часом я люблю випити келих Cava брют.

До якої поради мами ви не дослухалися, і наразі жалкуєте про це?

Це мусить лишитися між мною і мамою. Така порада була. І я часто хотіла повернутися машиною часу в той день, коли я не послухалася мами і зробила помилку. Але це був урок, який дав мені зрозуміти у юності: мама знає життя краще і поганого мені не порадить.

Зовнішність якого визнаного красеня завжди здавалася вам перебільшеною? І, навпаки, хто з чоловіків із невиразною зовнішністю видається вам дуже привабливим?

Леонардо Ді Капріо, прости Господи. А привабливим, наприклад, Нік Кейв. Приголомшливий співак, глибокий і дуже пластичний навіть у свої 67 років. Мені поталанило побувати на його концерті й відчути фантастичне захоплення.

Чим пахне щастя? 

Херсонськими плавнями, Дніпром.

Фото: Дарʼя Аверченко

Повʼязані теми:

про що мовчить жінкаексклюзивне інтерв'юДарʼя Аверченкопродюсерка

Євгенія Власенко

Редактор Marie Claire Ukraine

Вірю в силу слова, та його здатність торкатися сердець. Обожнюю писати про моду, цікаві бʼюті-знахідки, мистецтво та self made людей, які надихають підкорювати нові вершини.

Всі статті автора

Поділись: