Режисерка фільму «Фрагменти льоду» Марія Стоянова про творчість, натхнення і цінність моментів з найріднішими.
Марія Стоянова — випускниця кінопрограми відомого українського документаліста Сергія Буковського. Її попередній короткий метр («Ліс, Ліс») брав участь у національних короткометражних конкурсах кінофестивалів Молодість, DOCUDAYS UA та Миколайчук OPEN. Роботи режисерки також показували закордоном — на міжнародних кінофестивалях «Їглава», DOK Leipzig, FIDMarseille тощо.
ЇЇ повнометражний дебют «Фрагменти льоду» виходить в український прокат вже 9 січня. Цей фільм є делікатною гіпнотичною подорожжю відеоархівом батька — фігуриста українського ансамблю «Балет на льоду» Михайла Стоянова, який гастролював за кордоном у 1980-х і 1990-х роках. За цими касетними записами його донька відтворює непересічну історію дорослішання: свого, своєї сім’ї та всього суспільства в Україні.
Не варто говорити вголос про чужі слабкості, це неетично. Але мовчати про несправедливість у світі — неприпустимо.
Під час годування малечі, коли вона тихо засинає в обіймах, — це найкраща тиша.
Хвалила за те, що встигла зняти кадр, який планувала цілий тиждень. Сварила за те, що не виспалась, хоча мала шанс лягти раніше.
Тепле світло лампи у вікні холодного вечора. Бо воно завжди нагадує про дім і затишок.
Здатністю моментально засинати. Це зекономило б багато сил!
Це було б небезпечно! Раджу в цьому контексті подивитись фантастичний фільм «Злітна смуга» (1962) Кріса Маркера.
Чоловікам личить емпатія, а жінок не прикрашає бажання всім догодити.
Я — келих сухого червоного вина, із присмаком історії.
«Не стрижи чубчик сама!» Досі згадую ту катастрофу.
Алківіад і Сократ. Про це добре написано в «Діалогах» Платона.
Щастя пахне сосновим лісом та морем.
Фото: особистий архів Марії Стоянової