UA
    RU

    Small Talk: Олена Лавренюк, акторка про роль у фільмі «Еґреґор»

    Скоро на українські телеекрани вийде міжнародна кінокартина, створена митцями трьох країн – України, Америки та Польці. «Еґреґор» – український містичний трилер, який обіцяє занурити глядача в атмосферу невидимої сили та надприродних мотивів, що стоять за звичними усім речами і способом життя. Головну роль виконала актриса Олена Лавренюк, з нею ми поспілкувалися для рубрики Small Talk.

    Олена Лавренюк


    Олено, чи любите ви містичні фільми або історії? Вірите в містику?

    Я однозначно вірю в те, що якісь містичні речі можуть відбуватися. Більше того, сама неодноразово стикалася з подібним.


    Говорячи про фантастику в кіно – якщо чесно, люблю все, окрім цього жанру. Але шалено подобається твір Гоголя «Вій» та його екранізації. Мене не раз запрошували на роль однієї з героїнь, але щоразу отримую багато відмовок з боку близьких та друзів. Мовляв, ці ролі мають властивість приносити не найкращі події в реальне життя акторів. А мене дуже тягне до таких персонажів.

    Розкажіть, що для вас «Егрегор»?

    Для мене – насамперед виклик. Адже це перший досвід у кіно – гра англійською мовою.


    Загалом в Україні все непогано склалося з авторським кіно, а от із жанровим – уже не так добре, бо його дуже мало, особливо містичних трилерів. У наших у кінотеатрах вони не дуже цінуються, бо їх мало знімають.

    Чи був у вас досвід зйомки в трилерах? Як ви готувалися до ролі?

    Ні, це перший трилер, у якому я знімалася. Роль була мені досить близька за характером, але якщо були сцени, з якими виникали складнощі, ми з партнером репетирували їх до ідеалу ще до початку знімального процесу.



    Олена Лавренюк 3
     

    Чи траплялися з вами незвичайні містичні ситуації, які досі неможливо пояснити?


    Для мене подібним випадком став проект «Кава з кардамоном», оскільки містика переслідувала нас від самого початку й до кінця: і моя зустріч з автором книги, і супутні події, яким містичним способом взагалі знімався цей проект. Незрозуміле було на кожному кроці. Зараз я знаю, що історія сама мене обрала. Авторка книги Наталя Гурницька каже, що історія також знайшла її, таке відчуття, що ми продовжуємо життя людей, які жили до нас.

    Можете розповісти про якусь конкретну історію?

    Коли наша знімальна група поїхала шукати локацію, де міг би жити вуйко Вітольд і стояв би будинок Анни (за книгою, вони мали бути навпроти один одного), знайшли маєток Фреда Шептицького, а навпроти нього як раз стояла звичайна занедбана хатка. У самій же книзі був точний опис саме цього будиночка, ідентичний! Таких історій траплялося дуже багато.


    До того ж, мало хто знає, але моє друге ім’я – Анна, так звуть і мою героїню. Насправді, я сама дізналася про це зовсім недавно, мама ніколи не розповідала. Знаю, що це більш характерно для Західної України – давати два імені, одне «паспортне», а друге церковне. Ось мене й охрестили під ім’ям Анна.

    Олена Лавренюк 2

    Фото надала пресслужба

    Читайте також: У КИЄВІ ВІДБУЛАСЯ ПРЕМ’ЄРА ФІЛЬМУ «НОСОРІГ» ОЛЕГА СЕНЦОВА 

    Статьи по теме