Small Talk: Юлія Бевзенко, менеджерка Києва та засновниця проєкту зі створення мініскульптур – «Шукай!»

У Києві відкрили 38-му бронзову мініскульптурку проєкту “Шукай!”, присвячену паляниці. Юлія Бевзенко, менеджерка Києва та засновниця проєкту «Шукай!» розповіла про як обираються герої та сюжети для скульптур та про свій улюблений маршрут столицею.

Фото: instagram/yuliabevzenko

Чому вибір для створення мініскульптури пав саме на паляницю? Загалом, є принцип за яким обираються сюжети для мініскульптур? 

Після встановлення скульптурки Привида Києва була пауза в п’ять місяців. Зараз треба бути обережним з усім, що стосується символів, які з’являються під час великої війни. Тому принципи, за якими ми обирали символи до 24-го лютого і після, відрізняються. 

Раніше — це просто цікаві факти з історії Києва, сьогодні — це обережний баланс воєнних символів і історичних.

Паляницю ми обрали, тому що це:

1. Унікальний український хліб. 

2. Унікальне слово, яке не можуть вимовити іноземці, у тому числі наші вороги. 

3. Слово-пароль, який допомагає розпізнавати своїх і чужих. 

4. Мем, який висміює рашистську пропаганду. 

5. Древній український символ, якого немає в жодного народу.

Я все обміркувала і зрозуміла, що проєкт «Шукай!» зарекомендував себе достатньо, щоб мати право створити скульптурку паляниці. 

Фото: instagram/yuliabevzenko

Це вже 38 скульптура, з якою з них пов’язана ваша улюблена історія? 

У нас 38 скульптур в проєкті і майже з кожною з них пов’язана якась цікава історія. 

Минулого року ми з меценатом відкривали одразу п’ять мініскульптур. П‘ять скульптур в один день. Всі локації — історичні пам’ятки, від музею до Національної філармонії України. На час підготовки припала відставка міністра культури, перевибори Президента Києво-Могилянської Академії і усі баталії, які були пов’язані з отриманням дозвільних документів. Але ми відкрили все в строк. 

Також є історія про те, як була придумана прикмета нашої скульптурки київських шахів. Ми придумуємо прикмети, щоб люди знаходили наші скульптурки і загадували бажання. Так от для скульптурки шахів не було ніякої ідеї. І коли ми вже встановлювали склульптурку, гравець в шахи на моє прохання придумати прикмету, промовив: «Потреш мене і зробиш хід конем». Так і залишили. 

Фото: instagram/yuliabevzenko

А яка зних розташована, у вашому улюбленому місці в столиці? 

Ми стараємося продумувати місця встановлення скульптур так, щоб створювати логічні піші прогулянки від скульптурки до скульптурки. Зараз я радію, що у нас вже шість мініскульптур на Подолі і туди сміливо можна їхати гуляти на годину-півтори. Вимальовується гарний маршрут — від Андріївського узвозу до Поштової площі. 

Як народився сам проєкт? Які були передпосилання до його створення? 

Ох, це відома історія. Я закохалася в мініскульптурки Ужгорода авторства Михайла Колодко і доля склалася так, що в 2016-му році я звузила ідею до історії Києва в мініскульптурах, знайшла перших меценатів і запустила проєкт. 

Яка ваша улюблена байка, правда чи вигадка про Київ?

Про те, як колись дівчата замовляли у швачки усю тканину, з якої шили собі сукні конкурентки, а потім шили з цієї тканини штори та чохли на меблі, щоб завдати удару своїм суперницям за чоловіків.

Фото: instagram/yuliabevzenko

Меценатом скульптури паляниці стала міжнародна компанія DB Schenker.

Читайте також: SMALL TALK: ГОЛОВНА РЕДАКТОРКА ВІКТОРІЯ ПОКАТІС ПРО КНИГУ “НЕЗЛАМНІ” 

Повʼязані теми:

Невеличка розмоваКиїв

Татаренко Ірина

Всі статті автора

Поділись: