«Вино — це насолода. І все, що приносить насолоду – музика, їжа, секс мають бути вишуканим.»
Всього на один день до Києва завітав Гвідо Ванучі, бренд-амбасадор винного Дому Antinori, заснованого ще в1345 році. Ми зустрілися на інтерв'ю у закладі "Італійська Редакція", де в розмові Гвідо поділився своїми правилами життя та виноробства.
Ви вперше в Києві?
Звичайно, ні. Я не люблю Київ взимку, а в цей сезон він фантастичний, тому я дуже щасливий бути тут з вами! (Сміється.) Навіть не знаю, скільки років поспіль ми працюємо з нашими українськими партнерами, експортуємо вино. Останній раз я тут був ще до COVID-19. Потім була пандемія, потім почалася війна. Це було непросто, але з’явилася можливість побачити моїх київських друзів та організувати декілька подій: наприклад, сьогодні ми проводили тренінг для персоналу Good Wine, завтра в нас буде ланч з презентацією вин. Взагалі я думаю, ми маємо поводитись так, ніби усе в порядку, наскільки це можливо, звичайно.
Як вам Київ сьогодні?
Чудово! В мене є друзі тут, ми вечеряємо разом та п’ємо вино.
Скільки келихів ви вже випили сьогодні?
Лише один келих за ланчем, і тільки тому, що це було особливе іспанське вино. Чесно!
Наскільки легко ви зважуєтесь на щось новеньке, зважаючи на те, що ви – амбасадор Дома вина з великою та потужною історією?
Казати, що Антінорі – це про минуле, не зовсім правильно. Ми робимо вино шість сторічь, тобто цим займається 26 поколінь. Вино завжди еволюціонує. Коли розе тільки з’явилося на ринку, воно було майже червоне, але зараз завдяки впливу трендів Прованса ці вина стали майже білі… 20 років тому вина повинні були бути насиченими та міцними, але сьогодні кожен намагається зробити елегантніші, збалансованіші та складніші вина.
Ми обираємо бренди, в першу чергу тому, що асоціюємо себе з ними. Як ви обрали Antinori?
Антінорі — як золото, бо він справді номер один у візії та можливостях. Я не живу в Італії, мене легше зустріти в Тайланді, або ще десь в Азії. Завдяки Антінорі я багато чого дізнався, й продовжує це робити. Бо у вині ти ніколи не зупиняєшся навчатися: нові вина, нові сорти винограду, нові смаки, нові ринки, нові тренди.
І яке ваше останнє відкриття у царині вина?
Якщо 30-40 років назад було декілька класних вин та виноробень відомих на весь світ, то сьогодні ж їх дуже багато, близько 2 мільйонів виробництв по світу. З’являються нові регіони, нові сорти у Мексиці, Китаї, Африці, Україні, усюди. Це унеможливлює вибір чогось одного. Ти відкриваєш нове кожного дня. Наприклад, я живу в Тайланді і тайці виробляють доволі добрі вина. Раніше було неможливо знайти там добре вино. 30-40 років назад було важко подорожувати, а зараз молоді люди подорожують, бачать та куштують вина, привозять цей досвід додому та реалізують його.
Як ви обираєте вино для себе?
Це залежить від сезону, настрою, від того, з ким ти — з дівчиною чи друзями, від страв на столі — легких чи важких. Кожна ситуація потребує свого вина.
Але ж мабуть є якісь універсальні поради?
Є два шляхи — науковий (тобто, фудбперінг: до стейку я додам к’янті, до риби — розе чи біле, до морепродуктів — насичене біле, це залежить) та емоційний (хтось любить слабоалкогольне вино, хтось — солодке тощо). І це змінюється з віком: у молодому віці я пив те, що зараз не буду пити нізащо. Якщо я біля басейну, я не буду пити червоне насичене вино. Взимку під страви з м’ясом — навпаки.
Що ви думаєте про українські вина?
Вперше я куштував українські вина 20 років тому, і вино було не дуже. Сьогодні в Україні є дуже цікаві вина, еволюція має дуже велику швидкість. На мою думку, ця країна має майбутнє з дуже класним вином. Ми дочекаємось закінчення війни та зробимо класне українське вино, я буду радий це зробити!
Що ви шукаєте у вині?
Вишуканість та баланс. Це найважливіші характеристики вина. Вино — це насолода. І все, що приносить насолоду – музика, їжа, секс мають бути вишуканим. Я за гармонію. (Усміхається.)
Читайте також: «КРАЇНА МРІЙ» ПОВЕРТАЄТЬСЯ: ВОНА ВІДБУДЕТЬСЯ В КИЇВСЬКОМУ АРТПРОСТОРІ UYAVA