Small Talk: Олесь Журавчак, директор-розпорядник НАОНІ оркестра про кіно та музику в фільмах

Редагувати переклад
17 лютого в Pochayna Event Hall відбудеться концерт НАОНІ оркестра. Сорок музикантів здивують авторськими аранжуваннями відомих композицій. Під час концерту пролунають композиції з наступних фільмів та серіалів: “Гаррі Поттер”, “Одного разу в Америці”, “Хрещений батько”, “Зоряні війни", “Гра престолів” тощо. Олесь Журавчак, директор-розпорядник НАОНІ оркестра розповів більше про майбутній концерт та власні кіно вподобання.

Small Talk: Олесь Журавчак, директор-розпорядник НАОНІ оркестра про кіно та музику в фільмах-Фото 1

Ви слідкуєте за сучасним українським кіно?

Звичайно, кіно є частиною культурного продукту, який став вагомою частиною культурного раціону більшості людей . Я також люблю кіно, люблю кіно-новинки. Найбільше слідкую, звичайно, за українськими, тому що в деяких фільмах був залучений до створення музики як виконавець на українських етно-духових інструментах, в деяких мої друзі знімаються, колеги запрошують на презентації. У деяких фільмах навіть знімався у ролі музиканта, наприклад, у «Захар Беркут». Також, у деяких фільмах я брав участь як соліст у записі музики з симфонічним оркестром, наприклад, для фільму «Той, що пройшов крізь вогонь».

Кіно люблю різне. Дивлюсь і авангард, експериментальне кіно. Звичайно, знайомлюсь і з тими, що виходять на широкий екран. Інколи в кінотеатр можемо поїхати подивитись з дочкою новинки, а інколи дивлюсь вдома, коли є вільний час.

Які фільми наразі у вашому списку must see?

З українських фільмів, які мене найбільше вразили за останні чотири роки, на першому місці мультфільм «Мавка». Це мультфільм, але це справжній український продукт. Я дуже радію, що у нас з’являється такий продукт. Також, з українського прокату, це «Захар Беркут», «Сторожова застава», «Щедрик», «Кіборги».

А щодо світових, мені до вподоби жанр фантастики, фентезі. Але там мають бути  глибинні, світоглядні, філософські, містичні, релігійні сюжети. Наприклад, з класичних, це «Адвокат диявола». Із фантастики, звісно, фаворитами залишаються «Аватар», «Матриця», «Тенет» (там, де іде гра з часом, дуже цікаві роботи).

Small Talk: Олесь Журавчак, директор-розпорядник НАОНІ оркестра про кіно та музику в фільмах-Фото 2

Small Talk: Олесь Журавчак, директор-розпорядник НАОНІ оркестра про кіно та музику в фільмах-Фото 3

У кіно є ціла категорія «фільми, які не можливо екранізувати». Чи є у вас такий список саундтреків, які б вам хотілося долучити до концертного спуску, але це не можливо? Розкажіть.

В кожній музиці до фільму є своя база музичних інструментів, музичних звуків, гармоній, ритмів, або, говорячи професійною мовою, набору звукових інструментів, які формують стилістику саундтреку. Якщо ми говоримо про оркестрове виконання, то не всі саундтреки до фільмів можна відтворити тільки «живим» звучанням оркестрових інструментів, бо композитори часто використовують у музиці до кінофільмів різноманітні електронні звуки, семпли та біти, а  виконання саундтреку, як мінімум, має наближатися до оригіналу, як було задумано композитором. Тому, створюючи програму «Кіносимфонія», ми прискіпливо обирали саундреки, які будуть якісно і оригінально звучати у виконанні НАОНІ.

У програмі «Кіносимфонія» звучить музика до фільмів, які мають і 50-літню історію і ті що стали дуже популярними у багатьох країнах світу в останні роки. Також у відеоряді, який супроводжує концерт, ми зробили сюжетну ретроспективу деяких фільмів, які мали багато варіантів екранізацій, але музичний матеріал мав в основі базову мелодію, наприклад, фільми «Запах жінки», «Бондіана», «Місія нездійснена» — це створює особливу атмосферу сприйняття музичних саундтреків.

У програмі «Кіносимфонія» ми орієнтувались на базове звучання саундтреків написаних для симфонічного оркестру, але разом з цим, ми додали колорит звучання наших інструментів, таких як бандури, цимбали, кобзи, окремі ударні інструменти, панфлейта, сопілки, дримба , окарина. Партії наших інструментів ми додаємо дуже акуратно, щоб витримувалась музична естетика фільму. Наприклад, саундтрек до фільму «Гаррі Поттер» написаний для симфонічного оркестру, наше аранжування має особливу колористику завдяки бандурним переливам, що дають чарівне магічне звучання. В цьому унікальність програми «Кіносимфонія» і саундтреків у виконанні НАОНІ – ми даємо «world music» колорит з використанням українських інструментів.

Small Talk: Олесь Журавчак, директор-розпорядник НАОНІ оркестра про кіно та музику в фільмах-Фото 4

Як ви поповнюєте репертуар? Хто вирішує, які саме саундтреки увійдуть?

При формуванні програми «Кіносимфонія» у нас була задача провести людей через різні періоди їхнього життя. Цільова аудиторія концертів дуже широка — від тінейджерів, чотирнадцяти-п’ятнадцяти років, до більш старших людей за шістдесят п’ять. Тому ми вибрали досить широкий спектр фільмів, які б впізнавалися. Ми проводили соцдослідження та опитування гостів після концертів. Юні гості чотирнадцяти-шістнадцяти років впізнавали три-чотири фільми. А старші, навпаки,  могли не знати декількох нових фільмів, але більшість глядачів середнього віку знали майже всі фільми. Наприклад, після концерту підійшла пара, чоловік і жінка, за шістдесят п’ять років, і вони сказали: «Ми неначебто потрапили в подорож, побували і в юності, і в молодості, і в нашій зрілості.» За ці півтори години глядачі справді можуть подорожувати своїм життям. Кіномистецтво стало невід’ємною частиною культурного середовища, в якому живе людина. І відповідно, утворюється асоціація певних фільмів з певним періодом життя. Так як і певна музика  асоціюється з певною епохою. Таким чином в «Кіносимфонії» ми створили можливість здійснити музично-асоціативну подорож різними етапами життя.

Ми назвали цей проєкт «Музичною терапією», оскільки зараз ми живемо в час, коли постійно знаходимося під впливом стресової  інформації. І відповідно, людям треба інколи переключатися зі стану цієї напруги. Протягом двох годин, коли гості приходять на концерт, вони переносяться в часі, це неначе «машина часу». Коли ви дивитесь фільм, чуєте мелодію і згадуєте себе в певний період життя — в юності, в молодості або в інші важливі моменти свого життя. Таким чином людина переміщається з теперішнього часу в інші, де вона була в іншому психологічному стані. Відповідно, це дає можливість вивільнити накопичену напругу стресу. І реакції після концертів бувають різні: у когось були сльози на очах, в когось було відчуття радості та сміху. Дехто радів, хтось просто сидів, плакав, оскільки певна ситуація, що відбувалась, не відпускала. В кожного це по різному відбувається.  Думаю, що зараз такі програми необхідно показувати, тому що це стає справжньою музичною терапією для людей. Ми прагнемо виконувати нашу культурну місію в теперішній час, нашу місію як музикантів, нашу місію оркестру.

Small Talk: Олесь Журавчак, директор-розпорядник НАОНІ оркестра про кіно та музику в фільмах-Фото 5

Читайте також: ЧОЛОВІК ГОВОРИТЬ: ТАРАС ТОПОЛЯ, ФРОНТМЕН ГУРТУ АНТИТІЛА 

Статьи по теме