7 запитань про безвіз

11 червня набув чинності безвізовий режим між Україною та країнами Європейського Союзу.

Тепер для українців відкрито можливість подорожувати до Європи з біометричними паспортами без віз на термін не більше ніж 90 днів протягом 180-денного періоду. У травні стартувала всеукраїнська комунікаційна кампанія «Відкрий Європу» із роз’яснення правил та можливостей безвізових поїздок, ініційована Представництвом ЄС в Україні. За 2 місяці роботи веб-сайту www.openuerope.in.ua – інформаційної платформи кампанії було відповісти на 3040 питань про безвізові поїздки до Європи, які задали відвідувачі. До вашої уваги 7 найбільш поширених питань з детальними відповідями.

1. Чи можна в’їхати до країн ЄС за старим паспортом із візою, а потім, коли віза закінчиться, виїхати з ЄС вже за біометричним паспортом?

Поточна редакція прикордонного кодексу ЄС не містить такої заборони. Більше того, з 2014 року законодавство Шенгенської зони безпосередньо дозволяє подорож за межами тимчасових рамок візи, за якою людина в’їхала до Шенгенської зони, якщо ці рамки розширюються новим дозволом на короткострокове перебування (новою візою). У період безвізового режиму біометричний паспорт є документом, який виконує таку роль.

Читайте також: БЕЗВІЗОВИЙ РЕЖИМ: МОЖЛИВОСТІ І ПЕРЕВАГИ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ

У той же час, якщо паспорт із візою та біометричний паспорт – різні документи, ви повинні бути готові надати на виїзді обидва документи та, при необхідності, усні пояснення з цього приводу. Цю ситуацію врегульовано Прикордонним кодексом ЄС (ст. 12), який регламентує правила виїзду з ЄС за документом, у якому відсутня в’їзний штамп.

Важливо: норма 90/180 розраховується сумарно на візовий та безвізовий періоди подорожі; скасування візового режиму не скидає кількість днів, проведених на території ЄС.

Підбиваючи підсумки: якщо йдеться про в’їзд до країни шенгенської зони, то відповідь «так» – з певними застереженнями, викладеними нижче. Якщо йдеться про країну-члену ЄС за межами шенгенської зони, слід проконсультуватися з міграційною владою відповідної держави або її посольством у Києві, щоб уникнути розбіжностей національного та шенгенського законодавства.

2. Якщо у біометричному паспорті є шенгенська віза та всі її дні вже використані, з якого моменту починається новий 180-денний безвізовий період?

Настання безвізового режиму не обнулює «лічильник днів» 180-денного періоду. Дні, проведені на території країн ЄС та шенгенської зони під час подорожі з візою, будуть враховані разом із днями, які ви провели до ЄС за безвізовим режимом. Це правило не змінюється, навіть якщо йдеться про новий біометричний паспорт – у шенгенській інформаційній системі залишаються дані зі старого документа. Тому рекомендуємо сумлінно дотримуватися правила 90/180.

3. Чи можна після закінчення терміну дії посвідки на проживання в ЄС залишитися в ній у рамках безвізового режиму, не виїжджаючи при цьому з країни? 

Так, можна, якщо зараз ви перебуваєте в ЄС із біометричним паспортом. Уважне дослідження шенгенського законодавства показало, що воно не забороняє такого перебування. Підрахунок днів за правилом 90/180 при цьому ведеться з дня, що настає після закінчення дії посвідки на проживання або національної візи. Водночас, ви повинні бути готові надати на виїзді ці документи і, при необхідності, усні пояснення з цього приводу.

Залишитися в ЄС за безвізовим режимом можна також у випадку, якщо національна віза була проставлена ​​в паспорт старого зразка, але людина має і біометричний паспорт. Цю ситуацію врегульовано Прикордонним кодексом ЄС (ст. 12), який регламентує правила виїзду з ЄС за документом, у якому відсутня в’їзний штамп.

4. Якщо мандрівник має відмову у візах у країни шенгенської зони, чи стане це перешкодою для безвізової поїздки?

Старі відмови у візах самі по собі не можуть бути причиною відмови у в’їзді за безвізовим режимом, однак якщо у вас є відмова у паспорті, ви повинні бути готові до того, що прикордонники можуть перевіряти вас більш прискіпливо, ніж інших мандрівників. Тому рекомендуємо мати при собі всі обов’язкові докази благонадійності: зворотній квиток, підтверджене проживання та грошове забезпечення.

Водночас, ситуація змінюється, якщо причиною заборони на в’їзд була наявність вашого прізвища в шенгенській інформаційній системі, і це було зазначено в письмовому поясненні посольства про причини відмови у візі. Наприклад, заборона на в’їзд на певну кількість років виноситься тим, хто раніше був депортований з ЄС, зокрема через перевищення термінів перебування. Термін заборони визначається за кожним порушником індивідуально.

Читайте також: АРТ-ПОДОРОЖІ: 5 НЕЧЕКОВАНИХ НАПРЯМКІВ ДЛЯ ЛЮБИТІВ МИСТЕЦТВА

5. Яка інформація має бути зазначена у листі-запрошенні довільної форми і чи може бути такий лист-запрошення роздруківкою повідомлення з електронної пошти? Яку форму має мати підтвердження фінансової гарантії сторони, що запрошує?

Так, запрошення, надруковане з електронної пошти, може бути використане мандрівниками. Подбайте про те, щоб запрошуюча сторона відзначила (мовою країни, де здійснюється перехрещення, або англійською мовою) свою адресу, діючий телефон для зв’язку, мету візиту, зв’язок із запрошеною особою або особами.

У той самий час підтвердження фінансових гарантій (якщо мандрівник немає можливості довести фінансову спроможність) бажано надавати над довільної формі, а вигляді офіційного документа. Формат фінансових гарантій визначається на національному рівні кожною країною-членом ЄС. Зазвичай цей документ засвідчується муніципальною владою у тій місцевості, де зареєстрована особа, що запрошує.

6. Який порядок дій у разі відмови у перетині кордону під час авіаперельоту? Чи є якісь зобов’язання у авіакомпаній у таких випадках? Як у цій ситуації може допомогти консульство України у країні, до якої прилетів пасажир?

Якщо мандрівнику було відмовлено у в’їзді в аеропортовому пункті перетину кордону, шенгенське законодавство покладає на авіакомпанію зобов’язання щодо забезпечення невідкладного повернення громадянина в Україну або в іншу країну, до якої він має право на в’їзд.

Водночас відмова не забороняє подальшого в’їзду, якщо мандрівник усуне недоліки, що спричинили таку відмову.

Прикордонний кодекс ЄС (ст. 14) гарантує, що рішення про відмову можна оскаржити, але оскарження відбувається за національним законодавством кожної окремої держави-члена ЄС. У разі якщо ви не з’ясували порядок такого оскарження, перебуваючи на кордоні, рекомендуємо звернутися до посольства відповідної держави для його уточнення. Оскарження відмови не припиняє його дії.

Якщо рішення про відмову вже винесено, консул України має обмежену компетенцію для надання допомоги.

7. Якщо в групі людей один із них є спонсором інших (має достатньо коштів для всіх), як це пояснити прикордоннику?

Прикордонний кодекс ЄС не встановлює правил доказу спонсорства, проте дає змогу декларувати спонсорство «у разі, якщо це не передбачено національним законодавством». Водночас на практиці декларування спонсорства не викликає жодних проблем, але лише у випадку, якщо мандрівники мають спільний маршрут та мету перебування на території ЄС, що підтверджено документально.

За матеріалами www.openeurope.in.ua

Джерело фото: stocksnap.io

Статті по темі:

10 ІДЕАЛЬНИХ ПРОФЕСІЙ ДЛЯ ТИХ, ХТО ЛЮБИТЬ ПОДОРОЖІ

ЦЕ ТРЕБА БАЧИТИ: НАЙКРАСІШІ МІСЦЯ В ЄВРОПІ

WISH-LIST: МІСЦЯ, ЯКІ ВАРТО ПОБАЧИТИ ДО 30 РОКІВ