10 лютого на сцені Bel Etage Andrii Barmalii зіграє великий імерсивний мистецький акт “До Ля” з 6 частин, в якому обʼєднає 24 митці та мисткині, серед яких Oleksandr Yavdyk, Khrystyna Kirik, Denis Arkharov, Yevhen Pugachov, Stanislav Diachenko, Maryan Karpinskyi. Геній саксофона і вільна людина Андрій грав з такими проєктами, як “Стас Корольов 2”, “Циферблат”, “діти інженерів”, OTOY тощо. А також він співпрацює з проєктом Vidlik Projects. Напередодні концерту він відповів на питання Marie Claire, звичайно у своїй андеграундній манері.
Яким повинен бути «справжній чоловік»?
Це не до мене питання. І що таке чоловік? Якщо комусь цікаві чоловіки, нехай вони відповідають. А для мене в цьому плані цікавий концепт людини загалом.
Які життєві уроки дали вам батьки?
Батьки навчили мене їсти, спати, займатись спортом, вчитись і що час – це найцінніше, що є в житті. Любити мене, правда, навчити забули, але може це щось зі мною не так, звичайно. Прийшлось самому якось.
У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?
Колись в 14 років я зʼїв псіходеліки, в 15 поступив до Глієра, в 17 грав з Ziferblat band, потім… потім – разом із Vidlik Projects і Женею Відіщевою був тур “Контур”, а, ну в 9 я в музикалку пішов. Ну оце десь там були ці моменти до і після. Ну бачиш всі моменти з творчістю пов ʼязані.
Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках?
Та я навіть не знаю. Крутість? Робота має бути короткою і екстримальною. Життя має пульсувати між екстримом і спокоєм. Навіть я би сказав, життя я хочу спокійного, але якщо вже заробляти гроші в соціумі, тоді екстремально. А в стосунках я не сильно розбираюся. Мабуть, людина має бути явно цікавіша і сильніша в якійсь зі своїх сторін за мене. І мабуть, чуттєвість не завадить, чи що? Не зовсім. Якась нематеріалістичність? Не зовсім. Типу зацікавлення не тільки якимись “кайфовими” аспектами життя, а й самим життям і живуть життя заради нього самого. Во! Отак.
Як вам здається, ви вже знайшли себе?
Я думаю, пошук себе ніколи не закінчується. Це спосіб життя.
Якими критеріями ви вимірюєте успіх?
Успіх це коли можна нічого не робити, щоб мати тепло, їжу та спокій. Ти змінюєшься з часом. You know.
Як виглядає ваш стандартний день?
Просинаюсь в муках (фізичних, сонечку я обично радію) намагаюсь поїсти, напевно, що їду на “рєпу” (репетицію), якщо ні, то пʼю чайок з бодуна, маю зустрічі, потом я пишу людям щось туда-сюда, підбираю мелодії, на саксофоні граю, в кінці пʼю крепльоне вино на Спаській.
Ще зарядку роблю і іду на турнік, якщо тепліше 10 градусів.
Яка матеріальна річ – найцінніша для вас та чому?
Саксофон. Мені кошмари сняться на основі втрати саксофону.
Який антивоєнний твір ви вважаєте геніальним?
Треба подумати. Можливо праці Канта, де він заявляє про свій категоричний імператив? (Та до цього багато філософів про це говорило.) Може Lely45? Не знаю. Пісня Стаса (Стаса Корольова) «У моей страны война с Россией». Ще я памʼятаю Стругацьких читав декілька творів – трохи змінили. І вони, до речі, не “рускіє” як пише руська Вікіпедія, а з України, якщо що. Ще«Апофеоз війни» Верещагіна – мощна картина. І ще у Пендерецького є твір про ядерну бомбу.
Правопис, лексика автора збережені.
Читайте також: ПРО ЩО МОВЧИТЬ ЖІНКА: ТОНЯ БЕЛІНСЬКА, ДИЗАЙНЕРКА БРЕНДУ TONIA