Епічна сага за мотивами реальних подій. В прокат виходить стрічка «Чому я живий»

4 листопада в прокат виходить епічна історія, знята за мотивами реальних подій від режисера Віллена Новака «Чому я живий».

Сімнадцятирічна Фрося та її коханий Льончик мріють одружитися, але батько дівчини категорично проти євреїв в сім’ї. Життя закоханих безповоротно змінюється, коли їхні рідні та мільйони інших людей стають жертвами війни. Героям доведеться пережити окупацію і фашистський терор, щоб зберегти любов та людяність у найтемніші часи.

Ця трагікомедія під іншою назвою («Тепер я турок, що не козак») замислювалася ще в 1990-х, але знята на Одеській кіностудії тільки зараз — після Одинадцятого конкурсного відбору Держкіно. Оповідання Митька «Тепер я турок, не козак…» було опубліковано ще в 1989 році, у 12-му номері журналу «Мистецтво кіно». Вперше Віллен Новак почув про це приблизно тоді ж від Олега Школьник, який переказав режисерові один епізод цього оповідання Віллен Захарович був вражений. Попросив помічників знайти журнал.

«Прочитав, і моє серце залишилося з цією розповіддю. Євген Митько пережив окупацію і став очевидцем страшних подій, які виклав на папері. У 2000 році бачився з ним в Москві, де він тоді вже проживав. Просиділи разом цілий день … Річ у тім, що раніше він обіцяв цей сценарій своєму другу — кінорежисерові Геннадію Полоці (зняв стрічки «Республіка ШКІД», «Око за око» та ін.), а тут — я …. Ми проговорили багато годин, пояснював йому, як бачу фільм. І ввечері Митько сказав: «Все! Я відмовляю Полоці, і віддаю сценарій тобі. Нікому більше не дам, бо ти мене правильно розумієш».

Тоді я зрозумів: обов’язково зніму цей фільм. Повернувся до Одеси, написав режисерський сценарій, і навіть зробив титульний лист, датований 2001 роком. Та майже 20 років фільм не вдавалося втілити на екрані. Справа зрушила з мертвої точки, коли за справу взявся Андрій Олексійович Осіпов. Разом ми боролися, у 2019 році все літо пішло на пітчинг».

Акторів вибирали ретельно. Обговорювався кожен персонаж, включаючи ріст, вагу, очі. Одного з основних персонажів — Фросю — зіграла Анастасія Марків. Побачив її режисер випадково, коли дивився «Х-фактор». Побачив Настині приголомшливі очі й все — відірватися не міг … Вона мольфарка. Пробував на роль Фросі й інших, але зацікавила режисера саме Настя.

Народний артист України Олексій Горбунов погодився на роль у стрічці, навіть не читаючи сценарій. Він знімався у фільму В.Новака понад 30 років тому, у драмі про штрафбат «Гу-га». Тож режисер взяв Олексія без проб: просто вирішив — Горбунов і все…

Непередбачені ситуації під час зйомок трапляються, і потрібно швидко придумувати, як з них виходити. Ось за задумом потрібна була яблуня, а на локації вона не росте. Але потрібне дерево дістали, привезли та вкопали в землю. Вийшло дуже натуралістично, і епізод вийшов хороший