In or Out: Редакція Marie Claire обговорює ньюзмейкера 2022 року — фільм «Не дивіться вгору»
Цього разу кожному було, що сказати як позитивного, так і негативного.
Редакція Marie Claire — це унікальні, впевнені в собі дівчата, кожна з яких має особливе бачення світу і від природи незалежний погляд на все. І, звичайно, на спільність думок та узгодженість дій ніколи розраховувати не доводиться. Так, у момент чергових розбіжностей, нам на думку прийшла ідея створити особливу рубрику, в рамках якої головні героїні Marie Claire обговорюватимуть найгучніші новини, запуски, фільми, книги та інші елементи інтертейменту, що стоять на порядку денному. Новим героєм рубрики «In or out» став фільм «Не дивися вгору» — про аж занадто реалістичний розвиток подій майбутнього. На цей раз у битві зіштовхнулися шеф-редакторка Marie Claire Ірина Татаренко та редакційна фотографиня — Ліза Приходько.
IN — катастрофа + їдкий сарказм, помножені на Ді Капріо…
Та це ж формула ідеального кіно для мене. Люблю фільми-катастрофи. Люблю фільми з Ді Капріо. Не красунчиком з 90-х, а голлівудським актором, участь якого в стрічці обіцяє високу якість сценарію й дотримання інших кіностандартів. Обожнюю чорні-чорні комедії, в яких я перемотую деякі сцени, навіть коли дивлюсь фільм на одинці з собою та саркастичні стрічки — від яких червонію. Тобто з «Не дивись вгору» — мій кінопаззл склався.
IN — деталі
Ціную в кіно динамічність та увагу до деталей. І, звичайно, з азартом викладача-практиканта готова прискіпатися до будь-якої погрішності у фільмі про апокаліпсис. (Я буду тим самим нахабним глядачем для якого під час апокаліпсису тінь від Ейфелевої вежі, яка падає, виглядає недостатньо натурально.) В «Не дивись вгору» деталі хазяйнують, й потрібно бути дуже уважним, аби второпати всі фішки режисера. Ну а від майстерної нарізки кадрів самого кінця світу, наприклад, в мне клубок застряг в горлі.
OUT — ближче до народу
Ненавиджу цю фразу. Не люблю «мас-маркет мистецтво», хоча, погоджусь нічого поганого в ньому немає. Мона Ліза — це мас-маркет? Ні? Але ж вона зрозуміла всім… Мені здається, що автори фільму навмисне створили фільм-сатиру, яка була б «ближче до народу». Можливо через те що сценарій нагадує схеми політичних ігор, він простий і зрозумілий, нічого не потрібно вигадувати, а фінал не «відкритий». Тому «Не дивись вгору» — це не витончений «Wag the Dog» Левінсона. З іншої сторони і не розпливчатий та неосяжний (втім, якісний) артхаус «Квадрат» Естлунда.
Читай также: Small Talk: кінорежисер Олег Сенцов про свій новий фільм «Носоріг»
OUT — передбачуваність
Ну, власне, автори фільму й не приховували, що персонажі не вигадані, а просто їм змінила імена. І що з такими героями нашу планету ніхто не врятує. Проте ми й самі це прекрасно розуміємо, тому й не дивимося зайвий раз вгору.
IN — акторський склад
Так, знаю, дуже банально, але правда. У фільмі зібрались такі класні актори, які, здається, не грали, а просто розважались.
Деякі кажуть, що Тімоте Шаламе там присутній тількі для того, щоб його обличчя запам’ятовували, але я вважаю, що його роль незграбного та мрійливого хлопця написана саме для нього).
IN – сатира
Цей фільм базується на висміюванні того, як ми живемо зараз. І це водночас і смішно і, не дуже. Та найбільше мені запав жарт, який був протягом усього фільму, — про пляшку води та генерала.
IN – кінцівка
Так, я мала написати тільки два «за», але згадала, що мені дууууже сподобався фінал фільму. (Увага, спойлер!) Всі вмерли і ніякий герой нікого не врятував. Бо сильно набридла ця калька про врятований світ, яка повторюється із фільму в фільм.
OUT – один раз і досить
Це був хороший, цікавий, смішний і небанальний фільм, але якщо чесно, то дивитись його ще раз його мені не хочеться. Також, там було стільки подій і слів, що мені важко його переказати. Але переглянути «Не дивіться вгору» точно варто.