«Я зробив це заради сім’ї — це лише популярна відмовка»: режисер Ніл Берґер про фільм «Дочка болотного короля»
Ми добре пам'ятаємо американського режисера Ніл Нормана Берґера за його фільмами «Ілюзіоніст», «Області темряви», «Дивергент». В кінотератрах України стартував показ його нової роботи - напруженого трилера «Дочка болотного короля». В ексклюзивному інтерв'ю про роботу над фільмом та власне бачення одвичного конфлікту «батьки й діти» режисер розповів журналістці Дарії Кибець.
Чому ви обрали саме цю книгу – «Дочка болотного короля» Карен Діонне — для роботи?
Я хотів створити фільм, у якому зображено дику природу. І одночасно був зацікавлений у темі родинних відносин, а саме нашого походження, спадщини, того, хто ми є і чи можемо себе змінити. Мені трапився уже адаптований сценарій, який я дійсно вподобав. Так усе й почалося.
Чи знайомі ви з авторкою книги Карен Діонн особисто і чи співпрацювали з нею?
Я бачився з авторкою, але не ми не працювали разом над фільмом. Це завжди залежить від проєкту. Іноді режисер і автор тісно співпрацюють, а іноді обставини складаються інакше. У нашому випадку сценарій дещо відрізнявся від книги. Ми зробили акцент на таємниці, яку зберігає головна героїня, психологічній травмі, пов’язаній з цим, а також на спробах жити з цією травмою. У свідомості Гелени виник конфлікт – між образом батька, який вона бачила у дитинстві, та тим монстром, який постав перед нею у дорослому віці. Книга чудова. Але сценарій пішов ще глибше у питанні психології головної героїні.
Яким був основний принцип при підборі акторів?
Виконавиця ролі Гелени Дейзі Рідлі прийшла в проєкт одночасно зі мною. На мій погляд, вона ідеальна. З одного боку, загадкова і стримана, як і належить людині, яка все життя зберігає велику таємницю. А з іншого, вона емоційна і сильна. Акторка бездоганно впоралася з фізичною частиною роботи над роллю, що було нелегко. Я люблю сцени, де вона пробирається крізь болото. Думаю, це має виглядати вражаюче для глядачів. А Джейкоб за задумом мав володіти лідерськими якостями. Він – бог у власному світі. Головний герой привабливий, але страшенно небезпечний. Нам пощастило, що Бен Мендельсон зіграв цю роль, адже він має цю дику, тваринну природу. Джейкоб небезпечний у своїй непередбачуваності, це складний характер, так само, як і Бен (усміхається). Тож актор впорався неймовірно.
Головна героїня намагалася зберегти свою історію дитинства в таємниці навіть від коханого чоловіка. Чи вірите ви, що секрети можна зберігати вічно? Або ж «усе таємне стає явним»?
Жоден секрет не живе вічно. Гелена начебто «поховала» свою таємницю, не лише приховуючи історію від чоловіка, а й намагаючись забути про неї самотужки. Вона доклала титанічних зусиль, обірвала контакти з усіма людьми з минулого, включаючи матір. Але таємниця все-одно розкрилася, і майже зруйнувала її світ. Все, що вона так старанно вибудовувала, вмить повисло на волосині. Як на мене, найцікавішим тут є розібратися, чи Гелена насправді не страждала від зберігання цього секрету. Схоже, їй психологічно дуже складно прийняти той факт, що людина, яку вона любила понад усе, виявилася монстром. Почуваючись приниженою, Гелена зробила, як їй здавалося, єдиний правильний вибір у складній ситуації, — приховати все, щоб позбутися тягаря, який над нею навис. На жаль, робити вигляд, що нічого не сталося, це розповсюджений сценарій поведінки людей, які зазнали аб’юзу. Часто вони прагнуть зруйнувати своє минуле. Та насправді іноді зберігання таємниці руйнує їх самих. У фільмі головна героїня змушена стикнутися зі своїм минулим. Вона пояснює це собі тим, що хоче захистити свою власну сім’ю, та насправді ця подорож у минуле необхідна їй самій для емоційного відновлення та змін. Вона травмована своїм минулим, та зараз має звільнити себе.
Чи мала героїня інші варіанти, ніж вступити у відкриту боротьбу з батьком?
На мій погляд, вона в конфлікті. З одного боку, вона знає про те, що батько у тюрмі та те, що його вчинки хибні, а з іншого, найказковіший час її життя пов’язаний з ним. Думаю, вона пішла до лісу, щоб побачити батька, не обов’язково, щоб боротися з ним. Так, вона хвилюється за доньку, за безпеку своєї родини і, на перший погляд, йде до батька, щоб протидіяти йому, та в глибині душі, вона не впевнена, що саме збирається робити.
Конфлікт яких цінностей ви прагнули показати через це сімейне протистояння – батька і доньки?
Тут усе складно. Давайте поглянемо на те, що демонструє Джейкоб, коли все йде добре. Це гармонія з природою. І Гелена в певний період почувалася цілковито мирно у його світі. Але цей мир мав свою ціну – відносини Гелени з матір’ю, зокрема. Тож конфлікт у тому, що зараз головна героїня почувається захищеною у своєму новому світі, у своїй родині, проте немає магії, немає захоплення, немає відчуття, що ти частина Всесвіту. Вона ходить щодня на роботу, займається буденними родинними справами, і це добре. Але не думаю, що вона до кінця щаслива. Гелена знову прагне відчути те захоплення, яке відчувала в дитинстві. Назва фільму «Донька болотного короля», тож він, перш за все, про доньку і батька. Але він також підводить до відносин Гелени з мамою. Тільки зараз вона розуміє, як мати, з котрою вони весь час у конфлікті, прагнула її захистити. Вона усвідомлює це повільно, лише під кінець фільму. Тобто поступово для неї на перший план виходить щось більш важливе, ніж боротьба з батьком.
Які дії чи кроки людини ви особисто могли б виправдати, якщо вони скоєні на благо родини?
Популярна відмовка для багатьох: «Я зробив це заради сім’ї». Та припиніть. Вбив заради сім’ї? Принизив когось заради сім’ї? Думаю, не варто прикриватися родиною. Для мене це не виправдання. У нашому фільмі героїня стоїть перед рішенням зважитися знищити батька задля безпеки доньки. І це жахливий вибір. Але любов до власної дитини може подолати все.
Чого б Ви ніколи не пробачили собі?
Я б ніколи не пробачив собі, якби образив людину, яка ні в чому не винна та слабкіша за мене. Думаю, це страшенний тягар – жити, знаючи, що скривдив когось, хто ніколи не зможе відповісти тобі тим самим.
Читайте також: СТРІЧКИ ПРО ПОБАЧЕННЯ: ТОП ФІЛЬМІВ ДЛЯ СПІЛЬНОГО ПЕРЕГЛЯДУ ОСІННІМИ ВЕЧОРАМИ