Каннський кінофестиваль 2022: у фокусі Україна

Каннський фестиваль – чи не головна кіноподія року. Він є зрізом тем, які найбільше турбують суспільство. Тому недивно, що Україна була на повістці фестивалю. До того ж цього року одразу дві картини брали участь у змаганнях за кінонагороди.

Не в приклад оскарівській церемонії відкриття, в організатори каннського кінофестивалю дозволили президенту України Володимиру Зеленському звернутися до членів журі та гостей, які зустріли промову аплодуючи стоячи. Варто, заважити, що свою проукраїнську позицію організатори окреслили задовго до початку фестивалю – змінивши назву картини відкриття. (Фільмом-відкриттям став фільм «Z (comme Z)» французького режисера Мішеля Азанавічуса («Молодий Годар», «Артист»), яка є рімейком японського горору «Не ріж» Шинічіро Уеда. Через збіг з ворожою символікою назву було змінено на «Фінальний монтаж».) Та ріщення організаторів – не приймати російську делегацію й відмову в акредитації російським журналістам.

Також на фестивалі була представлена програма «Україна у фокусі». Упродовж 10 днів Європа мала змогу побачити декілька українських фільмів, зокрема «Бачення метелика», «Памфір», «Маріуполіс 2» та «Залізну сотню».

Український режиссер Максим Наконечний та творча група фільму «Бачення бабочки» скористалися робочим положенням. Вони презентували свою роботу на Каннському кінофестивалі та провели акцію, щоб привернути увагу до війни в Україні.Творча команда фільму вийшла на червону доріжку під звуки сирен. Учасники акції закрили свої обличчя постерами із зображенням символу перекресленого ока, що в соціальних мережах попереджає про «потенційно неприйнятний контент». Одночасно із цим візуальним знаком команда фільму «Бачення метелика» тримала постер із підписом «Росіяни вбивають українців. Ви вважаєте, що говорити про цей геноцид – це потенційно неприйнятний контент?». На фотокол на терасі Палацу Фестивалів команда вийшла у футболках зі світлиною фотографа Євгена Малолетки. А режисер картини закликав міжнародну спільноту до звільнення з полону волонтерки та парамедикині Юлії Паєвської (відома під позивним Тайра).

«Пройшло вже 3 місяці після повномасштабного вторгнення росії в Україну, і найкраще, що може продовжувати робити міжнародна кіноіндустрія — це надавати голос українським митцям. А наша справа, відповідно, — продовжувати боротися за те, щоб Україна була на повестці», — прокоментував акцію режиссер фільму «Бачення метелика» Максим Наконечний.

Фільм «Маріуполіс 2» вбитого у блокадному місті режисера Мантаса Кведаравічюса отримав у Каннах спеціальну нагороду. «Спеціальний приз журі отримала стрічка «Маріуполіс 2», знята Мантасом Кведаравічусом. Цей фільм абсолютно неможливо ні з чим порівнювати, він гостро виділявся, ніби лежав на окремій полиці, бив під дих до чорноти в очах», — написала в соцмережах режисерка Ірина Цілик («Земля блакитна, як апельсин»), яка стала першою українкою у складі журі «Золоте око» в історії нагороди Канського фестивалю.

Український пес-сапер Патрон отримав Каннську премію Palm Dog Award. Премію вручають найкращому собаці, який знявся у фільмі-учаснику кінофестивалю.

Читайте також: КІТ СТЕПАН ПОЛУЧИВ ПРЕСТИЖНУ БЛОГЕРСЬКУ ПРЕМІЮ У КАННАХ