Київ ховається в деталях: незвичайний фотопроєкт про культуру таксофонного зв’язку в столиці

Художниця і фотографка Дар’я Балова у своїх світлинах показала, який слід залишили культура таксофонного зв’язку на стінах Києва. А ще своїм проєктом Kyivnumbers переконала, що про місто і його мешканців можна багато дізнатися за номерами будинків. (Матеріал було підготовано напередодні повномасштабної війни, розв'язаної росією проти України, та надруковано у весняному номері Marie Claire Ukraine, який ми присвятили нашому місту-герою та місцю сили для багатьох - українській столиці, місту Києву.)

Дар‘я Балова, художниця та фотографка

У мене з Києвом – кохання. Відтоді як я переїхала сюди з Донецька, мої смаки, розуміння історії й урбаністики змінилися.

Місця сили – територія Художньої академії і Замкова гора. Раніше це були дерев’яні сходи від Гончарної до Пейзажки. Їх реконструювали, там уже не зламаєш ногу, але магія зникла.

Kyivnumbers. Я почала знімати адресні таблички на хвилі декомунізації в 2015 р., адже хотіла закарбувати історію. До того ж як дизайнерка обожнюю різноманітну типографіку.

Мене цікавлять «неправильні» таблички, нечитабельні, крафтові, прикриті кондиціонерами і курсами валют, обклеєні стікерами тощо. До кадрів потрапляє так багато ознак часу, що номер будинку не грає головної ролі.

Київ сильно відрізняється від європейських міст тим, що практично на кожній табличці є назва вулиці. Так я зацікавилася топонімікою. І виявила, що люди зазвичай не розуміють, на вулиці чийого імені живуть. Тому декомунізація сприймається складно, для них це просто звуки. Приємно, що іноді можна знайти меморіальні дошки або навіть графіті з певною інформацією про назву – я б так зробила скрізь. Таким чином, місто наповнюється змістом, розкриває його історію, і вже не переплутаєш однаково названі вулиці, наприклад, Бориса Грінченка і Миколи Грінченка, якщо знати біографії цих чудових, не пов’язаних між собою людей.

Таксофони. Мені пощастило застати момент повного відключення цього типу зв’язку. Але колись це був чи не єдиний спосіб призначити побачення чи викликати швидку.

Кілька років тому я почала помічати на стінах відбитки у формі яйця – замість знятих таксофонів вони свідчили, якою була стіна будинку багато років тому, коли телефон туди тільки-но повісили. Я запитувала знайомих, чи користуються вони телефонами-автоматами, і чула: «Звісно, ні, це вже в минулому». І мені спала на думку ідея представити серію таких фотографій, як псевдорозслідування зникнення людей. Ніби вони зникають разом із телефоном, і залишається тільки слід на стіні. Коли фотокнига була майже готова, Укртелеком оголосив про початок повного демонтажу таксофонів. У лютому 2020 р., якщо хтось хотів подзвонити з автомата, то на екрані з’являвся текст «До побачення». Дуже зворушливо. Зараз іще можна знайти такі кабінки, але їх стає дедалі менше.

Якось я проходила повз напівзламаний і вкритий надписами таксофон, а він почав дзвонити і дзвонив доволі довго, доки я не взяла слухавку. Почула лише модемні звуки, але це було схоже на вихід із Матриці. Сама будка була повна сміття: пляшок, недопалків, гральних карт, оголошень про зниклих кішок – кумедно, що вже неробочий таксофон грає роль своєрідного укриття.

Містика Києва зчитується, коли ти у правильному настрої… а іноді з правильною музикою в плеєрі. Дуже часто, коли я блукаю з камерою, шукаючи конкретні речі, здається, що все мені допомагає. Співпадіння, через які я не обираю очевидного шляху, а люди можуть раптом підійти і показати те, чого я не помічаю. Напевно, всі знають про мушлі наутілуса у плитах на станції метро «Університет». Коли я вперше хотіла на них поглянути, то не знайшла, і вже стояла на платформі, щоб їхати назад. І раптом якийсь дідусь комусь голосно сказав: «Подивіться, як цікаво!» – і показав на відбиток молюска у граніті.

Зелений театр і Лиса гора відомі як містичні місця, але мені за враженнями значно сильнішою здається Татарка, починаючи з вулиці Олегівської і далі вгору.

Всі фото: Дар’я Балова, також використана верстка книг Kyivnumbers (@kyivnumbers) та The Phone Book (@d.balova)

Читайте також: АРХІТЕКТУРА СЕРЦЯ: КИЄВЕ, З ДНЕМ НАРОДЖЕННЯ!