Kurs Valüt: «Тижні турбулентності»

2021 кіно рік пройшов під знаком «Стоп-Земля» Катерини Горностай, сильною стороною якого стала саме музика. Власне так в плейлистах багатьох з’явилися треки Kurs Valüt та МС Брехунець. Автором музики та слів в проєктах виступає Євген Гордєєв. Він та Євген Касьян, учасники гурту Kurs Valüt про тижні турбулентності, нарцисизм та просвітництво від сучасних екстрасенсів розповіли напередодні фестивалю kontrabass VS 4.5.0, який відбудеться 5 травня у Львові.

Як швидко ви змогли повернутися до творчості після 24 лютого?

Євген Гордєєв: Перші кілька тижнів була суцільна розгубленість.

Євген Касьян: Я не міг ані створювати своє, ані слухати чуже. Половина моїх думок була в Києві, половина в Дніпрі, а сам я сидів у Коломиї. Це були кілька тижнів турбулентності.

Євген Гордєєв: Місяці, що триває війна, – це надто масштабний і ди- намічний час, щоб одразу на нього творчо зреагувати. Ми досі не зреагували достатнім чином. У нас немає релізів із 24 лютого. Тому що цей час потребує вдивлятися в нього й розуміти його, а не реагувати публіцистичними фейлетонами на теми-одноднєвочкі. Пісні про байрактари та Чорнобаївку розмножуються в геометричній прогресії. Хтось знайшов себе в цьому, комусь це допомогло – ну й прекрасно. Ми вважаємо це несмаком. Ми хочемо позиціонувати Україну як стильну, кайфову та креативну в музично- поетичному форматі країну. Бо гівнярів вистачає. Звичайно, такий формат також має бути для людей, які не шукають скриті сенси.

Що ви не відносите до «фейлетонів»?

Євген Гордєєв: «Поїзд: Київ – Війна» Корнія Грицюка. Де рандомні спічі рандомних реальних людей складені в напівхудожку-напівдокументалку. У ній є вільність висловлювань, у ній будь-хто може сказати будь-кому будь-що. Для мене війна почалася у 2014-му. Не на повний зріст, але це була війна. Я ж із Донбасу, пів року сидів без води зі своїм аутистом і дружиною. Я бачив, як люди з фонтану вичерпували воду. Ми переїхали до Дніпра, бо там у дружини багато друзів. Я ще спитав у неї, що будуть робити жителі Дніпра, якщо в них почнеться сепаратизм? «Стрілятимуть із кожного вікна», – відповіла телефоном її подруга. Жителі Дніпра готові чинити супротив. І я тоді сказав дружині: «Поїдьмо до Дніпра, мені так подобається цей муд». Ми проїжджали 4 блокпости. Там стояли люди з прилеглих селищ, вони були озброєні мисливськими рушницями, а місцеві бабці носили їм продукти… Я дивився на це й думав: «Ну це ж просто регіон мрії». Радо показував їм на шмонах, що ми веземо, і мене це не ображало. Вже на місці нам допомагали з реабілітацією мого сина-аутиста за ізраїльською методикою. І досі я на сцені відтворюю рухи цих пацієнтів згідно з методикою. Там є така естетика. Я піддивився їх у відеозвітах лікарів, які працюють із пацієнтами.

Ще я тоді подумав, що можу зробити для цього міста? Тоді в моїй дніпровській історії з’явився клуб Module. Ми з Євгеном організували мінімал-вейв-вечірки. Назвали їх «Естрада» і привозили різних музикантів, а самі грали в них на розігріві. Та вечірки швидко закінчились, коли ми помітили, що після розігріву люди… розходяться. Тобто ми створили гурт Kurs Valüt заради інших музикантів, а слухачі почали приходити на концерти заради нас.

Євгене, кого ти можеш віднести до нефейлетонних творців?

Євген Касьян: Жанну Кадирову. Її хлібчик, виготовлений із річкового каміння з проєкту «Паляниця», має шалений попит за кордоном.

Євген Гордєєв: Вона в нашому топі за винахідливістю, дотепністю та якістю виконання. Знаєш, у мене взагалі є ідея створити галерею сучасного мистецтва, яка називатиметься ТЦ («Торговельний Центр») і матиме вигляд типового ТЦ. І по ній будуть ходити такі нафарбовані продавчині поміж дорогих витворів мистецтва. І звичайні люди будуть помилково заходити до закладу й дивитися на сучасне мистецтво. Це була б красива містифікація з цікавим антропологічним ефектом.

Євген Касьян: Мені здається, це буде ТЦ друзів. І там обов’язково має бути палаточка Олега Семака.

Євген Гордєєв: Так. Мрію, щоб його ілюстрація прикрасила обкладинку нашого альбому. І можна ще палатку Нікіти Кадана. Я вважаю його дуже талановитим. Кадан навів мене на важкі роздуми: нарцисизм – це добре чи ні? Мені здається, що він, що я – нарцисики зухвалі.