Kurs Valüt: «Тижні турбулентності»

2021 кіно рік пройшов під знаком «Стоп-Земля» Катерини Горностай, сильною стороною якого стала саме музика. Власне так в плейлистах багатьох з’явилися треки Kurs Valüt та МС Брехунець. Автором музики та слів в проєктах виступає Євген Гордєєв. Він та Євген Касьян, учасники гурту Kurs Valüt про тижні турбулентності, нарцисизм та просвітництво від сучасних екстрасенсів розповіли напередодні фестивалю kontrabass VS 4.5.0, який відбудеться 5 травня у Львові.

Як швидко ви змогли повернутися до творчості після 24 лютого?

Євген Гордєєв: Перші кілька тижнів була суцільна розгубленість.

Євген Касьян: Я не міг ані створювати своє, ані слухати чуже. Половина моїх думок була в Києві, половина в Дніпрі, а сам я сидів у Коломиї. Це були кілька тижнів турбулентності.

Євген Гордєєв: Місяці, що триває війна, – це надто масштабний і ди- намічний час, щоб одразу на нього творчо зреагувати. Ми досі не зреагували достатнім чином. У нас немає релізів із 24 лютого. Тому що цей час потребує вдивлятися в нього й розуміти його, а не реагувати публіцистичними фейлетонами на теми-одноднєвочкі. Пісні про байрактари та Чорнобаївку розмножуються в геометричній прогресії. Хтось знайшов себе в цьому, комусь це допомогло – ну й прекрасно. Ми вважаємо це несмаком. Ми хочемо позиціонувати Україну як стильну, кайфову та креативну в музично- поетичному форматі країну. Бо гівнярів вистачає. Звичайно, такий формат також має бути для людей, які не шукають скриті сенси.

Що ви не відносите до «фейлетонів»?

Євген Гордєєв: «Поїзд: Київ – Війна» Корнія Грицюка. Де рандомні спічі рандомних реальних людей складені в напівхудожку-напівдокументалку. У ній є вільність висловлювань, у ній будь-хто може сказати будь-кому будь-що. Для мене війна почалася у 2014-му. Не на повний зріст, але це була війна. Я ж із Донбасу, пів року сидів без води зі своїм аутистом і дружиною. Я бачив, як люди з фонтану вичерпували воду. Ми переїхали до Дніпра, бо там у дружини багато друзів. Я ще спитав у неї, що будуть робити жителі Дніпра, якщо в них почнеться сепаратизм? «Стрілятимуть із кожного вікна», – відповіла телефоном її подруга. Жителі Дніпра готові чинити супротив. І я тоді сказав дружині: «Поїдьмо до Дніпра, мені так подобається цей муд». Ми проїжджали 4 блокпости. Там стояли люди з прилеглих селищ, вони були озброєні мисливськими рушницями, а місцеві бабці носили їм продукти… Я дивився на це й думав: «Ну це ж просто регіон мрії». Радо показував їм на шмонах, що ми веземо, і мене це не ображало. Вже на місці нам допомагали з реабілітацією мого сина-аутиста за ізраїльською методикою. І досі я на сцені відтворюю рухи цих пацієнтів згідно з методикою. Там є така естетика. Я піддивився їх у відеозвітах лікарів, які працюють із пацієнтами.

Ще я тоді подумав, що можу зробити для цього міста? Тоді в моїй дніпровській історії з’явився клуб Module. Ми з Євгеном організували мінімал-вейв-вечірки. Назвали їх «Естрада» і привозили різних музикантів, а самі грали в них на розігріві. Та вечірки швидко закінчились, коли ми помітили, що після розігріву люди… розходяться. Тобто ми створили гурт Kurs Valüt заради інших музикантів, а слухачі почали приходити на концерти заради нас.

Євгене, кого ти можеш віднести до нефейлетонних творців?

Євген Касьян: Жанну Кадирову. Її хлібчик, виготовлений із річкового каміння з проєкту «Паляниця», має шалений попит за кордоном.

Євген Гордєєв: Вона в нашому топі за винахідливістю, дотепністю та якістю виконання. Знаєш, у мене взагалі є ідея створити галерею сучасного мистецтва, яка називатиметься ТЦ («Торговельний Центр») і матиме вигляд типового ТЦ. І по ній будуть ходити такі нафарбовані продавчині поміж дорогих витворів мистецтва. І звичайні люди будуть помилково заходити до закладу й дивитися на сучасне мистецтво. Це була б красива містифікація з цікавим антропологічним ефектом.

Євген Касьян: Мені здається, це буде ТЦ друзів. І там обов’язково має бути палаточка Олега Семака.

Євген Гордєєв: Так. Мрію, щоб його ілюстрація прикрасила обкладинку нашого альбому. І можна ще палатку Нікіти Кадана. Я вважаю його дуже талановитим. Кадан навів мене на важкі роздуми: нарцисизм – це добре чи ні? Мені здається, що він, що я – нарцисики зухвалі.

Нещодавно ви повернулися з євротуру. За кордоном вас просять розповісти, про що ваші пісні?

Євген Гордєєв: Так, і я часто не знаю, що їм відповісти. Європейці загалом губляться на пісні Transgender, не знають, як до неї ставитися – це іронія чи ні? Сама пісня – чисто форма, без сенсу.

Євген Касьян: За рейтингом прослуховування Spotify найбільше нас слухають у Києві, Берліні та Мехіко. Далі йдуть міста Південної Америки, і це нез’ясований та незрозумілий феномен для нас.

Євген Гордєєв: Все зрозуміло – вони слухають форму музики, відчувають стан, який ми продукуємо. Пісня Ni – довершена, бо це універсальний код. Там енергія не втрачається залежно від контексту, який може бути яким завгодно – про стосунки, про ставлення до життя.

Яким є ваш власний рейтинг пісень Kurs Valüt?

Євген Гордєєв: Pozyka – найпримітивніша наша пісня. Ikla – прорахована. Ni – інтимна та серйозна. Вона відображає моє ставлення до долі – це розмова з фатумом. Він завжди вибрикує мені коники, які я мушу розгрібати й через супротив дертися далі до своєї цілі.

Євген Касьян: Love Inspektor ненавиджу.

Євген Гордєєв: Ненавидить, тому що там лунає звук зеленого світла дніпровського світлофора.

Євген Касьян: Ні, тому що це дуже довга пісня. Але її дуже часто просять.

Хто з українських сучасних музикантів на вас найбільше вплинув?

Євген Гордєєв: ТНМКонґо вплинули на мою зацікавленість в українській мові як східняка. Олегу Скрипці інкримінується моє захоплення красою української мови в його піснях «Весна», «Любов».

Що ви слухаєте, дивитесь, читаєте, коли вас ніхто не чує та не бачить?

Євген Касьян: Мама привчила мене читати. Вона приносила додому стопками книжки Донцової, і ми починали їх читати з різних сторін: вона знизу, я зверху – хто швидше все прочитає. Я до фігіща того шлаку перечитав. Часом можу вбити вечір, передивляючись «Любовь с первого взгляда» з Борисом Крюком і Аллою Вовк. Саме зашкварне, що дивися взагалі, – у березні ми компанією дивилися «Давай поженемся».

Євген Гордєєв: Всіх жінок чомусь вибішує, коли я кажу, що люблю найпопсовішу та найсолодощавішу з пісень The Cardigans «Fool Me». А мені вона подобається. Я обожнюю «Битву екстрасенсів». Екстрасенси – це приховане просвітництво. (На фоні лунає сміх.) Я серйозно. В одній серії про небінарного чувака екстрасенс так усе повернув, щоб селяни перестали його шеймити й почали толерувати його вибір. А ще це джерело українських зворотів, звідти можна вчити українську мову по регіонах. Це шоу – джерело лексичної поживи.

Автор: Ірина Татаренко

Читайте також: ПАЛІНДРОМ: «ЗУСТРІЧАЮЧИ ЗАМКНУТУ ЛЮДИНУ, ВІДЧУВАЮ ДО НЕЇ ІНТЕРЕС, БО Я Ж ЗНАЮ, ЯК ЦЕ – БУТИ ТАКИМ»