Сни про дещо більше: як українські музиканти підкорюють закордонний радіоефір

«Попри те, що тепер дивуватися подіям у світі нам доводиться все менше, особисто я чомусь досі відчуваю цілком дитячий захват, коли десь на просторах іноземної преси знаходжу згадку про «Ukraine» чи «Ukrainian», і не важливо у якому контексті», — Сергій Гулюк, автор телеграм-каналу «Нежность» та колумніст Marie Claire розповідає про українських музикантів, які сьогодні регулярно звучать у плейлистах найавторитетніших радіостанцій планети.

Сергій Гулюк

Ті самі емоції з’являються, коли у ефірах солідних західних радіостанцій доводиться чути слов’янські імена, прізвища, та назви, а потім виявляється, що ці невідомі поки що загалу виконавці теоретично проживають на сусідній вулиці. Взагалі, радує той факт, що на тлі частих гостей-росіян на британських BBC Radio 1, 6 Music, та незалежної радіостанції NTS, і віднедавна білорусів (Molchat Doma) все частіше з’являються українські музиканти. Сьогодні розповім про деяких з тих, хто нещодавно вразив, і має у подальшому великі перспективи.

Потрапивши на шоу лондонського ді-джея Ерола Алкана я дізнався про існування київського експериментального проекту «Час». Хто керує цим проектом – одна людина, чи більше, поки що дізнатися не вдалося, тому що як і більшість музикантів класичної темної індустріальної сцени, автори, певно що, не дуже люблять світити обличчями, та сповідують принцип анонімності. Конвульсивний, жорсткий, монотонний, часом (!) перегружений секвенсорний біт колективу накладено на поезію, яка мені нагадала футуристів 1920-х років, і яка іноді складається з двох, трьох, або п’яти слів («Все вийшло спон/танн/но». «Думаю про вас, мої друзі»). А найбільше прийшла на думку згадка про унікальну вітчизняну інді-сцену 1990-х років, зокрема про альбом групи «Фоа Хока» «Музика без хазяїна», про який тут теж піде незабаром мова. Однойменний міні-альбом проекту «Chas», виданий у травні 2020 року.

Обкладинка дебютного релізу проекту "Час

Обкладинка дебютного релізу проекту «Час

Не менш згадуваним у ефірах британських радіостанцій є інтернаціональний українсько-німецький проект «Твій Сон» («Tvii Son»). З минулого року вони стали фаворитами відомого радіо-діджея Тома Рейвенскрота, і у даному випадку – жодної анонімності: тріо у складі Флоріан Зіммер, Міка Шкурат та Леся Зоря функціонує між Києвом та Берліном. З перших секунд їхнього дебютного альбому (а перший трек, до речі, має назву «Yalta») ми так само чуємо залізобетонні біти, та насправді музика проекту різноманітна, значно глибша та еклектична. Як визначають її самі музиканти – виходячи з коріння панку та електроніки, вони змішують все це з тріском та шипінням мінімалістського індастріал-дабу, що переливається з жіночим поп-вокалом. Співає Леся англійською, певною мірою, через те, що виховання та навчання отримала у США. Сторінка проекту є на Bandcamp.

Проект "Tvii Son"

Проект «Tvii Son»

Справжньою екзотикою виглядає ще одна інтернаціональна колаборація – українсько-японський проект Tamayuge (читається як «Тамаюге»), учасниці якого мешкають у канадському Квебеку. Учасниці – це японка Майя Курокі та українка Тамара Філявич. Записаний у домашніх умовах, і виданий 2019 року дебютний альбом дівчат має назву «Баба Яга», і це саме те, про що ви подумали – трохи моторошне та іноді зловісне дослідження слов’янського та японського фольклору, та точок його перетину. Такою спільною точкою різних за ментальністю культур є винесена у назву героїня казок та дитячих кошмарів, що має на Сході свою сестру на ім’я Ямауба. Це той самий стан, який наші близькі сусіди описують загадковим словом «хтонь»: не найліпше відчуття, ніби ти заблукав у темному лісі, а поряд із грізним завиванням вітру чуєш загадкове японське белькотіння. Серед авторитетів, що вплинули на їхній світогляд дівчата, не приховуючи, називають японку Phew, Лорі Андерсон, та The Residents. Альбом «Baba Yaga» 2019 року проекту Tamayuge.

Tamayuge

Проект Tamayuge

Киянка Світлана Няньо – певно що, рекордсмен по згадуванням у закордонних плейлистах. Вона – і є уособлення класичного українського андеграунду 1990-х років, з часів, коли була солісткою групи «Цукор – біла смерть». Враховуючи те, що закордонні лейбли з великою цікавістю ставляться до цієї персони, і видано вже не одну роботу різних років, найближчим часом ми присвятимо їй більш розлогий матеріал. А поки що – посилання на альбом «Знаєш як? Розкажи», записаний ще 1995 року (за легендою – у одному з київських парків) спільно з центральною постаттю вітчизняного андеграунду Олександром Юрченком, і виданий минулого року британським лейблом «Skire».

Фото надане автором матеріалу, взято зі сторінки музикнатів на Bandcamp; by Paulette Wooten on Unsplash.

Читайте також: ЯКІ САУНДТРЕКИ З КІНО ВИ БЕЗЛІЧ РАЗІВ ПОСТАВИЛИ НА ПОВТОР

Понравилась статья? Оцените:
1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
Загрузка...
Статьи по теме