Літературні читання: 7 книг, про знайомство з якими все брешуть

Ні, перебільшення зайве: не всі, а лише 99%. 

У дитинстві мами вчили нас не обманювати, адже це безпринципно, несправедливо та, чесно кажучи, навіть небезпечно. Тоді чому ми з такою наполегливістю продовжуємо приховувати правду про таку дрібницю, як прочитана книга? Твори з нашого списку — історії, про які найчастіше люди брешуть, що читали. Деякі з них класика, яку просто соромно не знати, а інші – основа світогляду, на яких ґрунтується ваша відмінність від інших. Чимало книг зі знаком мінус варті того, щоб їх нарешті прочитати, але що ж наполегливо утримує нас від акту справедливості та доброчесності? Презентуємо список із 7 культових творів, які більшість так і не зуміли здолати.  

“Війна і мир”, Лев Толстой 

Брехати про те, що ти прочитав шедевр Толстого — свята справа. Адже ви так багато знаєте про історію аристократичних сімейств початку 19 століття, що можете навіть проводити семінар з майстерності прикрашати правду. Втім, у “Війни та миру” просто немає шансів, адже якщо “Анну Кареніну” ще можна подужати, то постійні перемикання на тактику ведення війни культових старожил мілітаристської доби неможливо пережити. 

Читай також: Парфумерні династії: Будинок Grossmith — надбання Англії

“Улісс”, Джеймс Джойс 

Давайте зізнаємося чесно, ну яка людина здатна подужати 800-станковий роман ірландського автора-модерніста Джеймса Джойса за власним бажанням? Звичайно, тільки якщо він не застряг на безлюдному острові мандрівник, якому потрібно хоч якось бавити час до прибуття рятівного лайнера. Всі розуміють, що прочитати “Одіссею” Джойса з усіма її символами, подвійними трактуваннями та алюзіями на інші твори не дано морально непідготовленій людині, але обманювати інших і навіть наполегливо продовжують. 

“Грозовий перевал”, Емілі Бронте 

Класику читати непросто без запасу терпіння та сталевих нервів, а коли мова заходить про британську класику, то справа ще сумніша. Втім, на відміну від тієї ж Остін у стилі Емілі Бронте є все для того, щоб ви нарешті прочитали роман і перестали асоціювати Хіткліфа зі гарненьким личком Тома Харді або скульптурними рисами Рейфа Файнс. Як додатковий стимул розкриємо вам одну важливу деталь сюжету: складнішої і суперечливішої героїні, ніж Кетрін, вам не знайти. Більшість роману ви просто розуміти, які мотиви нею рухають, і можливо відповіді зможете знайти навіть після вивчення історії “Грозового перевалу”. 

“Біси”, Федір Достоєвський 

Найімовірніше ви прочитали ще в школі “Злочин і кара” Достоєвського, і на тому вирішили покінчити з депресивним та азартним автором. Дуже дарма, адже вершиною його творчості можна назвати саме політизований роман “Біси”, а не розтиражовану Міністерством освіти історію про сумлінного злочинця-невдаху. Це історія не тільки про те, як освічені члени суспільства розпочали свій шлях становлення як майбутніх терористів-революціонерів. Це глибоко психологічна драма-детектив, у рамках якої лише за 22 дні гине майже дюжина персонажів. 

Читай також: Чого боятися жінки: 5 головних страхів

“Хіба ревуть волі як ясла повні», Панас Мирний та Іван Білик 

У школі нам здавалося, що прочитати головний твір української історії літератури ХХ ст. рішуче неможливо. Ми брикалися, відкладали на згодом, і в результаті обходилися вивченням хрестоматії. Обов’язково клялися, що такий роман просто зобов’язані прочитати, але благополучно забували про свої обіцянки. Звичайно, більшість обманюють, коли кажуть, що знають не з чуток історію нещасного українського селянина Чіпки Вареніченко без права на мрію, але який відсоток населення справді виявився вірним своєму слову? Зараз, поза шкільними установками та правилами рекомендуємо присвятити тиждень прочитанню першої монументальної епопеї українського походження, щоб нарешті зрозуміти, що таке “ясла” і чому воли “ревуть”. 

“І нікого не стало”, Агата Крісті 

Найімовірніше ви так і не змогли прочитати унікальний детектив Агати Крісті через те, що чи не з усіх боків сучасні режисери та ретро-майстри пропонують нам подивитися свою кіноверсію роману. А історія ж справді незвична. Крісті вдалося створити парадокс у самому сюжеті, який змусить детектива розслідування вбивства “десяти негренят” поламати голову над хронологією сюжету. Вам же ми таки радимо прочитати роман. Він буде особливо актуальним у меланхолійну погоду у вихідний день – після можете сміливо переглядати улюблений кінохіт. Ми рекомендуємо британський 3-серійний фільм “І нікого не стало” 2015 року з гарними акторами та грізними ландшафтами. 

“Над прірвою в житі”, Джером Д. Селінджер 

Цілком ймовірно, що ви дивилися приголомшливий фільм з Ніколасом Холтом у ролі Селінджера “За прірвою у житі”. Або навіть читали гучний роман “Уна&Селінджер” Бегбедера, але чи знайомі ви зі справжньою історією Холдена? Для юного британця, який тільки-но повернувся з війни тим, хто вижив, роман про свого вічного героя став випробуванням і кінцевою зупинкою.  

якщо до Колфілда Селінджер писав оповідання навіть на релігійну тематику, то після, мабуть, усвідомивши, що досяг вершини, так нічого і не створив. Книга, яку читали запоєм у ХХ столітті, нині є символом вашого інтелектуального розвитку та причетності до усвідомлення пасивно-агресивних тенденцій. Втім, якщо ви так любите страждати у стилі Колфілда, то можливо варто перестати обманюватися, а просто прочитати роман у скромні 213 сторінок?  

Сподіваємося, що наша стаття спонукає вас нарешті закрити всі гештальти з юності. Тим більше, що не всі вони жахливі за своїм обсягом — якщо поставити собі за мету, то можна прочитати за пару днів. Зрештою, вам більше ніколи не доведеться червоніти і судомно згадувати, що ж там наймали режисери за мотивами класики. Спокій і чисте сумління варті витраченого часу, правда? 

Повʼязані теми:

книгичим зайнятисякласика

Вакуленко Анна

Всі статті автора

Поділись: