Мужчина говорит: Макс Кідрук, письменник, мандрівник

Ставимо складні питання українському письменнику, мандрівнику Максу Кідруку. 

Макс написав 11 книг та є автором першого українського технотрилера «Бот», а також учасником Міжнародного BookForum. Нагадаємо, що 28 Львівський міжнародний BookForum відбувається 15-19 вересня 2021 року у Львові за підтримки Українського культурного фонду,  Львівської міської ради та Львівської облдержадміністрації. Програма фестивалю налічує 120 подій, 250 учасників, зокрема — 25 іноземних авторів з 21 країни світу.   Усі події 28 BookForum — безкоштовні. Онлайн-трансляції — на сайті bookforum.ua.

Яким повинен бути «справжній чоловік»?

Цілеспрямованим і самодостатнім.

Цілеспрямованість передбачає існування справи всього життя, якою чоловік одержимий, яка йому добре вдається і яка дозволяє почуватися кимось, а самодостатність означає усвідомлення, що жодна жінка — чи то матір, чи то дружина, чи донька — не зобов’язані перетворюватися на няньок і йти на жертви заради цієї справи.

 Які життєві уроки дали вам батьки?

Найважливіше, що дав мені батько — це любов до читання. Мама зробила все решту, зокрема навчила слухати інших і поважати інакшість. 

У вас був поворотний момент, після якого можна ділити життя на «до» і «після»?

2009-го я покинув шведський Королівський технологічний інститут, в аспірантурі якого навчався, й повністю присвятив себе літературі. Це не було одномоментне рішення — нічого подібного до того, що показують у кіно, — я довго до цього йшов, але це справді був переломний момент. Я припинив займатися тим, що в мене гарно виходить, але не приносить задоволення, і почав нарешті займатися тим, про що завжди мріяв. До цього часу ні про що не шкодую.

 Що найбільше вас драйвить: в житті, роботі, стосунках, літературі?

Дуже залежить від того, як трактувати слово «драйвить». Ну і, вочевидь, відповіді різнитимуться для життя, роботи та стосунків.

Щодо роботи чомусь перше, що спало на думку, — це хейтери. Люди, які кажуть, що в тебе нічого не вийде і що ти взагалі недостатньо талановитий. Злість і роздратування — це деструктивні відчуття, проте дивним чином хейтери дозволяють скерувати їх у продуктивне русло. Ніщо так не мотивує працювати більше та ставати кращим, як люди, що сумніваються в тобі.

Які три книжки ви порадите прочитати прямо зараз кожному чоловікові?

«Маленьке життя» Ганьї Янаґігари, «Bucky F@cking Dent» Девіда Духовни та «Рент: усна біографія Бастера Кейсі» Чака Паланіка.

Яких героїв сучасної української літератури можна назвати справжніми чоловіками та чому?

Це запитання трохи застукало зненацька. Ніколи не концентрувався на «справжності» чоловічих образів у сучукрліт-романах. В сенсі на думку одразу спадає кілька героїв, але жодного з них я не назвав би «справжнім чоловіком». Треба було б організувати дискусію про це на Форумі видавців)

Як вам здається, чи ви вже знайшли себе?

Мені пощастило зробити професією ту єдину річ, яку по-справжньому люблю, тому відповідь: так. Абсолютно точно так.

Якими критеріями ви вимірюєте успіх?

Ніяк не міряю. Мені здається, що «виміряти» успіх може лише хтось зовні, тобто сторонній, та й то суб’єктивно порівнюючи твої досягненнями з кимось іншим. Внутрішньо ж успіх — це щось зовсім інше. Це не якась субстанція, яку можна зважити на вагах, це радше процес. Постійний рух. Задоволення від відчуття, що сьогодні ти став кращим автором, ніж був учора. Усвідомлення, що ти на своєму місці, любиш те, що робиш, і знаєш, що результат твоєї роботи комусь потрібен. Навряд чи все це можна виміряти, і це значно важливіше, ніж гонорари, наклади чи кількість людей, які прийшли на презентацію.

 Як виглядає ваш стандартний день?

Прокидаюся близько восьмої. Читаю годину-півтори. Роблю зарядку, приймаю душ, снідаю. Потім сідаю працювати. Пишу весь день із невеликою перервою на обід (іноді й без неї). Ввечері обов’язково йду з дружиною на прогулянку. Якщо написання роману добігає кінця або якщо паралельно з написанням я вв’язався у якийсь сайд-проект, після прогулянки продовжую працювати. Як ні, то читаю. Фільми, серіали дивлюся дуже рідко, та й то лише за порадою людей, чиїй думці довіряю.

Намагаюся лягати до півночі, але не завжди виходить)

Які якості партнера для вас важливі?

Найважливіше — це дивитися в одному напрямі. Важко уявити плідне партнерство — як ділове, так і чуттєве, — коли ви з партнером чи партнеркою маєте значні розбіжності в поглядах.

Важливі також почуття гумору, здатність іти на компроміс та взаємоповага.

Яка людина ніколи не буде з вами поруч?

Не люблю токсичних людей. А також людей, для яких лояльність — це пустий звук.

 Від чого вам було б найскладніше відмовитися?

Лише раз у житті ходив на «нормальну» роботу. Тобто працював на когось, а не на себе. Ще під час навчання влаштувався програмістом у київській фірмі. Витримав заледве пів року й пішов. Відтоді я сам по собі. Не називатиму це «свободою», бо звучить якось пафосно, та й фрілансерство передбачає жорстку самодисципліну, але оця от можливість бути собою — мені здається, це важливо, за таке варто боротися.

Читайте також: Мужчина говорит: Юрий Хусточка, группа 8lis5

 Яка книжка зараз на тумбочці біля вашого ліжка та чому саме вона?

Зараз починаю «Танок драконів» Джорджа Р. Р. Мартіна. Чому саме вона? Я не любитель фентезі від слова зовсім, але Мартінова «Пісня льоду й полум’я» — це безвідносно до жанру найкраща сага серед усіх, які читав. Дуже люблю її й досі вважаю великою помилкою, що спершу подивився серіал, а тільки потім узявся за книги.

Поза тим на тумбочці біля ліжка лежить великий англомовний атлас Марса, в якому, крім, власне, карт і фотографій, зібрано купу інформації про геологічну історію Марса. Я зараз дописую першу книгу з фантастичного циклу «Нові Темні Віки», в якому зокрема йдеться і про колонізацію Червоної планети, й цей атлас уже понад два роки залишається моєю настільною книгою. В буквальному сенсі не розлучаюся з ним ні на мить.