N̶oNewName: співачка NAVKA про музику та активізм

У новій рубриці ми розповідаємо про молодих артистів, яких вже не назвати NoName, вони — справжні NewName.

NAVKA — псевдонім української співачки Марини Тимофійчук родом із Чернівців. Окрім музики у її житті є місце написанні поезії, соціальному проєкту «Україна в піснях», а в минулому — участь у телевізійному шоу «X-Фактор». Ми поговорили зі співачкою про стереотипи щодо музикантів, роботу в обласнії державній адміністрації, активізм та багато іншого. 

Читайте також: Мужчина говорит: певец KHAYAT

— Чим принципово Navka відрізняється від інших виконавців, у чому ваші особливості?

— Як сказала одна з журналістів, NAVKA — це більше, ніж танцювальна музика з народними мотивами. Мені вдається поєднувати яскраві біти та актуальні меседжі. Соціальні меседжі завжди мене переслідують, оскільки я виховувалась у такій родині, де нас вчили бути небайдужими. А яскраві біти — це, мабуть, бажання бути почутою великою аудиторією.

— В який момент і чому вирішили створити проєкт Navka?

— NAVKA — це швидше не проєкт, а просто псевдонім. Ще до виходу кліпу на пісню «Татанці», коли мене запрошували закордон, я розуміла, що дуже складно запам’ятати моє прізвище, і я вже тоді вирішила, що потрібно підібрати псевдонім.

Навка — це дівчина, яка народжується з весною, де вона ступає — там квіти розквітають, трави стають зеленішими, вона допомагає людям, сіє позитив. Я зрозуміла, що те, що я роблю, подобається людям, тому для себе вирішила,  що NAVKA — це я! Тому NAVKA – це не проєкт, це псевдонім. А от «Україна в піснях» — це проєкт. 

— З якими стереотипами про свою професію ви стикалися? Що з них правда, а що не відповідає дійсності?

— Перший стереотип – ти мусиш шукати собі продюсера. Кожного разу перше питання, яке мені задають – «так ти знайшла собі продюсера?», «так хто твій продюсер?». Так, звісно, шлях без продюсера довший, витратніший, але я не маю абсолютно ніяких ризиків, бо все, що у мене зараз є, я досягла власними силами і на власних помилках.

Другий стереотип – це робити форматні пісні. Я зрозуміла, що є дві проблеми, чому тебе не беруть на радіо. Перша проблема – ти робиш не формат, тому радійники бояться брати тебе у ефіри, друга проблема – ти робиш форматну пісню, яка схожа на всі інші пісні.

Третій стереотип – це те, що потрібно дуже багато грошей. Цей стереотип я можу тільки підтвердити, бо справді на розкрутку, просування, створення якісного контенту потрібно дуже багато грошей, постійні вкладення.

— Окрім музики ви встигли спробувати себе у політиці та очолювали Департамент суспільних комунікацій Чернівецької обласної державної адміністрації. Що у цій сфері зі стереотипами: де правда, а де міфи?

— У свій бік я не чула, що всі однакові, всі крадуть. Це, мабуть, єдине. А те, що я стала директором департаменту в 26 років, то, звісно, всі закидали: «а, молодий губернатор, то зрозуміло як вона потрапила туди». Мене звинувачували у тому, що я такий «геніальний політик», що на революції купила фортепіано заради піару, щоб мене потім взяли працювати в департамент.

Інший стереотип такий: якщо ти активіст, то інші активісти тебе дуже люблять. Якщо ти йдеш на вищий рівень і хочеш змінювати країну на більш масштабному рівні, одразу відсотків 80 твоїх колег активістів починають підозрювати у тому, що ти був активістом заради чогось.

— Будь-який молодий артист і не тільки переслідує як одну з головних цілей появи на арені шоу-бізнесу — популярність. Що ви вкладаєте в це поняття і яку фінальну мету собі ставите?

— Популярність — це коли велика кількість народу знають твої пісні, коли люди приходять на твої концерти. Це коли після того, як ти закінчиш свою кар’єру або життя, твої пісні залишаються після тебе. Ось це для мене популярність. Фінальна мета – це бути в трійці топових виконавців України за рік-два. 

— Є знаменитості, які стають популярними після довгої кропіткої роботи в сумі зі щасливим випадком. Яка історія серед світових або українських артистів з яскравою появою на сцені вам подобається найбільше?

— Я не аналізувала і не можу сказати історія появи якого артиста мені більше всього до вподоби. Але дивлячись на те, що у кожного все стається по-різному, я розумію, що у всіх нас своя доля. От у мене була така історія, що я займалась піснями, їздила закордон, а потім на 5 років залишила творчість, була у повному розчаруванні. А через 5 років повернулась і почала активно працювати. 

— По музичному смаку іншої людини можна багато що про неї зрозуміти, назвіть ТОП пісень від Navka.

— У мене смак досить неоднорідний,  не можу поставити когось на перше, а когось на десяте місце, але нехай мій випадковий топ буде таким: 

      Scorpions — I still loving you 

         Freddie Mercury – Show must go on

         Beyonce – I  am a single lady (Crazy in love) 

         Rihanna — Bitch Better Have My Money 

         Володимир Івасюк – Мальви

         ВВ – Весна

Рахманінов – концерт №2 для фортепіано

Мирослав Скорик — Мелодія

— Головні цінності Navka в житті.

— Я розумію, що ми живемо один раз, і доказом нашого життя є те, що залишиться після нас, те, що ми створимо чи до чого ми будемо причетними. Важливо любити себе, свій народ, любити дари, які тобі дала природа. Це може бути талант, діти, через яких ти можеш теж внести щось прекрасне. Для мене, як для митця, дуже важлива емоція, бо вона  здатна підштовхнути людину до створення неймовірних речей. 

— Назвіть кілька фактів, яких публіка про вас не знає.

— Мало хто, знає, що я навчалась одночасно на двох стаціонарах: закінчувала 11 клас на стаціонарі, і в цей час навчалася на першому курсі музичного училища. Коли закінчила школу, так само паралельно навчалась в двох навчальних закладах.

Через два-три роки хочу знайти артиста, якого буду продюсувати (або декілька артистів), бо в мене є багато як чоловічих, так і жіночих пісень, тому мені себе не вистачає, щоб втілити всі ідеї. Саме тому незабаром буду шукати талановитих артистів і долучати їх до своєї команди.