Науковий кіноперегляд: 4 фільми про великих вчених-фізиків

Радить фізик Тетяна Мішакова – вона знає, на що саме потрібно звернути увагу на картини про генії та винахідників.

Щодня ми користуємося результатами сучасних технологій і ставимося до цього, як до чогось повсякденного. Але якщо тільки замислитись, які наукові відкриття передували їх появі і скільки цікавих особистостей за цим стояло – можна подивитися на речі по-новому. Фізики, математики, хіміки відкривають нові, іноді здаються абстрактними, закони, завдяки яким інженери розробляють нові матеріали та пристрої. Доторкнутися до світу науки та відкриттів допоможе наша добірка з чотирьох фільмів, подивившись які, дізнаєшся, над чим працювали вчені та як складалося їхнє життя. Усі фільми виглядають на одному подиху, адже жодної вигаданої історії не потягатися із сюжетами, створеними самим життям. 

Тетяна Мішакова, фізик, асистент Інституту високих технологій КНУ ім. Тараса Шевченка

Гра в імітацію (The Imitation Game, 2014, Мортен Тільдум)

Про кого: фільм про великого математика та «батька комп’ютерів» Алана Тьюринга.

Про що: дія відбувається у роки Другої світової війни у ​​Великій Британії Перед Тьюрінг стоїть завдання розкодувати радіограми, зашифровані німцями за допомогою спеціального кодувальника. Фільм дозволяє подивитися по-новому на події війни, торкаючись маловідомої сторони вкладу вчених у результат подій. Група Тьюринга як змогла розшифровувати складний код, а й з допомогою математичної статистики тримати свої знання таємно від німців, цим зберігши перевагу союзників під час війни.

відкриття: у фільмі показана ситуація, характерна для багатьох великих учених – критика та недовіра оточуючих Т’юрінг діяв, випереджаючи час. Поки всі намагалися розшифровувати коди вручну, задовго до появи комп’ютера, він винайшов спеціальну машину. Його керівництво було проти. Як правило, має пройти час, щоб люди повірили в нову ідею, але за умов війни часу не було. Тьюрингу пощастило – він знайшов підтримку у Черчілля.

У повоєнний час він працював над створенням комп’ютерів для військових (ACE, MOSAIC) та розробкою загальних алгоритмів реалізації будь-яких математичних дій для комп’ютера – «машини Тюрінга». При цьому він знову думав на крок уперед, і вже на той час його цікавили питання штучного інтелекту. Т’юрінг розробив тест, що дозволяє визначити, чи може машина мислити (точніше, робити дії, не відмінні від обдуманих). Для цього пропонується зіграти з комп’ютером у гру, яка називається «Гра в імітацію». У фільмі цей тест описаний у сцені допиту Тюрінга на ділянці.

За однією з версій трагічної смерті Тюрінга він наклав на себе руки, надкусивши яблуко з ціанідом, що втілено в логотипі відомої компанії. А що передувало цьому, можна дізнатися, додивившись фільм до кінця.

Всесвіт Стівена Хокінга (The Theory of Everything, 2014 Джеймс Марш)

Про кого: фільм про найпопулярнішого вченого-космологи наших днів Його книга «Коротка історія часу» стала найпопулярнішою книгою з фізики за останні 20 років. Вона розійшлася світом понад 10 мільйонами екземплярів.

Про що: кожного, хто бачив Хокінга, вражає контраст його фізичного стану із силою його духу та інтелекту У фільмі показані люди, що були поряд з ним, їх складні стосунки, кохання та підтримка. Незважаючи на трагізм хвороби, історія дуже світла, надихаюча, наповнена оптимізмом та вірою в людей.

Читай також: Високе суспільство: 8 порад, як повторити улюблений стиль кінематографістів

відкриття: з фільму стає зрозуміло, які глобальні питання рухали Хокінгом у його роботі На самому початку фільму юний Стів каже: “Космологи поклоняються одній єдиній формулі, яка пояснює все у всесвіті”. Ця фраза відображає прагнення вчених знайти теорію, яка описувала б єдиним чином всі чотири фундаментальні фізичні взаємодії – гравітаційне, електромагнітне, сильне та слабке. Фільм інтригує ідеями про те, що час звичайно, що він мав початок і неминучий кінець. Ідеї ​​Хокінга також піддавалися критиці колег. Це показано в сюжеті, де один із професорів дуже різко висловлюється про теорії Стіва. Навіть великий Ейнштейн ставився скептично до нової на той час квантової механіки, і фільм цитує його відомий вислів «Бог не грає в кістки».

Можливо, після перегляду і ви захочете прочитати «Коротку історію часу».

Ігри розуму (A Beautiful Mind, 2001, Рон Ховард)

Про кого: фільм про математику Джона Неша молодшого, який отримав Нобелівську премію з економіки та став лауреатом Абелівської премії з математики (Абелівська премія заснована урядом Норвегії, за розміром дорівнює Нобелівській).

Про що: Неш був хворий на шизофренію, але навчився відрізняти галюцинації від реальності і зміг повернутися до нормального життя У фільмі показано цей аспект його життя.

відкриття: З точки зору науки ми дізнаємося, що вчений працював над теорією ігор – математичним методом вивчення оптимальних стратегій у конфліктах Він відкрив і математично довів рішення, яке назвали на його честь рівновагою Неша.

У фільмі теорію ігор ілюструють сценою в барі, де Джон обмірковує стратегію знайомства компанії молодих людей з неймовірно красивою дівчиною (блондинкою) та її менш гарними подругами (брюнетками). Неш стверджує, що проста конкуренція за блондинку не є оптимальною стратегією, тому що, маючи надто великий вибір, блондинка не вибере нікого – і всі програють. Тому для досягнення мети варто врахувати наявність інших сторін конфлікту, і оптимальним є рішення приділити увагу брюнеткам, залишивши блондинку на самоті, тоді виграш кожного буде не максимальним, але і не нульовим. На жаль, насправді цей приклад не підходить для ілюстрації рівноваги Неша, але дає уявлення про теорію ігор, яка враховує інтереси інших сторін.

Нескінченність (Infinity, 1996, Метью Бродерік)

Про кого: Фільм про молоді роки чудового фізика та математика Річарда Фейнмана, лауреата нобелівської премії та творця квантової електродинаміки. Вважається, що саме Фейнман належить ідея квантового комп’ютера, але з фільму, ми, на жаль, цього не дізнаємося.

Читай також: 8 культових фільмів, які ледь не отримали “Золоту малину”

Про що: Цей фільм дуже мало розкриває Фейнмана як вченого – ми лише дізнаємося, що в молоді роки він працював над створенням атомної бомби Єдиний яскравий момент, у якому він говорить про фізику – це ілюстрація ланцюгової реакції за допомогою оливок на пікніку. Головний сюжет картини – це його нескінченна любов до його дружини Арлін, яка була хвора на туберкульоз. Він одружився з нею, вже знаючи про її діагноз – дуже зворушлива історія.

відкриття: Фейнман був непересічною особистістю Він не вписувався в шаблонний образ ученого-социопата з важким характером. Він любив людей і іноді жартував над ними. Це показано в епізодах із змаганнями у рахунку з продавцем китайської лавки, в епізоді з його спробами перевірки роботи служби безпеки проекту. Більше про його «витівки» можна дізнатися з його книги «Ви напевно жартуєте, містере Фейнман?».

Всі фільми засновані на реальних подіях, але не є повністю автобіографічними, багато моментів спотворені для видовищності. Однак ми впевнені, що після їх перегляду твій погляд на світ, на дивних вчених та їх, що здаються надто незрозумілими відкриття, трохи зміниться.

Повʼязані теми:

фільмибайопікСтівен Хокінг

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: