Нова іграшка: стиль музики toytronica

Розглядаючи актуальні музичні стилі з нотками інфантильності та зворушливої ​​романтики, зверніть увагу на toytronica, радить діджей, радіоведучий та наш постійний музичний оглядач Володимир Сиваш.

Термін та рух toytronica з’явилися наприкінці 90-х – нульових, хоча окремі приклади були й раніше. По суті, це різновид інди-і фольктроніки. Твори, у створенні яких задіяні іграшкові або звучать як іграшкові інструменти, цікаві самопальні пристрої та міні-машинки, а також, наприклад, ксилофони, дзвіночки, укулеле. Плюс хитросплетена, але плавна електроніка, елементи фольку або гітарного інді-попу. Мелодичний та настроювальний тон відзначені ностальгією, світлою меланхолією, фантазійністю. Нижче кілька проектів, із якими прийнято пов’язувати жанр.

Psapp

Дует із Лондона, який вважається законодавцем мод у цьому жанрі. Пісні, що виник на зорі минулої декади бенду англійки Галії Дюрант і німця Каріма Гласманна, можуть бути сентиментальними і душещипательними, а можуть – грайливими та дурними. Вони зібрані звуки як звичайних гітар, ударних, флейт, скрипок, і дивовижних штук, змайстрованих з господарського начиння, кухонних агрегатів, водопровідних труб. Галія любить грати на дитячому синтезаторі Casio, який їй подарували ще у восьмирічному віці, або на спеціальному «рожевому дівчачому ксилофоні». Весь арсенал подібних інструментів займає дві кімнати, найдивовижніший з них – механічна курка-піщалка під назвою Брунгільда. Проте Psapp – не якісь там маргінали, а дуже відомий та популярний гурт. Вони випустили чотири успішні альбоми на серйозних лейблах, включаючи культовий Domino Records. Їхня музика звучить у рекламі та кіно.

Cлушать альбоми: Tiger, My Friend; What Makes Us Glow

Lullatone

Знову «хлопець-дівчина»: американець Шон Джеймс Сеймур та його дружина-японка Йошімі Томіда. Вони познайомилися в університеті в Штатах, пізніше переїхали до японського міста Нагоя. У маленькій квартирці Шон робив музику ночами, поки Йошима спала. Тому пісні Lullatone настільки ніжні та зворушливі. Вони справді найбільш доречні у спальні чи дитячій кімнаті. Стиль дуету, що увібрав у себе фрагменти наївного електропопа, боса-нови, паси композиторів-мінімалістів на кшталт Раймонда Скотта, називають уже навіть не тойтронікою, а піжама-попом. Томіда не співає, а, швидше, шепоче під клавішні перебори Сеймура на згаданому підлітковому Casio і заколисуючий дзвін глокеншпіля. За 13 років існування Lullatone видали понад 10 лонгплеїв, після них у Японії стався бум тойтроніки.

Cлухати альбоми: My Petit Melodies; Plays Pajama Pop Pour Vous

Я Робот And Proud

За проектом із канадського Торонто стоїть чудик-експериментатор азіатського походження Шо-Хан Лем. Він не лише музикант, а ще й дизайнер комп’ютерних ігор, та автор саундтреків до них же. Напевно, звідси інфантильне забарвлення композицій I Am Robot And Proud. Формально справжнісінька індитроніка, спрацьована виключно за допомогою синтів, лептопів і звичайного акустичного набору без будь-яких іграшок, має лагідний мультиплікаційний саунд. Інструментальна аудіоказка, що іноді спотикається у своїй розповіді, але все одно мила. Через специфічні «кришталеві» відгуки до треків Лема (він, до речі, на сцені з початку нульових) іноді клеїться поєднання плінк-плонк-поп.

Cлухати альбоми: Touch/Tone; Uphill City

Паскаль Комелад / П’єр Бастьєн

Легендарний французький композитор Паскаль Комелад за літерою не відноситься до жанру, що оглядається. Паскаль з іншого покоління, він був раніше. З середини 70-х Комелад відомий у найширших колах – авангардної електроніки, мінімалізму, кіномузики, фольку. Він співпрацював із цілою низкою серйозних музикантів – від стовпів краут-року до співачки PJ Harvey. Проте головним його ковзаном стало використання химерних інструментів – цілого доморобного іграшкового оркестру, що надає композиціям то кумедний і наївний, то дивний і сюрреалістичний характер, а також дивовижно виглядає на сцені. Стопами Комелада пішов інший знатний галльський ексцентрик – П’єр Бастьєн. Аудіоконструктори обох, що складаються з мініатюрних клавішних, тріскачок, чудових механізмів та винаходів на кшталт «співочої пилки», їх кишенькові симфонії передбачили і прямим чином вплинули на тойтроніку.

Cлухати альбоми: Pascal Comelade ‘Methode De Rocanrol’; Pierre Bastien ‘Pop’           

Повʼязані теми:

що послухатимузикаВолодимир Сивашмузичний блог

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: