Молоду дівчину з африканського народу готтентотів привезли до Європи з Південної Африки на початку 1800-х. Через свої великі сідниці та видовжені статеві губи 20-річна Саарті потрапила до лондонського фрикшоу. Після чотирьох років служби в цирку «готтентотська Венера» (саме так прозвали дівчину) було продано до Парижа відомому дресирувальнику тварин. У французькій столиці африканку відвідували вчені і навіть помістили її до Саду рослин Парижа, де Саарті була персонажем кількох «наукових картин».
Незабаром у публіки зник інтерес до дівчини з екзотичною зовнішністю. Баартман зайнялася проституцією, а 1815 року (віком 25 років) померла від невідомої хвороби. Навіть після своєї смерті Саарті не давала спокою вченим: її тіло ретельно досліджували та виставили у паризькому Музеї людини. І лише у 1990-х після довгих суперечок та обговорень останки дівчини вдалося повернути на батьківщину.
Трагічна доля Саарті Баартман вразила свого часу не лише Бейонс. У 2010 році вона лягла з основи картини «Чорна Венера», режисером якої став француз Абделатіф Кешиш, відомий нам по стрічці «Життя Адель» з Леа Сейд у головній ролі.