Нові героїні: Слава Красовська із серіалу «Люся Інтерн» — про голлівудські знайомства, улюблених кіногероїнь та вольових жінок

30 серпня о 17:00 на каналі «Україна» відбудеться прем'єра ситкому «Люся Інтерн». В 40-серійному комедійному серіалі зіграла актриса Слава Красовська, яка поділилась, хто б міг її замінити на знімальному майданчику, чому так подобаються Лара Крофт і Wonder Woman, а також, хто з голлівудських зірок нещодавно звернув на неї увагу. 

Славо, які риси характеру героїні в серіалі «Люся Інтерн» були нові для вас?

Мені здається, що моя героїня трошечки фатальна жінка. Я не можу пригадати, щоб у мене був такий персонаж. Тахікардія – відьма! В хорошому сенсі  цього слова. (Посміхнулась.) Звісно, я грала серйозних жінок. Наприклад, бізнеследі. Але щоб настільки характерна героїня – це буде вперше.

У цьому проєкті героїня – вольова жінка?

Тахікардія – завідувачка відділення, яка не дає розслабитись головному лікарю: підколює його, в деяких випадках не дотримується субординації. 

Глядачі стануть свідками їхніх стосунків?

Не знаю, це від сценаристів залежить. Але сподіваємось, що хтось розтопить її серце.

Одного разу викладач англійської мови поставила вам дуже цікаві запитання. Перше з них: «Хто б зміг зіграти вас?»

Я боюся, що Анджеліна Джолі вже мене не зіграє. (Посміхнулась.) Я бачу, що вона дуже схудла, у неї купа дітей. Їй, мабуть, вже не до того. (Жартує.)

Читай также: Объем работы: 7 вещей с летней распродажи 2021, которые пригодятся в следующем сезоне 

Тоді  хто зможе її замінити?

Мій колишній однокласник постійно каже, що я дуже схожа на актрису Ґаль Ґадот. Це приємно чути, бо у акторки дуже вишукана зовнішність. Мені подобаються такі жінки: Wonder Woman, Лара Крофт. Трошечки мультяшні й фантазійні. (Посміхнулась.) Якщо мріяти без страхів, тоді у фільмі про моє життя мене б грала саме Ґаль Ґадот!

В якому жанрі?

Крута фантастика! Кіно для сімейного перегляду, щоб був тонкий гумор для батьків, і видовищні сцени для дітей.

Кому б ви довірили зняти картину про себе?

Якщо говорити про режисера, тоді щось із жанром не збігається. Але в цьому жанрі, мабуть, зняв би Макс Литвинов. (Посміхнулась.)

Я взагалі люблю ще Тіма Бертона, але герої його картин з білими обличчями й синцями. І тоді мене б грала Ева Грін. Вона теж мені дуже подобається. Я розумію, що це такий рівень

Одного разу ви були на майстер-класі викладача Івани Чаббак, яка займається з Бредом Піттом і Шарліз Терон. Що вам дала та зустріч з нею?

Крила за спиною! Мені здається, що дуже важливо, коли майстер, режисер або керівник театральної студії чи театру дає актору можливість відчути, що він хороший, робить успіхи. Я завжди намагаюсь говорити кожному зі своїх студентів: «Ти тут зробив краще, ніж було». Тобто звертаю їхню увагу на це. Коли ти постійно отримуєш лише зауваження, це добре й мотивує, щоб щось виправляти. Але якщо ти не знаєш, заради чого ти щось робиш, тоді не вистачає сил. А коли важлива для тебе людина показала: «Ти зараз дуже класно зробив», ставиш собі галочку й розумієш: «Я хочу ще раз зробити класно та знову отримати цю галочку».

Для мене це справді було дуже важливо. По-перше, я розумію, що у неї такий досвід, Івана стільки акторів у своєму житті бачила, що її слово, мабуть, щось важить.

Що вам сказала Івана Чаббак? Як це сталось?

Це було важливо, тому що вона мені сказала в особистій розмові, а не під час майстер-класу. Стояла величезна черга людей, щоб підписати книжку. Івана Чаббак могла б в цей момент взагалі не зупинитися на мені, підписати книгу та взяти наступну, як вона зробила з кількома людьми, які стояли переді мною. Але викладач не знала їх особисто, вони сиділи в залі як глядачі.

Івана бере у мене книгу і, не піднімаючи навіть голови, запитує ім’я. Я кажу: «Слава». Вона зупиняється, підіймає на мене голову й посміхається. І ця зупинка – така пауза! Неймовірні відчуття! Одразу розумієш після розмови з викладачем: «Я на щось спроможна, якщо людина з таким досвідом це підтверджує. Можна йти далі!»

Ви б хотіли написати книжку?

Я часто про це думаю. Можливо, коли буде багато часу, я напишу книгу. Тільки не знаю, про що вона буде. Може, казки та оповідання для дітей. Чи мемуари, коли мене буде 80, я сидітиму в кріслі-гойдалці, куритиму люльку й гладитиму добермана. (Розсміялась.) Не знаю. Але колись це станеться.

І наостанок, який основний посил серіалу «Люся Інтерн»?

До своєї мрії не пізно вирушати навіть у 50 років, як це зробила Люся Жук. У цій сміливості й полягає головний меседж історії, яку дивитимуться глядачі. Я повторюся: в кожному з нас є маленька Люся. І треба випускати її на світ божий.

Текст Вероніка Кирилюк