Новий погляд на життя: усвідомлене споживання усвідомлених людей

Що таке правильно жити? І як це взагалі – правильно? Сьогодні на це питання можна відповісти кількома словами: правильно – це без шкоди для навколишнього середовища, правильно – це чесно, правильно – це з повагою до природи та світу.

Якщо складно мислити глобально, подивіться хоча б на свій будинок, двір чи офіс, і проаналізуйте, наскільки сильно ви дбаєте про ці речі. Сміття, тонна зайвих покупок, незакручений кран – кілька пунктів, якими ми справді шкодимо щодня собі та один одному. Про свої правила усвідомленості розповіли молоді підприємці, приклад яких щодня мотивує додати кілька правильних звичок і у своє життя. 

Олена Базу, інфлюєнсер, підприємець та засновник онлайн-курсу «Особистий бренд»

Instagram: @elenabazu

«Ре., що у нашій країні розвивається усвідомленість людей у ​​плані екології, харчування, духовного здоров’я, етичності виробництва. На мій погляд, усвідомлене споживання насамперед це про мислення людини. Спочатку я стала веганом, і це все заради тварин. Сортую та мінімізую сміття теж заради тварин, щоб вони не помирали від пластику в океані. Для мене звично замовляти воду в сталевій тарі, купувати пакети з крохмалю, багаторазові ватяні диски для обличчя, воскові серветки для пакування сендвічів, а також використовувати ті косметичні засоби, які не тестуються на тваринах. Мій бренд жіночого одягу Bazuhaus також етичний. Ми не використовуємо натуральне хутро, шкіру, шовк. Всі речі зроблені із залишків тканини та пряжі великих будинків моди. Це заощаджує тонни води та зменшує кількість викидів в атмосферу під час виробництва. Навіть для пакування ми вибираємо спеціальні тканинні пакети».

На мій погляд, усвідомлене споживання насамперед це про мислення людини.

Софія Русинович, дизайнер бренду ROUSSIN, резидент Ukrainian Fashion Week

Instagram: @roussin.ukraine

«У своїх колекціях ми звертаємо увагу на соціальні проблеми сьогодення. Для нас sustainable fashion – це не лише головний тренд, а й один із основних векторів розвитку. Сьогодні у світі існує поняття трьох R: reduce, reuse, recycle – споживай, повторно використовуй, переробляй. Ми намагаємось активно впроваджувати у виробництво перероблений пластик. У нас вже є рюкзаки, різної форми сумки та навіть взуття пов’язані з поліетиленових пакетів та плівки. Наша мета – звернути увагу громадськості на проблему забруднення планети, продемонструвати необхідність вторинної переробки та змусити суспільство переосмислити ставлення до споживання. Адже мода – це не лише мистецтво, це наука, а подібні експерименти у створенні одягу є однією з рушійних сил у сучасному суспільстві.“. 

Для нас sustainable fashion – це не лише головний тренд, а й один із основних векторів розвитку.

Читайте також: СТОП-ЛИСТ: 8 НЕЕКОЛОГІЧНИХ Б’ЮТІ-ЗВИЧОК

Ірина Куценко, засновник авторської майстерні з виготовлення та реставрації меблів fábik STUDIO

Instagram: @fabik_studio

Якщо говорити тільки про екологію, варто згадати, скільки ресурсів витрачають світові бренди на створення своїх продуктів. Ці цифри завжди намагаються приховати, видаючи лише гарне зображення. Що ж до студій реставрації – ми говоримо про зовсім інші цінності. Спочатку проект замислювався як «меблі з твоїм характером» і «не дай померти старовинним меблям — подаруй їй нове життя» і це все було про усвідомлене споживання. Але тепер я розумію всю відповідальність та важливість турботи про свій великий будинок під назвою Земля. Я, як власник бізнесу, намагаюся не лише відреставрувати ті меблі, які вже є і були колись створені, а й використовую матеріали, які мають не лише антикварну цінність, а й естетичну — старовинні вишивки та тканини”.

Тепер я розумію всю відповідальність та важливість турботи про свій великий будинок під назвою Земля.

Фото: Олександр Цибульський

Ірина Джус, дизайнер та засновник бренду DZHUS, стиліст

Instagram: @irina.dzhus, @dzhus.conceptual.wear

«Я вегетаріанка і свій бренд одягу DZHUS заснувала як етичний задовго до хвилі громадського активізму. Всі наші матеріали та технології – cruelty free. Зрозуміло, основний концепт марки не в цьому, а в інноваційному крої та оригінальній естетиці. А етичність завжди була для мене апріорним фактором, що не вимагає осмислення. Я переконана, що ні талант, ні амбіції дизайнера (як і будь-кого іншого) не можуть бути причиною жертви живої істоти.

У своїй роботі стиліста я не відступаю від цих моральних переконань, вибираючи аксесуари vegetarian-friendly та бойкотуючи проекти, що пропагують продукти насильства: хутро, шкіру, м’ясну продукцію, полювання тощо.

До усвідомленого споживання я прийшла набагато пізніше — на відміну від очевидності проблеми жорстокості до тварин, тут були потрібні самоосвіта і самоконтроль, адже відчути шкоду, яку завдає необдуманий побут, набагато складніше. «Виправлятися» я почала зі здачі макулатури та повторного використання непотрібних роздруківок та записів – з того часу зворотний бік моїх ескізів – із «сюрпризом». А далі мені просто пощастило: на нашому дворі встановили контейнери для сортування сміття. Завдяки цьому ось уже кілька років як моє сміття ділиться на перероблюваний і непереробний, і я з радістю констатую, що зараз близько мого сміття підлягає переробці. Я дуже натхненна стрімким збільшенням кількості подібних контейнерів у Києві.

Проте «чисто там, де не смітять». Вважаю, що вирішальний крок до sustainable living — мінімізація шопінгу: відмова від масової закупівлі безликих товарів сумнівного походження на користь справді важливих та близьких за духом речей від свідомих брендів. Унікальний лайфхак, що забезпечує різноманітність гардеробу при мінімумі покупок, – це речі-трансформери. Для DZHUS я розробляю дизайни одягу, що передбачають до 20 різних варіантів носіння. Можливість швидко адаптувати свою цибулю до мінливих обставин здається мені вкрай важливою у ритмі мегаполісу».

Я переконана, що ні талант, ні амбіції дизайнера (як і будь-кого іншого) не можуть бути причиною жертви живої істоти.

Читайте також: НА ПРАВИЛЬНОМУ ШЛЯХУ: 8 КНИГ, ЯКІ РОЗПОВІДАЮТЬ ВСЕ ПРО ЕКОЛОГІЧНИЙ ОБРАЗ ЖИТТЯ

Надія Давидова, Product Manager в IT-компанії 

Instagram: @nadya.davydova

«Як я прийшла до свідомої екологічної життя? Напевно, надивилася за кордоном, як люди ставляться до довкілля. І мені стало досить сумно, що ми, наче, теж люди цивілізовані, але Україна потопає у смітті. Останньою кроплею стала поїздка до Швеції. Ми були з чоловіком у Стокгольмі. На одному зі стендів ми побачили, що Швеція є лідером з переробки мусора, і взагалі вони переробляють 100 відсотків мусора у палива. Їм навіть не вистачає свого мусора, тому вони закуповують його у країн-сусідів! Мене це вразило до глибини душі. Саме там я ствердилася у тому, що маю теж замислитись над тим, що ми ведемо досить неекологічний спосіб життя. Чому в Україні це так погано развито і чому люди не дуже хочуть сортувати? Насамперед, немає загальної системи — держава не спонукає нас до того, щоб сортувати. Люди, буває, вдома сортують і виносять у контейнери з різними підписами, а потім бачать, як приїжджає самоскид, скидає мусор з усіх контейнерів разом. Вони сердяться, бо витрачають свій час на те, щоб усе посортувати, а воно врешті ні чорта не сортується і все вивозиться на звалище. Багатьом це не подобається, і це абсолютно виправданий гнів, але ми маємо починати порядок із себе, зі свого будинку».  

Мені стало досить сумно, що ми, наче, теж люди цивілізовані, але Україна потопає у смітті.

Повʼязані теми:

Свідомістьекологія

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: