Як пройшов новий фестиваль Kureni City Picnic

Синхронно із зняттям карантинних обмежень в країні почалися відкриватися нові локації та майданчики, а на догоду порі року – й просто неба. Також збільшився реєстр українських музичних фестивалів – днями успішно відбувся новий і перспективний «Курені Сіті Пікнік».

Сергій Гулюк, колумніст «Marie Claire», та автор телеграм-каналу про музику «НЕЖНОСТЬ» особисто протестував новий захід, та нижче поділився враженнями.

«Я сьогодні випадково цікавий факт дізналася, — співачка Луна, як завжди, емоційно та відверто спілкується з публікою зі сцени, — у далекому 1987 році у моєї мами перше побачення було саме тут, у «Куренях». З Днем народження, рідне місто!»

Останню фразу вона ще неодноразово повторювала і вигукувала багаточисельному  загону людей у жовтих дощовиках, які попри свинцевий колір неба, та незначні опади з нього, відривалися у другий день найпозитивнішої події минулої весни – фестивалю «Курені Сіті Пікнік», який було приурочено до свята української столиці.

Ну а «Курені» — дійсно, місце, яке не гріх назвати легендарним. Колорит давнього київського ресторану, збудованого ще у 1960-х, що розмістився у живописному місці на Парковій алеї з чудовим видом на Дніпро завжди найкраще відчувався у квітучому травні. Магія місця полягала у тому, що, географічно знаходячись у самому центрі міста ви, ніби водночас перебували чи то на лісовій галявині, чи то на казковій поляні, де, в додачу до аутентичності пригощали чаркою оковитої та вишуканими українськими стравами.

ресторан «Курені», 1973 рік

Не одна криза минула з епохи золотих часів «Куренів», і було б несправедливо, якби десь поміж «Парковим» та Зеленим Театром залишалося б занедбаним колись прославлене та зручне для відвідування місце. Але намолене місце, як відомо, не може бути порожнім, і Києву дуже повезло, що на нього поклали око не спритні забудовники, як це буває зазвичай, а люди, що мають відношення до сучасної культури.

І ось у один чудовий момент, десь посередині між локдаунами, на власний страх і ризик у цих людей виникла ідея привести все до ладу, а саме – збудувати цілком нові конструкції, переформатувати середовище, адаптувати його до сучасності, але при цьому залишити його історичний споконвічний колорит. Таким чином у столиці з’явилася плюс одна цікава локація «опен ейр», а в Україні одним музичним фестивалем стало більше. Відтепер на місці легендарного ресторану – дві сцени, що повноцінно віддано на виступи артистів живцем, ще на одній локації грали спеціальні сети ді-джеї, виставляли свої роботи українські художники та дизайнери одягу, відбувалися лекції та практичні заняття від Kyiv Sunris Yogaz, працювали бари та ресторани, людно було на майданчику з вініловими платівками.

атмосфера фестивалю «Курені Сіті Пікнік»

Якщо чесно, ми навіть не усвідомлювали, що не встигнемо усе добудувати до початку фестивалю, — зізнається організатор Пікніку Ольга Бекенштейн, — ще багато чого тут буде доповнюватися, удосконалюватися та покращуватися протягом найближчих тижнів. Зокрема одна зі сцен під назвою «Пой сюди» працюватиме все літо, повноцінно відкриється ресторан, буде ще багато усього цікавого.

Що було найскладніше у проведенні фестивалю?

Прийняти рішення, що ми його проводимо. Адже все було незрозуміло з карантином та обмеженнями, до того ж, фінансово нам не допомагали ані спонсори, ані влада. Все робилося за власні, кровні.

 Музична програма Пікніку була щільною та насиченою – починаючи з опівдня і до пізнього вечора талановиті українські артисти змінювали одне одного, а іноді – і своїх закордонних колег: у перший день яскраво запалили британський афробітовий колектив Afriquoi та шотландський ді-джей Jackmaster. Вразили своїми потужними виступами квінтет Дениса Дудко, та біг-бенд Денніса Аду. У другий прохолодний день фесту (він же – передостанній день весни) зігрівав присутніх неймовірними бітами Super DJ Mavr, розворушили глядачів і змусили танцювати своїм дуже високим за рівнем виступом кияни Blooms Corda.

Blooms Corda

Цікавим видався виступ львівського дуету krapka; KOMA, які, як виявилося, встигли поїздити з виступами Європою, та ще й у невеселому 20-му році. «А що, так можна було?», — запитую я у дівчат.

Так, ми самостійно організовували свої виступи у Амстердамі, Мадриді, Малазі, і це не так складно, як здається. Ми виступали на різних локаціях – у галереях, на закритих вечірках, один з концертів був у форматі «вільного мікрофону», там було більшість британців, і ми.

Як вам на новому столичному Пікніку?

Все дуже круто, і атмосфера, і організація, і звук. Особливо приємно, що на тлі більшості київських артистів ми представляємо своє місто, і нам все подобається.

krapka; KOMA

Спеціальним гостем і хедлайнером фестивалю була неперевершена турецька співачка Gaye Su Akyol – справжня зірка нової стамбульської сцени вперше виступала в Україні, і, як зізнавалася сама зі сцени, дуже скучила за публікою і емоціями. Вона – у яскравому золотому плащі та у ботфортах («у ботфортах через Босфор» — народився афоризм), а музиканти у темних мантіях та у масках на обличчі неймовірно поєднували у своєму виступі турецький фолк, традиції анатолійського року 1970-х, і сучасне звучання.

Gaye Su Akyol

У фіналі дійства над Парковою, попри дощ та негоду засяяла Луна, видавши усім присутнім високоякісний виступ, і тепер усі присутні ще й хором співали.

Літня історія «Куренів» лише починається, і вже найближчих вихідних новими концертами свято продовжиться.

Читайте також: #BOOKSHELFY: KHAYAT, МУЗИКАНТ