PinchukArtCentre відновлює роботу та представляє масштабну групову виставку «Коли віра зрушує гори» та проєкт Russian War Crimes

Через 143 дні від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну, PinchukArtCentre відновлює свою роботу та представляє виставку «Коли віра зрушує гори». Масштабна групова виставка, за участю понад 45 українських і міжнародних митців і мисткинь, представлена завдяки та у партнерстві з бельгійським Музеєм сучасного мистецтва в Антверпені M HKA та урядом Фландрії, приверне увагу до України як країни, що відкрита світу й цінує своє глибоке коріння та зв'язок з Європою. Проєкт Russian War Crimes (Російські воєнні злочини) вписана в контекст експозиції «Коли віра зрушує гори».

«Коли віра зрушує гори» представить роботи з M HKA/колекції Фламандської спільноти, відібрані завдяки емансипаційному характеру та здатності відкривати нові можливості. Для експозиції було надано понад 40 творів міжнародних художниць та художників. Попри те, що роботи не можуть бути застраховані від усіх ризиків, спричинених війною, M HKA та фламандський уряд прийняли рішення виділити власні ресурси та тимчасово надати значну частину своєї спадщини задля підтримки України. В експозиції твори з бельгійської колекції вступають у діалог із роботами українських митців та мисткинь, більшість яких була створена під час війни. Виставка спонукає відчувати, розмірковувати та рефлексувати поза межами негайних викликів війни.

«Це ризик, на який ми готові піти, таким чином ми можемо висловити солідарність з Україною і наше прагнення поглибити зв’язки з нею!», — Ян Ямбон, фламандський прем’єр-міністр

Фламандський ландшафт вкритий шрамами Першої та Другої світових війн, тому символічною є одна з робіт в колекції – «В полях фламандських» (2000) Берлінде де Брьойкере, яка відсилає нас до подій Першої світової, коли Фландрія перетворилася на важливе поле бою. Тоді так само в окопах створювалися малюнки, писалися вірші й грала музика. Це був спосіб не втратити зв’язок із власною людяністю, не перетворитися на знаряддя війни.

Відкриваючи цю виставку, PinchukArtCentre, M HKA та фламандський уряд поділяють думку, що мистецтво здатне розширювати можливості, що ми повинні дозволити мистецтву існувати та взаємодіяти з людьми та територіями, які потребують цього найбільше. Мистецтво дозволяє зберегти людяність, воно надає простір для вразливості, уяви та мрій.

We Are Not What We Seem, 1988, Barbara Kruger, Courtesy Collection M HKA, Antwerp / Collection Flemish Community

From War-diary. Written in Ukraine, 2022, Alevtina Kakhidze

Надані M HKA/колекцією Фламандської спільноти, на виставці будуть представлені роботи, зокрема, таких майстрів як Франсіс Аліс, Хусейн Бахрі Алптекін, Бабі Бадалов, Джеймс Лі Байєрс, Шіла Ґауда, Берлінде де Брьойкере, Жан де Лоре, Марлен Дюма, Хіва К, Ян Кокс, Барбара Крюґер, Марк Льюїс, Керрі Джеймс Маршалл, Алмагуль Менлібаєва, Настіо Москіто, Отобонґ Нканґа, Вільгельм Сасналь, Алан Секула, Адріан Тіртью, Люк Тюйманс, Ян Фабр та ORLAN-CORPS. 

Україна представлена роботами Олександра Бурлаки, Данила Галкіна, Анни Звягінцевої, Нікіти Кадана, Алевтини Кахідзе, Лесі Хоменко, Влади Ралко, Андрія Сагайдаковського, Євгена Самборського, Олексія Сая, Оксани Чепелик, колективу Яреми Малащука та Романа Хімея та Kinder Album. Деякі з робіт належать до їхньої ранньої творчості, наприклад, робота Андрія Сагайдаковського періоду початку 1990-х зображує українські краєвиди виключно в чорних та сірих тонах і містить напис «…часом чоловік сильно устав і хоче сильно спати». Влучний опис виснаження війною. Інші автори знайшли в собі сили й можливість працювати під час війни, створюючи роботи, які є безпосередньою реакцією на неї та її рефлексією. Символічним прикладом цього є Леся Хоменко, яка протягом повномасштабного вторгнення зображує на полотні військових та волонтерів. Для виставки вона створила групову композицію, що зображує військових та волонтерів, які згуртувались навколо армії заради підтримки наших захисників та захисниць. Робота уособлює незламну єдність України, здатність об’єднатися заради виживання.

«Для нас суттєво відкрити виставку в Києві. Ми завжди працювали для українців, тому для нас дуже важливо відновити роботу зараз. Робота продовжується і стає ще більш актуальною тепер, коли йде війна. Це символічний момент історії. Україну нещодавно привітали у європейській родині. Тепер одна з провідних європейських інституцій ділиться своїми роботами з Україною на свій власний ризик. Цей жест означає, що Україна – це Європа.», — Бйорн Гельдхоф, співкуратор «Коли віра зрушує гори» та артдиректор PinchukArtCentre

«Невипадковим є те, що Україна та її президент вважають мистецтво важливим за таких страшних обставин, саме через ці обставини. Насправді в такий час мистецтво може працювати з травмами сьогодення й водночас горизонтами майбутнього, особливо в Україні, де художники розвинули унікальну здібність до конструктивної критики.», — Барт де Баре, співкуратор «Коли віра зрушує гори»та директор Музею сучасного мистецтва M KHA

Спочатку Russian War Crimes (Російські воєнні злочини) та «Коли віра зрушує гори» задумувалися як паралельні експозиції, але організатори вирішили об’єднати їх. Зрештою, зараз у Києві будь-яка розмова про мистецтво починається з того, як на нього вплинула ця немислима катастрофа. Тож проєкт Russian War Crimes став фінальною точкою траєкторії нинішньої виставки, при цьому окремі роботи зустрічають відвідувачів відразу на вході до PinchukArtCentre. Ці фотографії зібралися в колективний образ, створений фотографами, які долучилися до збору доказів і фіксації воєнних злочинів росіян в Україні. До цього образу в той чи інший спосіб відсилають усі ідеї та наративи, що пронизують виставку «Коли віра зрушує гори». Таке об’єднання змушує постійно пам’ятати про дійсність навколо нас, про реалії, присутні тут і зараз, від яких нікуди втекти.

Untitled, 1998–1999, Kerry James Marshall, Courtesy Collection M HKA, Antwerp / Collection Flemish Community

Куратори Russian War Crimes (Російські воєнні злочини) — Бйорн Гельдхоф, артдиректор PinchukArtCentre, та Ксенія Малих, керівниця Дослідницької платформи PinchukArtCentre.

Фотографії, що увійшли до експозиції Russian War Crimes (Російські воєнні злочини), були зроблені в різних куточках нашої держави від першого дня вторгнення і до початку липня. При цьому вони відображають лише частину тих злочинів, про які нам наразі відомо. Кульмінація цього проєкту – відео, яке створив Олексій Сай, зібравши 6400 зображення, що фіксують воєнні злочини, вчинені окупантами в Україні. Масштаб цієї роботи в поєднанні з агресивною подачею та звуковим супроводом здатний надовго шокувати глядача.

Підтримуючи культурний та інформаційний фронт, протягом останніх місяців PinchukArtCentre організував серію міжнародних презентацій українського мистецтва в Європі: від Art Basel до Давосу. Серед них – виставки, що набули широкого розголосу, а саме «Це Україна: Захищаючи свободу» в Scuola Grande della Misericordia в межах Венеційської бієнале та Russian War Crimes House у Давосі під час Всесвітнього економічного форуму, а також у штаб-квартирі НАТО, які були проведені в співпраці з Офісом Президента України.

Europe Without Borders, 2018, Adrien Titriaux, Collection M HKA, Antwerp / Collection of the city of Antwerp

From the Exhibits project, 2021, Vlada Ralko

Проєкт «Дім російських воєнних злочинів» створений Фондом Віктора Пінчука та PinchukArtCentre у співпраці з Офісом Президента України, Міністерством Закордонних Справ України, виданням «Українська правда» та Українською асоціацією професійних фотографів.

Tremor, Rumour, Hoover, 2001, Hüseyin Bahri Alptekin, Courtesy Collection M HKA, Antwerp / Collection Flemish Community

Moon Calendar Iraq, 2007, Hiwa K, Collection M HKA, Antwerp / Collection Flemish Community

Фото: пресслужба PinchukArtCentre

Читайте також: ФОТОВИСТВКА GMUNDEN.PHOTO 2022 ЦЬОГО РОКУ МАЄ УКРАЇНСЬКИЙ АКЦЕНТ