Час поновити свій плейлист.
Не дивлячись на все, що коїться навколо, одним із кращих способів впоратися зі стресом та тривогою – це якісний плейлист. Наша редакція радо поділиться з вами нашими музичними знахідками.
Катерина Лагутіна, керівник бренду Marie Claire в Україні, керівник проекту з впровадження стратегії сталого розвитку Burda media Ukraine
Мені так подобається все, що зараз коїться в сучасній українській музиці. Виконавці стають сміливіші, випускають войовничі треки, під які класно і працювати, і волонтери, і танцювати до нестями та забуття. Багато з артистів взяла з каналу Тучи дуже рекомендую і канал, і саму виконавицю.
Це не пісня, це мантра! До речі, саме цей варіант – це ремікс Тучі та RUSIIICK, в якому є пророчі рядки, «хто згорить, як Кримський міст? росія – держава -терорист».
Чекаємо…
Зараз проводиться титанічна робота наших дипломатів по визнанню росії, як терористичної держави і мені дуже хочеться, щоб цей трек лунав від наших діджеїв на світових сценах, нагадуючи про сучасне джерело виняткового зла.
Це народна пісня, яку я почула в ТікТок. Іронія в тому, що канонічне виконання, яке можливо знайти в мережі, це виконання кубанським хором, солістка якого зараз має абсолютно проросійські погляди.
Пісня гарна, текст чуттєвий та трагічний, тож вчимо для виконання на сучасних вечірках та застіллях, щоб наші народні пісні продовжували жити.
Останні півроку я провела в Іспанії, саме в Барселоні і мені пощастило відвідати місто Рупіт, яке називають містом відьом. Саме там я постійно слухала цей трек. Мені подобається, як виконавці шукають різні засоби та слова, щоб донести головний месседж останніх місяців.
Пісня від київських електронних виконавців Karoon занурює нас у військові будні та ситуації на фронті. Мені боляче її слухати, але це так красиво і сумно, що хочеться плакати. Грана, воєнна лірика, яку будуть вивчати наші діти.
Ірина Татаренко, шеф-редактор журналу і сайту “Marie Claire”
Як і в багатьох, моя стрічка у соцмережах рясніє порадами на випадок ядерного вибуху та мемчиками про Щекавицю. До речі, я доєдалася до секретного чатику в Телеграмі, але його заблокували. Втім, під впливом під галасу довкола паті на Щекавиці, я вирішила пригадати всі еротичні пісні українською, тому власне, вони й склалали мій плейлист останнії двох тижнів.
Я підписана на Latexfauna у соцмережах, вони самі себе висунули хедлайнерами вечірки на Щекавиці… ммм, цілком погоджуюсь. Текст та відео до “CHERKASCHYNA” – взагалі, любов-любов. Ну і стосовно найкращих однокласниць – все так і є. You know what I mean.
До речі, в цій пісні фронтмен гурту Сергій Мартинюк не тільки демонструє прекрасні знання сучукрліту, але й закликає до літературної оргії задовго до того, як це стало мейнстрімом.
Все, що можна було в шкільному дитинстві вкласти в незрозуміле слово “секс” – вкладалося в пісні, відео, звучанны голосу та зовнішньому вигляді El Кравчука. Хоча, брешу, ще були комопозиції “Сльози” гурту “Новий Світ” та “Кароліна” від “ВУЗВ”, які можна було дивитися у хіт-параді “Територія А”.
Я вперше почула цю пісню на андеґраундному фестивалі у Гуляй Полі. Вона на слова віршу Юрія Андруховича, на мою думку, автора найсексуальніших текстів сучасної української літератури. Звичайно, окремим кайфом були “живі” концерти й танці Міська Барбари.
Пісня часів сміливих та інфантильних еротичних журналів “Лель” та “Пан+Пані”. Втім, Руслана Писанка ще не знялася для одного з перших українських еротичних фільмів “Кілька любовних історій”, а роман «Польові дослідження з українського сексу» Оксани Забужко, ще не сколихнули літературний простір.
Читайте також: Плейлист редакції: Що ми слухали у квітні
Поліна Береза, редактор сайту «Marie Claire»
Однозначно, мій плейлист став максимально патріотичним. Я вже й забула, коли слухала пісні не на мові неньки-Батьківщини. Тим паче, що в останній час з’явилось безліч крутих треків українською, які мені прийшлися до душі.
Трек – нагадування про те, з ким дійсно воюємо. До сих пір в мене не вкладається в голові, як можуть бути проблеми зі словом “паляниця”, тим не менш, маємо те, що маємо.
Важка, на мій погляд, пісня, але слова пронизують як ножі. Особливо мені надовго закарбувалися в пам’яті слова “Всі, хто носить у собі ту кляту вину, хто танцює зі смертю і плекає війну….”. А цей янгельский вокал у приспіві — такий собі музичний трибунал.
Знайшла трек, який тішить мою дип хаус душу. Приємно вражена, що наші українські діджеї можуть робити такі “смачні” пісні. Я, напевно, заслухала його до дірок і вже уявляю, як буду танцювати під неї до самого ранку, бо комендантської години вже не буде, на березі десь в Криму.
Подібний жанр я, зазвичай, не слухаю, але ця пісня прямо стала порталом в моє студентське життя. Слова із пісні – флеш-бек із тих безтурботних років, коли єдина небезпека була – це суворий професор на першій парі, тривога була тільки через те, що ця вечірка ніколи не закінчувалась.