Подорож: Елемент корпоративної культури, внесок у себе та спосіб відпочинку

Обов’язково прочитайте матеріал, якщо вам потрібно відчути жагу до гострих відчуттів, отримати мотивацію для початку подорожі та завести нову традицію у робочому колективі.

Швейцарські Альпи

Ольга Немченко, співзасновник та президент українсько-швейцарської компанії Porcelain Group розповідає про свої незвичайні подорожі. Ольга має багатий досвід закордонних поїздок: сходження на Кіліманджаро, води Амазонки, чорні горили в Руанді, Кора навколо священної гори Кайлас. Гаряча любов до подорожей дозволила Ользі відвідати понад 120 країн. 

Наслідуючи заголовок статті, розглянемо потрійну користь від подорожей. 

    Подорожі як внесок у розвиток команди 

Українсько-швейцарській компанії Porcelain Group цього року виповнилося 25 років, і керівництво компанії вирішило знаково відзначити цю визначну дату. Весь колектив холдингу (127 осіб) вирушив до Одеси, щоб побути всім разом два дні на морі та відсвяткувати ювілей на урочистій гала-вечері. І це, безперечно, відповідає корпоративній культурі нашої компанії. Пізнавати світ разом з колегами, краще впізнавати один одного, ділитися враженнями – все це сприяє розвитку командного духу, довіри та поваги співробітників один до одного та до своєї компанії. Думаю, ми можемо пишатися тим, що корпоративні подорожі у нас дуже креативні.

Обмежені досить щільним розкладом прийомів, ми можемо їхати надовго. Тим не менш, нам вдалося побувати тричі в Грузії: відвідати Сванетію, Хевсуретію та Тушетію; подорожувати Вірменією, Узбекистаном, Киргизстаном, турецькою Каппадокією. В Україні — піднятися на гору Говерлу та гору Хом’як, здійснити рафтинг Чорним Черемошем та Південним Бугом.

Багато співробітників захоплюються гірськими лижами та дайвінгом, і чудово, що воліють робити це разом.

Джодхпур, Індія

Подорожі для саморозвитку та відпочинку

Вперше за кордон я вирушила до США. Що саме по собі дуже незвичайно, адже тоді був час СРСР, і діяло негласне правило: тебе не пустять до жодної країни, якщо не побуваєш до цього в Болгарії чи Чехословаччині. Треба було не просто побувати в такій країні, а й добре там проявити себе — не просити політичного притулку і нічим не торгувати. А потім, можливо, тобі дозволять у капіталістичну країну поїхати. 

Але мені дуже пощастило. Я тільки-но закінчила університет, факультет кібернетики, і на дошці оголошень в Академії наук, де я тоді працювала, побачила, що збирається група з молодих учених, які планують вирушити до Америки. Я загорілася цією ідеєю, пройшла відповідні інстанції і, на подив усіх навколо, поїхала. 

Було дуже цікаво: ми відвідали деякі всесвітньо відомі наукові центри, низку університетів та багато спілкувалися з американцями.

Ще одне яскраве враження – 120-денний рейс на науково-дослідному судні «Академік Вернадський». Ми виконали низку наукових досліджень у субтропіках, водах Атлантики і пройшли річкою Амазонкою 4000 кілометрів у глиб Бразилії до міста Манаус. Це було незабутньо. І, звичайно, був безцінний досвід спілкування з науковцями найширшого кругозору. Протягом 4 місяців на кораблі було багато цікавого і на суші, і на морі: експедиції до сельви, збирання наукового матеріалу, цікаві лекції.

Золотий храм, Амрітсар, Індія

Мене часто питають, яка країна найцікавіша. Я не можу відповісти однозначно. Просто поділяю для себе країни, куди хочеться повернутися, а куди достатньо однієї подорожі. Хоча і цей поділ умовний.

Мені дуже близька Індія – яскрава, багатогранна, із приголомшливою енергетикою. Я була в Індії 12 разів, і сподіваюся ще побувати не раз.

Самобутня, звичайно, Африка зі своїми племенами та тваринним світом. Особливо відзначу Намібію та Танзанію.

У мене особливий інтерес викликають місця на земній кулі, де можна ще застати майже незаймані куточки. Рада, що побачила це на невеликих островах Вануату, Папуа-Нової Гвінеї та Соломонових островах.

У Тибеті є гора Кайлас, яку огортає безліч легенд. Це святе місце для кількох релігій: індуїзму, буддизму, джайнізму та традиції Тибету Бон. На вершину цієї гори намагалися піднятися кілька разів, але ще жодна людина не змогла цього зробити. Одна з останніх показових спроб — іспанська 2000 року. Альпіністи купили дорогий дозвіл на сходження у китайської влади, проте під час спроби піднятися на гору дорогу експедиції перегородили тисячі паломників. Багато хто вірить, що на вершині живуть боги, це будинок Шиви, тому там не можна перебувати. 

А ось що робити можна, то це ритуально обійти гору. Вважається, що тоді у людини оновиться карма. Зробити Ко́ру, чесно кажучи, справа не легка. Трекінг займає 3-4 дні на висоті 4500-5500 метрів над рівнем моря. У той рік ми з друзями піднялися на Кіліманджаро, найвищу гору Африки (5895 м), а потім наважилися і на Кайлас. Воістину неймовірний досвід: кожною клітиною шкіри відчуваєш особливу енергетику гори та Тибету. 

Папуа-Нова Гвінея, Північна Провінція

 Декілька слів про підготовку до подорожі

По-перше, треба завжди розуміти свої очікування від подорожі. Хочеш гори? Їдь у Гімалаї без запиту на тиждень моди, йди в трекінг незайманою природою. Скучив за музеями – у Франції та Італії завжди є що подивитися, а заодно і маса гастрономічних вражень.

Як правило, подорожі ми плануємо самостійно. Ми малюємо шлях, шукаємо гідів. Процес підготовки, коли читаєш, вивчаєш інформацію про цікаві місця, дуже важливий. Він формує гостре очікування, приємне хвилювання і задоволення від побаченого. 

Так, наприклад, хоче людина поїхати до Штатів на 2 тижні: подивитися світ, поринути в американське середовище. Я б на його місці детально продумала маршрут, ґрунтуючись на перевіреній інформації та враженнях знайомих. 

Насамперед полетіла б у Нью-Йорк. Дуже люблю це місто: воно насичує такою енергією, що просто ходиш і насолоджуєшся життям. Його відмінна риса – музеї. Величезна кількість найрізноманітніших: Метрополітен, МоМА, музей Гуггенхайма, Колекція Фрік біля Централу парку. 

Киргизстан

Побувати у Нью-Йорку та не сходити на мюзикл неможливо. Деякі уявлення показують уже не одне десятиліття, а зали все одно завжди сповнені глядачів. Обов’язково зазирала б в органічні кафе, Централ парк, з’їздила б на острів Елліс, куди насамперед приїжджали емігранти, і на південь Манхеттена, щоб на власні очі побачити знамениту Біржу. Потім я полетіла б у Сан-Франциско з його дивовижною архітектурою та природою. Вашингтон – урядове місто з добрими музеями. До Лас-Вегаса варто з’їздити, щоб зрозуміти його феномен. Якщо Бостон, то обов’язково Гарвард. За два тижні продуманого маршруту можна почати розуміти філософію Америки та її мешканців.

Щоправда, не все завжди можна передбачити: можливість втрати багажу ніхто не скасовував. Так я літала в Австралію, Нову Зеландію та Тасманію на три тижні. Всі мої речі таємниче зникли… Через те, що весь маршрут був розписаний мало не по хвилинах, часу на шопінг у мене не було. Там на пересадках в аеропортах купила зубну щітку та пасту, на іншому транзиті — кеди, куртку та штани. Натомість була рада будь-якій дрібниці, наприклад, звичайній чистій футболці. Але це теж життєвий досвід – задовольнятися малим.

За довгу історію життя компанії Porcelain Group я багато разів спостерігала, що коли до нас приходять нові співробітники, вони також починають активно подорожувати.

Я так люблю спостерігати вогник в очах співрозмовника, коли розповідаєш йому про нову подорож, захоплення лижами та дайвінгом. Рада, що колеги переймають мою пристрасть до поїздок та планують свої. Цей досвід змінює, перетворює та створює в людині щось нове, заряджає позитивною енергією. Поїздки треба спробувати з усіма, бо щоразу це буде трохи інакше: самому, із сім’єю, друзями, колегами. Спробуйте вам обов’язково сподобається.

Повʼязані теми:

подорож

Marie Claire

Всі статті автора

Поділись: