sapık oğlana ters reaksiyon işlemez herkesin hayalinde porno kendine özgün ve istediği kriterlerde bir kadın brazzers profili vardır bu kadın sizin düşündüğünüz kadın şemalarından sikiş çok daha kaliteli bedene fiziğe ve amcığa sahiptir porno ve diğerlerinden çok daha farklı bir yapıya porno izle sahip kadınların iyisinden anlayan bir ayı sex izle gibi körpe güzel bir kızı bularak kendine porno manita yapan adam onu kendi evine atarak dışarıya porno film adım bile atmasına izin vermez maço tavırlarıyla genç twitter porno kızı adeta kendisine köle etmiş olan adam seks video sabahları kalkarak maniasını öperek uyandırmadan daha türkçe porno ileri boyuta taşımak ister ve güne taze kaşar gibi lezzetli 19luk kızın amcığını okşayarak başlar

    Режисерка Надія Парфан: «У мене болить душа за всіх жінок минулого, які не потрапили в канон і канули в небутті історії»

    «Жінки, що грають в ігри» - стрічка про сімох лауреаток премії Women in Arts 2021, яких було відзначено за актуальні досягнення в українському мистецтві. Режисерка фільму Надія Парфан (відома за стрічкою "Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго") розповіла нам, чому необхідно його подивитися та радо поговорила про жінок, що грають в ігри. Прем'єра фільму відбудеться сьогодні 13 березня о 20:00 на молодіжному каналі MEGOGO LIVE.
    
    Надія Парфан 3

    Чому варто переглянути стрічку «Жінки, що грають в ігри»?

    Цей фільм варто побачити вже хоча б тому, що його героїнями є сім найкрутіших жінок в українській культурі сьогодні. У майбутньому про нашу епоху будуть судити за їхніми творами.

    А ще це фільм, який пропонує подивитися на так званий «успіх» з точки зору дитячої гри. Усі ми колись були дітьми, а потім виросли — і продовжили грати в дорослі ігри. Іноді варто нагадати собі, що все це насправді гра — і не забути трохи повеселитися.

    Чи має ця премія аналоги, та які позитивні зміни вона вже встигла привнести в розвиток арту, кіно, журналістику?

    Премія UN Women in Arts існує всього третій рік, і найбільшим її досягненням за цей час я вважаю створення спільноти солідарності жінок-професіоналок у сфері культури.

    Багатьом із нас, жінок, доводиться самотужки боротися зі знеціненням, подвійними стандартами та всеможливими професійними і особистими викликами. Завдяки премії жінки культури отримують належну оцінку своїх досягнення і виразну підтримку. Це важливо тому, що багатьох неймовірних жінок дотепер не пускають в чоловічі клуби престижу і успіху, а їхні здобутки залишаються невидимими в публічному полі. 

    Для стрічки було обрано промовисту назву, що збігається з назвою відомої книги із психології. Що вирізняє саме ваших героїнь з поміж інших жінок? На вашу думку, їм потрібно допомагати чи навпаки — відійти і незаважати?

    Назва стрічки — це парафраза теорії голландського культуролога Йогана Хейзінги про homo ludens (людину, що грає). Хейзінга каже, що вся культура походить з ігрової природи людини, а сама здатність до гри є невід’ємною рисою людини як виду. До речі, тварини також грають в ігри! Різниця лише в тому, що в дитячому віці ми граємо в резинки чи квадрат, а в дорослому — в мистецьку кар’єру, самореалізацію, успіх.

    Наших героїнь вирізняє те, що вони однаково добре вміють перемагати і помилятися. Ці жінки зробили свій екзистенційний вибір і обрали мистецтво як шлях — з усім, що трапиться по дорозі. Я побачила їх абсолютно досконалими і прекрасними в тому стані, в якому вони є сьогодні. А в той же час мене вразила сильна самокритичність, яка властива більшості героїнь. Цим жінкам потрібно частіше нагадувати про те, які вони круті, і давати їм більше приводів пишатися собою.

    Надія Парфан 2

    За якою із категорій вам було найцікавіше стежити та чому? Яку категорію можливо було б варто додати?

    Мені цікаві всі без винятку категорії, бо до деяких я маю професійний інтерес, до деяких інших — глядацький, а з деякими номінантками товаришую і вболіваю як подруга. Дуже важливо, що в премії є категорії культурного менеджменту і культурної журналістики — це недооцінені сфери, які мають стратегічне значення і без яких не було б таких очевидних музики чи кіно. 

    На вашу думку мистецтво має стать?

    Ні, мистецтво не має статі. Мистецтво покликане відповісти на запитання, що таке людина і як вона проживає своє життя. В гарному творі мистецтва є баланс універсального та унікального. Це завжди поєднання загальнолюдського, вічного і безстатевого та специфічного, історичного і наприклад жіночого.

    Проблема виникає з того, що деякі пласти людського життя все ще не відображені чи недостатньо відображені в мистецтві. Саме так сталося з репрезентацією жіночого досвіду. Надмір чоловічих наративів, образів і голосів у мистецтві робить його непереконливим і банально нудним. Тому сьогодні маємо активний пошук жіночих історій, героїнь. Жіноче в цьому сенсі = людське, в різноманітті і багатстві проявів людини. 

    Надія Парфан 6

    З якими сучасними витворами мистецтва (саме жіночого авторства) потрібно познайомитися пересічному українцю, іноземцю аби дізнатіся про сучасне українське мистецтво?

    Рекомендую всім українцям подивитися міні-серіал «Cпіймати Кайдаша» Наталки Ворожбит — це дуже точний портрет України та інститут сім’ї, що є дуже сакральним у нашому суспільстві. Щоправда, не впевнена, чи іноземці його зрозуміють (усміхається).

    А також познайомитися з роботами всіх без винятку призерок премії за цей і попередні роки. Почитати “Фелікс Австрія” Софії Андрухович, подивитися “Земля блакитна, наче апельсин” тощо.

    Надія Парфан 4

    За кого з українських мисткинь сучасниць та з минулого у вас болить душа?

    У мене болить душа за всіх жінок минулого, які не потрапили в канон і канули в небутті історії. Та що там казати, багато із цих жінок — наші сучасниці. Я почала їх відкривати в досить зрілому віці і була в шоці: чому мені раніше про них не сказали?

    Наприклад, Сара Драйвер — фантастична кінорежисерка, представниця нью-йоркського кіноавангарду, а за сумісництвом дружина Джима Джармуша. Я обожнювала фільми молодого Джармуша в юному віці, а про Драйвер нічого не знала. Але вона не менш потужна за Джармуша, а її фільми дуже сильно на нього повпливали. Без Сари Драйвер не було б Джармуша. Проте фільми молодого Джармуша і досі культові, а про Сару знають лише в певних колах кіноманів.

    Дуже схожа історія з Кетлін Ханною. Це подружка дитинства Курта Кобейна, яка подарувала йому культову фразу [Kurt] Smells Like Teen Spirit. Паралельно з Кобейном вона мала свою неймовірну панк-групу Bikini Kills. Я виростала фанаткою Нірвани, а про Кетлін Ханну дізналася, коли вже була доросла — і коли трясти головою під панк-рок було пізно. Якби ж у моєму дитинстві були Bikini Kills!

    Фото: Валентин Кузан, Ганна Грабарська 

    Читайте також: ЩО ВАЖЛИВО ЗНАТИ ПРО СВЯТО 8 БЕРЕЗНЯ І ЧОМУ ФЕМІНІЗМ ПОТРІБЕН ЧОЛОВІКАМ: ІНТЕРВ’Ю З ОКСАНОЮ ПОКАЛЬЧУК, ДИРЕКТОРКОЮ AMNESTY INTERNATIONAL UKRAINE

    Понравилась статья? Оцените:
    1 Звезда2 Звезды3 Звезды4 Звезды5 Звезд (Пока оценок нет)
    Загрузка...
    Статьи по теме